Ухвала суду № 79168927, 14.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

14 січня 2019 року м. Київ № 826/16620/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши клопотання представника позивача про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень, в судовому засіданні з повідомленням сторін,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Національного агентства з питань запобігання корупції про:

- визнання протиправним та скасування рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 07 вересня 2018 року №1957 про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, в частині нових відомостей, отриманих від суб'єкта декларування;

- визнання протиправним та скасування рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 07 вересня 2018 року №1958 про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, в частині нових відомостей, отриманих від суб'єкта декларування.

Згідно з частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

14 листопада 2018 року представником позивача до суду подано відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, обґрунтоване бажанням скористатися правами, передбаченими статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, ставити питання відповідачу, надавати пояснення суду, доводи, міркування.

Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Проаналізувавши матеріали справи та зміст оскаржуваних рішень, беручи до уваги наведені сторонами обґрунтування, письмово викладені позиції та предмет доказування у справі, суд не вбачає необхідності викладення сторонами у зазначеній справі своїх аргументів під час публічного слухання, у зв'язку з чим підстави для розгляду справи в судовому засіданні відсутні.

Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України").

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейський суд з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень, в судовому засіданні з повідомленням сторін, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак