Рішення № 79164769, 15.01.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2755/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Луцьке ОУПФУ) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 працював на посаді судді Апеляційного суду Волинської області і після виходу у відставку в грудні 2016 року перебуває на обліку у відповідача як суддя у відставці, отримуючи щомісячне довічне грошове утримання з 15 грудня 2016 року.

З 01.01.2018, у зв'язку із прийняттям Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 № 2415-VІІІ (далі - Закон №2415-VІІІ), яким були внесені зміни до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VІІІ (далі - Закон №1774-VІІІ), посадовий оклад суддів збільшився, що є підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

21.08.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Апеляційного суду Волинської області від 21.08.2018 №65, з 01.01.2018, тобто від часу зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідачем заяву було задоволено частково та здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.08.2018.

13.11.2018 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Апеляційного суду Волинської області від 21.08.2018 №65 з 01.01.2018 по 31.07.2018.

Проте, листом від 26.11.2018 №553/О-01 відповідач відмовив у задоволенні повторної заяви з тих же самих підстав, зазначивши, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці проводиться з 01.08.2018.

Позивач вважає, що відмова відповідача в здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 по 31.07.2018 порушує його конституційні права, свободи та інтереси та є протиправною, оскільки зміна розміру складових суддівської винагороди настала з 01.01.2018, з 01.01.2018 посадові оклади суддів встановлені, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн., тому з урахуванням уточнених позовних вимог та з урахуванням Порядку № 3-1 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання позивачу як судді у відставці має здійснюватися з 01.02.2018.

Позивач просить визнати протиправною відмову Луцького ОУПФУ в здійсненні перерахунку призначеного щомісячного грошового утримання судді в відставці за період з 01.01.2018 по 31.07.2018 включно та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, нарахування і виплату призначеного щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Апеляційного суду Волинської області від 21.08.2018 №65 за період з 01.02.2018 по 31.07.2018 включно.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі пункту 2 частини першої, частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово, у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (а. с. 1).

В поданому до суду відзиві від 04.01.2018 №154/06-14 (а.с.19-21) відповідач позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих мотивів, що відсутні підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до довідки Апеляційного суду Волинської області від 21.08.2018 №65 з 01.02.2018, оскільки Закон № 2415-VІІІ набрав чинності 22.07.2018 та не має зворотної дії в часі.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є суддею у відставці (вийшов у відставку з посади судді Апеляційного суду Волинської області), перебуває на обліку у Луцькому ОУПФУ та одержує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

21.08.2018 за № 65 Апеляційний суд Волинської області видав позивачу довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з якої вбачається, що відповідно до Закону №2415-VІІІ станом на 01.01.2018 суддівська винагорода судді Апеляційного суду Волинської області складає 36825,00 грн., в т. ч.: посадовий оклад становить - 19382,00 грн., доплата за вислугу років від посадового окладу в розмірі 80% - 15505,60 грн., доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 11938,20 грн. (а. с. 13).

21.08.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Апеляційного суду Волинської області від 21.08.2018 № 65 , з 01.01.2018 (а.с. 9).

Відповідачем заяву було задоволено частково та здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.08.2018.

13.11.2018 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Апеляційного суду Волинської області від 21.08.2018 №65 з 01.01.2018 по 31.07.2018 ( а. с. 10).

Проте, листом від 26.11.2018 № 553/О-01 відповідач відмовив у задоволенні повторної заяви з тих же самих підстав, зазначивши, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці проводиться з 01.08.2018 ( а.с.11-12).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частин першої - третьої статті 138 Закону №2453-VІ (у його первісній редакції) судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг пенсійного віку, отримує неоподатковуване щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ були внесені зміни до Закону №2453-VІ, відповідно до яких частина третя статті 138 Закону №2453-VІ була викладена у такій редакції: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді".

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3-рп/2013 у справі № 1-2/2013 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, частину третю статті 138 Закону № 2453-VI (у редакції Закону № 3668-VI).

Згідно із частиною четвертою статті 142 чинного Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини третьої статті 133 Закону №2453-VІ (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VІІІ) посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Посадові оклади інших суддів встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом: судді апеляційного суду - 1,1.

За правилами пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

22.07.2018 набрав чинності Закон № 2415-VІІІ, відповідно до якого в абзаці другому пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VІІІ слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII з 01.01.2018 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн.

Як передбачено пунктами 1 - 4 розділу ІІ Порядку №3-1, заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання. У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №3-1 до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Як вбачається із довідки Апеляційного суду Волинської області від 21.08.2018 №65 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка видана позивачу, з 01.01.2018 відбулось підвищення суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці (а. с. 13).

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки з 01.01.2018, у зв'язку із прийняттям Закону № 2415-VІІІ, змінився посадовий оклад судді апеляційного суду (до 31.12.2017, виходячи із 10 мінімальних заробітних плат посадового окладу судді місцевого суду та коефіцієнту судді апеляційного суду 1,1 - становив 17600,00 грн., а з 01.01.2018 - 19382,00 грн.), тому раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання позивача як судді у відставці підлягає перерахунку.

Суд звертає увагу, що відповідач не заперечує право позивача на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку із прийняттям Закону № 2415-VІІІ, а спір між сторонами виник лише щодо дати, з якої такий перерахунок повинен бути здійснений.

На думку суду, при визначенні дати, з якої здійснюється перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці, необхідно керуватися пунктом 4 Порядку №3-1 (відповідно до якого перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою), та враховуючи, що зміна розміру складових суддівської винагороди відбулася з 01.01.2018, тому саме з 01.02.2018 раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання позивача як судді у відставці підлягає перерахунку.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, в т. ч. позивачу має проводитися з 01.08.2018 (тобто, з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому набрав чинності Закон № 2415-VІІІ), оскільки частиною четвертою статті 142 чинного Закону №1402-VIII перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання ставиться у залежність від зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а відтак, оскільки зміна посадового окладу як складової суддівської винагороди відбулася з 01.01.2018, тому з 01.02.2018 (тобто, з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою) позивачу повинен був здійснений перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Крім того, суд враховує, що Закон №2415-VІІІ, який набрав чинності 22.07.2018, викладено у такій редакції, яка дозволяє застосовувати як розрахункову величину мінімальної заробітної плати прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Разом з тим, при вирішенні справи суд враховує правову позицію, викладену у рішеннях Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, від 01.12.2004 №19-рп/2004 у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу, від 11.10.2005 № 8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України, від 03.06.2013 №3-рп/2013 у справі щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці та від 08.06.2016 №4-рп/2016 у справі про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці, у яких Конституційний Суд України зазначив, що конституційний принцип незалежності суддів забезпечує важливу роль судової влади в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина та є запорукою реалізації права на судовий захист, передбаченого частиною першою статті 55 Основного Закону України; положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід'ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов'язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу й права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади; гарантії незалежності суддів як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом встановлені у базових законах з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів, мають конституційний зміст і разом з визначеними Основним Законом України складають єдину систему гарантій незалежності суддів та повинні бути реально забезпечені; конституційний статус судді дає підстави ставити до судді високі вимоги і зберігати довіру до його компетентності та неупередженості, передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя; однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а суддям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором.

Крім того, Конституційний Суд України у свої рішеннях покликається на норми Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10.07.1998, відповідно до яких рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1), статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4), а також на рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 13.10.1994 №(94)12, від 17.11.2010 №(2010)12, згідно з якими кожна держава має забезпечити відповідність статусу і винагороди суддів гідності їхньої професії та відповідальності, яку вони беруть на себе; суддівська винагорода має бути достатньою, щоб захистити суддів від дії стимулів, через які можна впливати на судові рішення; мають існувати гарантії виплат у зв'язку з відставкою суддів, які мають відповідати попередньому рівню оплати праці суддів.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.02.2018 по 31.07.2018 на підставі довідки Апеляційного суду Волинської області від 21 серпня 2018 року №65, тому з наведених вище мотивів та підстав, враховуючи, що позивач фактично оскаржує дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку, виходячи із наданих суду частиною другою статті 245 КАС України повноважень, взаємопов'язані позовні вимоги необхідно задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку раніше призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.02.2018 по 31.07.2018 на підставі вказаної довідки ТУ ДСА в Волинській області та зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок, нарахування та виплату з урахуванням виплачених сум.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 704,80 грн., сплачений квитанцією від 27.12.2018 №5 (а. с. 2).

Керуючись статтями 243 - 246, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 лютого 2018 року по 31 липня 2018 року на підставі довідки Апеляційного суду Волинської області від 21 серпня 2018 року № 65.

Зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України (43005, Волинська область, м. Луцьк, пр.-т. Грушевського, 1, ідентифікаційний код 40370530) здійснити перерахунок, нарахування і виплату раніше призначеного ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 лютого 2018 року по 31 липня 2018 року на підставі довідки Апеляційного суду Волинської області від 21 серпня 2018 року № 65 з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України (43005, Волинська область, м. Луцьк, пр.-т. Грушевського, 1, ідентифікаційний код 40370530) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704 гривні 80 копійок (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук