Ухвала суду № 79166251, 10.01.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 447/2034/18

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

10 січня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Сільник Н.Є.

за участю:

представника відповідача - Ратича Т.М.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання Берездівецької сільської ради Миколаївського району про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Берездівецької сільської ради Миколаївського району про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Берездівецької сільської ради Миколаївського району про визнання протиправним та скасування рішення Берездівецької сільської ради № 327 від 22.05.2018 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки житлової забудови для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд із кварталу забудови" та зобов'язати Берездівецьку сільську раду Миколаївського району Львівської області надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд не більше 0,25 гектара.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що така підстава для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як обмеженість земельного ресурсу є протиправною, оскільки органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому, положення ст.ст.116,118,121 ЗК України не передбачають обмеженості земельного ресурсу як підставу для відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Протоколом засідання комісії з питань регулювання земельних відносин Берездівецької сільської ради від 17 квітня 2018 року позивачам було погоджено у виділенні земельної ділянки. Однак, з цього ж протоколу не вбачається визначення депутатами місцевої ради права громадян, які подали заяви на виділення земельних ділянок, на переважне право в отримання їх у власність. А саме не з'ясовано, а ні комісією з питань регулювання земельних відносин, а ні сесією чи проживали та були зареєстровані на території Берездівецької сільської ради протягом не менше 15 років громадяни, яким рішенням № 327 від 22.05.2018 року надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки житлової забудови для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд. З наданого сільською радою на запит позивачів списку громадян, які подали заяви на виділення земельних ділянок під будівництво житлових будинків в с. Гранки-Кути, вбачається, що громадяни, яким згідно рішення № 327 від 22.05.2018 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки житлової забудови для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд із кварталу забудови» виділено земельні ділянки, не зареєстровані/не проживають на території Берездівецької сільської ради. А саме: ОСОБА_4 (м. Новий Розділ), ОСОБА_5 (м. Новий Розділ), ОСОБА_6 (м. Новий Розділ), ОСОБА_7 (м. Новий Розділ), ОСОБА_8 (смт. Розділ), ОСОБА_12 (м. Новий Розділ), ОСОБА_10 (с. Підгірці), ОСОБА_11 (м. Новий Розділ). Натомість у відмові зазначено, що заява позивачів не була задоволена через відсутність достатньої кількості земельних ділянок. Позивачі просили задовольнити позов.

18.12.2018 Берездівецька сільська рада Миколаївського району Львівської області подала клопотання про закриття провадження у справі.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що спірним рішенням надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки житлової забудови для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд в с. Гранки-Кути, урочище «Біля церкви» та в с. Берездівці, урочище «На янах» громадянам. На основі рішення дані громадяни мають право замовляти у землевпорядних організацій виготовлення проектів землеустрою. Відповідно до ч. 8 ст. 118 ЗК України, якою передбачено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, відведення земельної ділянки громадянам України здійснюється на підставі проекту відведення. Згідно вказаної норми, проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт у строки, що обумовлюються угодою сторін. Вищевикладене свідчить про наявність між сторонами майнового спору, який, розглядається судами цивільної юрисдикції, що підтверджується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 17 квітня 2018 року у справі №815/6956/15, від 21 березня 2018 року у справі №802/1792/17-а та від 05.06.2018 у справі №826/13628/16. Виходячи з того, що у справі, яка розглядається, а саме: в межах позовних вимог про скасування рішення відповідача від 22.05.2018р. № 327, спірні правовідносини стосуються набуття права власності на земельну ділянку, тобто цивільного права, а отже вважає, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки виникає спір про право, який має вирішуватися в порядку цивільного судочинства за правилами ЦПК України. Просить закрити провадження у справі.

В підготовчому засіданні судом поставлено на обговорення клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позивачі та їх представники у судове засідання не прибули, хоча були повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, просили розгляд справи здійснювати за їх відсутності .

В підготовчому засіданні представник відповідача клопотання про закриття провадження у справі підтримав з мотивів наведених у клопотанні.

Суд встановив наступне.

Рішенням Берездівецької сільської ради № 327 від 22.05.2018 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки житлової забудови для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд із кварталу забудови» виділено земельні ділянки громадянам згідно з списком (додаток №1 до рішення).

Не погодившись із вказаним рішенням позивачі оскаржили його до суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у даній справі необхідно закрити виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів на час розгляду справи судами попередніх інстанцій належали спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких була перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Суд встановив, що предметом спору у цій справі є рішення Берездівецької сільської ради № 327 від 22.05.2018 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки житлової забудови для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд із кварталу забудови».

Суд враховує правову позицію Верховного суду України, викладену у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 816/4339/14. Так, у зазначеній постанові колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України дійшла висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №815/6956/15 вказано, що «якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів».

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.06.2018 (справа №826/13628/16), у разі прийняття суб'єктом владних повноважень ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації, оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Оскаржуючи рішення органу місцевого самоврядування, яке вичерпує свою дію після його реалізації, оспорювання правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

З врахуванням вищевикладеного провадження у справі підлягає закриттю.

Частиною 2 ст. 238 КАС України визначено, що суд, закриваючи провадження у справі, також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі - крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом.

За подання цього позову ОСОБА_2 сплатила судовий збір у розмірі 704, 80 грн, відповідно до квитанції № 34 від 27.08.2018, а ОСОБА_3 сплатила судовий збір у розмірі 1409, 60 грн, згідно з квитанцією № ПН1756 від 12.10.2018.

Отже, сплачений за подання цього позову судовий збір слід повернути платникам.

Керуючись ст.ст. 238, 248, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Ухвалив:

Клопотання Берездівецької сільської ради Миколаївського району про закриття провадження у справі № 447/2034/18 - задовольнити.

Закрити провадження у справі № 447/2034/18 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Берездівецької сільської ради Миколаївського району про визнання протиправним та скасування рішення.

Повернути ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп, відповідно до квитанції відповідно до квитанції № 34 від 27.08.2018.

Повернути ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн 60 коп, згідно з квитанцією № ПН1756 від 12.10.2018.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.01.2019.

Суддя Р.М. Брильовський