Ухвала суду № 79169659, 08.01.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кс/243/74/2019

Справа № 243/12904/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2019 року

Слідчий суддя Слов’янського

міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання Хміль О.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Слов’янського міськрайонного суду Донецької області(Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Добровольського, 2) клопотання слідчого СВ Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, незаміжня, не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018050510002676 від 23 грудня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

сторони та інші учасники кримінального провадження:

прокурор Сазоненко Д.В.,

слідчий СВ

Слов’янського ВП ГУНП

в Донецькій області ОСОБА_2,

захисник ОСОБА_4,

підозрювана ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

08 січня 2019 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області, в межах якого здійснюється досудове розслідування, надійшло клопотання слідчого СВ Слов’янського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018050510002676 від 23 грудня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

У клопотанні його ініціатор просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем її проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, строком на 2 місяці.

У судовому засіданні слідчий Марченко Д.І. своє клопотання підтримав, з підстав наведених в ньому та просив задовольнити клопотання у повному обсязі.

Прокурор Сазоненко Д.В. в судовому засіданні клопотання слідчого також підтримав, зазначив, що клопотання відповідає вимогам, передбаченим ст. 184 КПК України та є обґрунтованим.

Підозрювана ОСОБА_3 та її захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечували, з підстав недоведеності стороною обвинувачення існування хоча б одного з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, у зв’язку із чим відсутні підстави не тільки для продовження домашнього арешту, але й для застосування особистого зобов’язання.

Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної, слідчим суддею встановлено наступне.

Згідно витягом з ЄДРДР № 12018050510002676, 23 грудня 2018 року СВ Слов’янського ВП ГУ НП в Донецькій області внесено відомості щодо вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно із клопотанням слідчого, ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження.

26 грудня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КПК України, згідно із якою:

22 грудня 2018 року близько 20 години 00 хвилин ОСОБА_3, спільно зі своїм співмешканцем ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходились за місцем мешкання за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ пров. Пролетарський буд. 51.

Знаходячись за вказаною адресою в гостинній кімнаті між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які перебували у стані алкогольного сп’яніння, виник словесний конфлікт через те, що ОСОБА_3 чіпала комп’ютер ОСОБА_5 В результаті вказаного словесного конфлікту, ОСОБА_5 наніс один удар долонею лівої руки в область голови ОСОБА_3 Дії ОСОБА_5 обурили ОСОБА_3 внаслідок чого ОСОБА_3 почала наносити долонями обох рук удари в область голови ОСОБА_5, останній намагаючись припинити дії ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_3, внаслідок чого вона впала на підлогу гостинної, однак одразу підвелась і знову накинулась на ОСОБА_5, внаслідок чого ОСОБА_5 виконав аналогічні дії і ОСОБА_3 знову впала на підлогу. Після чого ОСОБА_3 підвелась з підлоги та направилась до кухні звідки з шафи взяла два ножі які розподілила у обидві руки, та продовжуючи свій єдиний противоправний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень направилась до ОСОБА_5, який в цей час зайшов до кухні. Далі ОСОБА_3, тримаючи обидва ножі в руках, діючи умисно, передбачаючи суспільну небезпечність свого діяння нанесла один удар ножем, який тримала в правій руці в область живота зліва ОСОБА_6, спричинивши останньому наступні тілесні ушкодження: колото-різана рана передньої черевної стінки, що проникаюча у плевральну порожнину з пошкодженням печінки та стінки шлунку, внутрішньо черевна кровотеча, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що вона своїми умисними противоправними діями скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, а саме спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження.

На підтвердження вказаних обставин слідчим суддею досліджено представлені у судове засідання:

- протокол огляду місця події від 22 грудня 2018 року, а саме території домоволодіння № 51 по пров. Пролетарському в м. Слов’янськ Донецької області;

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_5 від 24 грудня 2018 року;

- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 25 грудня 2018 року;

- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 25 грудня 2018 року;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 25 грудня 2018 року;

- протокол допиту підозрюваної ОСОБА_3 від 26 грудня 2018 року.

Наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об’єктивний зв’язок підозрюваної ОСОБА_3 із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

З огляду на викладене, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження.

Вирішуючи питання щодо наявності ризиків, відповідно до ст. 184, ч.3 ст. 199 КПК України, слідчий суддя виходить з таких міркувань.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання зокрема, спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.

За приписами ч. 2 вказаної статті, підставою застосування запобіжного заходу є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За змістом ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно із ч. 3 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право зобов’язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).

За приписами ст. 179 КПК України, особисте зобов’язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов’язки та роз’яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

На думку сторони обвинувачення, існує ризик переховування ОСОБА_3 від органу розслідування та суду, який ґрунтується на тому, що ОСОБА_3 яка підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення та заздалегідь знаючи, що за вчиненні нею протиправні дії кримінальна відповідальність передбачає можливу міру покарання у виді позбавленням волі строком до восьми років, може побудити її на вчинення дій, спрямованих на ухилення від даної кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду, при цьому наслідки і ризик втечі для підозрюваної у даному випадку можуть бути визнані нею як менш небезпечні, ніж покарання та процедура його відбування.

Крім того, на думку сторони обвинувачення, існує також ризик впливу підозрюваної на потерпілого та свідків кримінального провадження, спонукання їх відмовитись від своїх свідчень або змінити їх на користь підозрюваної, оскільки потерпілий є співмешканцем підозрюваної, а свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є її близькими друзями, у зв’язку із чим, перебуваючи без запобіжного заходу підозрювана може чинити тиск на вказаних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 не заміжня, не працює, має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання де постійно проживає разом зі своїми малолітніми донькою та сином, які перебувають на її утриманні, а також із сестрою та племінницею.

З представленого повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України вбачається також, що в ході словесного конфлікту між ОСОБА_3 та потерпілим, ОСОБА_5 першим наніс ОСОБА_3 один удар долонею лівої руки в область голови, після чого вже підозрювана стала наносити удари.

Як видно з протоколу допиту свідка ОСОБА_9 вона є сестрою підозрюваної ОСОБА_3, а з протоколів допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 встановлено, що вони є її близькими друзями. В судовому засіданні підозрювана зазначила, також, що продовжує спілкуватися з потерпілим ОСОБА_5

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, відповідні їм докази, а також вимоги чинного КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що ініціатором клопотання доведена наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_3, а також наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик впливу підозрюваної на потерпілого та свідків кримінального провадження, враховуючи, що із ними вона перебуває у тісних дружніх стосунках.

Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу слідчим не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої ст. 194 КПК України, стосовно недостатності застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, у зв’язку із чим, з урахуванням положень ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе застосувати більш м’який запобіжний захід відносно підозрюваної ОСОБА_3, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме у виді особистого зобов'язання, поклавши на підозрювану обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 181, 183, 194 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018050510002676 від 23 грудня 2018 року – відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, більш м’який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на неї передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов’язки, а саме:

1) прибувати до слідчого СВ Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_5, та свідками: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9;

5) здати на зберігання до органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд з України та в’їзд в Україну;

Обвинуваченій письмово під розпис повідомити покладені на неї обов’язки та роз’яснитися, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов’язання здійснює прокурор.

Строк обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання: з 08 січня 2019 року по 07 березня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст ухвали проголошений 11 січня 2019 року о 09 год. 30 хв.

Слідчий суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_1