
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
08 січня 2019 р. Справа № 120/3988/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Савелової М.М.
представника третьої особи: Багінського І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_4
до: Управління Держпраці у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Немирівської міської ради
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_4 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначила, що 31.07.2018 року вона звернулась із скаргою до відповідача з вимогами провести інспекційне відвідування Немирівської міської ради з огляду на вчинення явно протиправних дій, направлених на її незаконне звільнення. Разом із тим, за наслідками проведеного інспекційного відвідування інспектором було виявлено лише одне порушення законодавства про працю, допущеного стосовно неї, натомість решті п'яти, описаних у скарзі порушенням, відповідачем взагалі не було надано оцінку. Крім того, 14.09.2018 року позивач знову звернулась до відповідача із скаргою, у якій просила терміново провести інспекційне відвідування Немирівської міської ради у зв'язку з порушенням порядку та підстав її звільнення із займаної посади. Разом із тим, за наслідками проведеного інспекційного відвідування відповідачем не було виявлено жодних порушень вимог законодавства про працю.
З огляду на викладене, а також вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у відсутності належного реагування на скарги від 31.07.2018 року та 14.19.2018 року, а також не реагуванні на невиконання Немирівською міською радою вимог приписів, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 09.11.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 03.12.2018 року. Даною ухвалою також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Немирівську міську раду.
Судове засідання 03.12.2018 року відкладено до 12.12.2018 року з метою надання сторонам часу для ознайомлення із поясненнями третьої особи та відзивом на позовну заяву.
У судовому засіданні 12.12.2018 року задоволено клопотання представника позивача та відкладено судове засідання до 18.12.2018 року.
В судовому засіданні 18.12.2018 року судом заслухано вступне слово представника позивача та після оголошеної у судовому засіданні технічної перерви розгляд справи не продовжувався у зв'язку із зайнятістю головуючого судді в іншому судовому засіданні. Наступне судове засідання призначено на 08.01.2019 року.
У судовому засіданні 18.12.2018 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити. Зокрема зазначив, що у скарзі від 31.07.2018 року позивачем було наведено шість порушень вимог законодавства про працю, допущених Немирівською міською радою, однак в межах інспекційного відвідування, яке мало місце у період з 15 по 17 серпня 2018 року, відповідачем надано оцінку лише одному порушенню. Крім того, як слідує із описової частини акту №ВН 1547/193/АВ від 27.09.2018 року, у останньому зазначено, що припис про усунення виявлених порушень не видавався. В той же час, за наслідками інспекційного відвідування, яке відбулось в березні 2018 року відповідачем було винесено припис про усунення виявлених порушень. Зазначив, що інспектору на момент здійснення інспекційного відвідування, яке мало місце у період з 26 по 27.09.2018 року, достеменно було відомо про порушення, встановлені під час попереднього інспекційного відвідування, однак він не зазначив про їх існування в акті інспекційного відвідування та не прийняв жодних мір реагування на відсутність результатів їх усунення. Також, в порушення норм чинного законодавства не повідомив позивача про проведення інспекційного відвідування, чим позбавив можливості надання нею доказів порушення її прав.
Представник відповідача у судовому засіданні 08.01.2019 року заперечувала щодо задоволення даного адміністративного позову, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначила, що положеннями ст. 265 КЗпП України визначений перелік порушень, за допущення яких можна притягувати до відповідальності юридичних осіб, які використовують найману працю. Крім того, вказала, що інспектор, який проводить інспекційне відвідування, не може вийти за межі питань, що визначені у направленні на перевірку, яке, в свою чергу, має уніфіковану форму, затверджену наказом Міністерства соціальної політики України №1338 від 18.08.2017 року.
Представник третьої особи у судовому засіданні також заперечував щодо задоволення даного адміністративного позову, посилаючись на обставини, наведені в письмових поясненнях.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.
У період з 19.03.2018 року по 21.03.2018 року на підставі скарги ОСОБА_4, посадовою особою відповідача проведено інспекційне відвідування Немирівської міської ради, за наслідками якого складено акт №ВН353/197/АВ від 21.03.2018 року.
З метою усунення виявлених в ході інспекційного відвідування порушень, 21.03.2018 року інспектором праці також винесено припис про усунення виявлених порушень №ВН353/197/АВ/П.
Листом від 31.05.2018 року №02-17-1480 Немирівська міська рада повідомила відповідача про те, що на виконання припису про усунення виявлених порушень від 21.03.2018 року №ВН353/197/АВ/П, рішенням №486 20 сесії Немирівської міської ради 1 скликання від 03.04.2018 року "Про затвердження структури та штатної чисельності виконавчого апарату Немирівської міської ради" в штатний розпис виконавчого апарату введено посаду спеціаліста І категорії, архітектора відділу містобудування та архітектури, а також ознайомлено ОСОБА_4 з графіком відпусток на 2018 рік, колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Також встановлено, що 31.07.2018 року позивач знову звернулась до відповідача із скаргою, у якій просила терміново провести інспекційну перевірку Немирівської міської ради та Немирівського міського голови на предмет викладених нею у скарзі порушень та негайно прийняти відповідні міри реагування до винних осіб з метою захисту та відновлення її порушених трудових прав та притягнення винних осіб до відповідальності.
Зокрема, у скарзі від 31.07.2018 року позивач вказала на наступні порушення:
- розпорядженням від 20.06.2018 року №103-РК-О ОСОБА_4 повідомлено про наступне вивільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40, ст. 42 та ст. 49-2 КЗпП України, однак даним розпорядженням повідомлено її про звільнення з посади, яку вона не обіймає ще з 27.04.2018 року;
- в порушення ст. 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" приймаючи рішення про наступне вивільнення ОСОБА_4 воно не було погоджено із первинною профспілковою організацією Немирівської міської ради;
- ОСОБА_4 являється одинокою жінкою та особою, що має найбільший стаж роботи в Немирівській міській раді, а тому відповідно до ст. 42 КЗпП України має переважне право на залишення на роботі. Однак вказана норма була проігнорована міським головою;
- в порушення ч. 3 ст. 10 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", ч. 1 та ч. 2 ст. 41 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_4 не було переведено на рівнозначну чи нижчу посаду;
- після переміщення ОСОБА_4 на посаду спеціаліста І категорії відділу містобудування та архітектури виконавчого апарату Немирівської міської ради її не ознайомлено із положенням про відповідний відділ;
- з моменту поновлення ОСОБА_4 після її звільнення та по даний час з неї не утримуються профспілкові внески.
На підставі даної скарги ОСОБА_4, у період з 15.08.2018 року по 17.08.2018 року посадовою особою відповідача проведено інспекційне відвідування Немирівської міської ради за наслідками якого складено акт №ВН1378/202//АВ від 17.08.2018 року.
У розділі ІІІ даного акту зафіксовані наступні порушення:
- ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці", а саме: згідно розпорядження №26РК-В від 27.03.2018 року продовжено щорічну відпустку ОСОБА_4 на 12 календарних днів з 07.04.2018 року по 19.04.2018 року, проте в табелі обліку використання робочого часу за квітень 2018 року ОСОБА_4 19 квітня проставлено 8 годин;
- ст. 98 КЗпП України, а саме: штатним розписом від 03.04.2018 року, який затверджений рішенням №486 20 сесії 1 скликання Немирівської міської ради встановлена надбавка за вислугу років ОСОБА_4 в розмірі 40 відсотків. Проте, згідно відомості нарахування заробітної плати за травень, червень 2018 року ОСОБА_4 нарахована надбавка за вислугу років в розмірі 25 відсотків. Розпорядженням №80-РК-О від 27.04.2018 року встановлено ОСОБА_4 надбавку за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 відсотків посадового окладу. Однак, за 27 квітня 2018 року вищевказана надбавка нарахована в розмірі 10 відсотків.
Крім того, з метою усунення наведених порушень, 17.08.2018 року посадовою особою відповідача винесено припис про усунення виявлених порушень №ВН1378/202/АВ/П.
Листом від 12.09.2018 року №02-17-2532 Немирівська міська рада повідомила відповідача про те, що на виконання припису про усунення виявлених порушень №ВН1378/202/АВ/П від 17.08.2018 року в виконавчому апараті міської ради здійснюється достовірний облік робочого часу за допомогою табелів обліку використання робочого часу, які ведуться щомісячно на працівників в межах категорій посад. На початку місяця при потребі складається уточнений табель обліку робочого часу працівників за попередній місяць.
Разом із тим, 12.09.2018 року позивач втретє звернулась до відповідача із скаргою, у якій просила провести інспекційне відвідування Немирівської міської ради та Немирівського міського голови на предмет викладених нею у скарзі порушень та негайно прийняти відповідні міри реагування до винних осіб з метою захисту та відновлення її порушених трудових прав та притягнення винних осіб до відповідальності.
На підставі даної скарги ОСОБА_4, у період з 26.09.2018 року по 27.09.2018 року посадовою особою відповідача проведено інспекційне відвідування Немирівської міської ради, за наслідками якого складено акт №ВН1547/193/АВ від 27.09.2018 року. При цьому, як слідує із даного акту, в ході інспекційного відвідування Немирівської міської ради інспектором не встановлено обставин, які б свідчили про порушення законодавства про працю.
Однак, позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у відсутності належного реагування на скарги від 31.07.2018 року та 14.19.2018 року, а також не реагуванні на невиконання Немирівською міською радою вимог приписів, а тому і звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Так, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою КМ України №295 від 26.04.2017 року (далі - Порядок №295).
Відповідно до п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно із п. п. 1 п. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.
В даному випадку, як слідує із матеріалів справи, звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом зумовлене бездіяльністю відповідача щодо належного реагування на її скарги від 31.07.2018 року та 14.19.2018 року, а також відсутності реагування на невиконання Немирівською міською радою вимог приписів від 21.03.20118 року №ВН/353/197/АВ/П та від 17.08.2018 року №ВН/1378/202/АВ/П.
Із наведеного слідує, що в межах даної адміністративної справи перевірці підлягають виключно дії Управління Держпраці у Вінницькій області на їх відповідність порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю під час проведення інспекційних відвідувань Немирівською міською радою на підставі скарг ОСОБА_4 від 31.07.2018 року та 14.19.2018 року.
Так, як уже було встановлено судом вище, 31.07.2018 року позивач звернулась до відповідача із скаргою, у якій просила терміново провести інспекційну перевірку Немирівської міської ради та Немирівського міського голови на предмет викладених нею у скарзі порушень та негайно прийняти відповідні міри реагування до винних осіб з метою захисту та відновлення її порушених трудових прав та притягнення винних осіб до відповідальності.
Зокрема, у скарзі від 31.07.2018 року позивач вказала на наступні порушення:
- розпорядженням від 20.06.2018 року №103-РК-О ОСОБА_4 повідомлено про наступне вивільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40, ст. 42 та ст. 49-2 КЗпП України, однак даним розпорядженням повідомлено її про звільнення з посади, яку вона не обіймає ще з 27.04.2018 року;
- в порушення ст. 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" приймаючи рішення про наступне вивільнення ОСОБА_4 воно не було погоджено із первинною профспілковою організацією Немирівської міської ради;
- ОСОБА_4 являється одинокою жінкою та особою, що має найбільший стаж роботи в Немирівській міській раді, а тому відповідно до ст. 42 КЗпП України має переважне право на залишення на роботі. Однак вказана норма була проігнорована міським головою;
- в порушення ч. 3 ст. 10 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", ч. 1 та ч. 2 ст. 41 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_4 не було переведено на рівнозначну чи нижчу посаду;
- після переміщення ОСОБА_4 на посаду спеціаліста І категорії відділу містобудування та архітектури виконавчого апарату Немирівської міської ради її не ознайомлено із положенням про відповідний відділ;
- з моменту поновлення ОСОБА_4 після її звільнення та по даний час з неї не утримуються профспілкові внески.
В той же час, як слідує із розділів ІІ "Опис стану додержання вимог законодавства про працю" та ІІІ "Опис виявлених порушень" акту №ВН1378/202//АВ від 17.08.2018 року, складеного за наслідками інспекційного відвідування Немирівської міської ради, інспектором праці досліджено лише п'ять із шести питань, наведених позивачем у скарзі від 31.07.2018 року, зокрема, надано оцінку тій обставині, що розпорядженням від 20.06.2018 року №103-РК-О ОСОБА_4 повідомлено про наступне вивільнення з посади, яку вона не обіймає ще з 27.04.2018 року.
Будь-якої іншої інформації про дослідження решти наведених позивачем у скарзі від 31.07.2018 року питань, в акті №ВН1378/202//АВ від 17.08.2018 року інспектором праці не відображено.
При цьому, суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що інспектор, який проводить інспекційне відвідування, не може вийти за межі питань, що визначені у направленні на перевірку, яке, в свою чергу, має уніфіковану форму, затверджену наказом Міністерства соціальної політики України №1338 від 18.08.2017 року, з огляду на наступне.
Так, дійсно, наказом Міністерства соціальної політики України №1338 від 18.08.2017 року затверджено форми документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Пунктом 1 даного наказу затверджено такі, що додаються: форму акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю; форму акта про відмову від підпису; форму акта за результатами проведення перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; форму акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; форму акта про неможливість складення висновку; форму вимоги про надання/поновлення документів; форму вимоги щодо забезпечення здійснення контрольних повноважень; форму висновку про стан дотримання об'єктом нагляду законодавства про працю під час здійснення контрольних повноважень; форму довідки про стан дотримання законодавства про працю; форму постанови по справі про адміністративне правопорушення; форму постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення; форму постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами; форму припису про усунення виявлених порушень; форму припису про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; форму протоколу про адміністративне правопорушення; форму рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу; форму рішення щодо скасування (залишення без змін) постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Разом із тим, жодної уніфікованої форми направлення на інспекційне відвідування із визначеним переліком питань, які підлягають перевірці в межах інспекційного відвідування, даним наказом Міністерства соціальної політики України №1338 від 18.08.2017 року не затверджено.
Таким чином, враховуючи те, що в межах інспекційного відвідування, проведеного саме на підставі скарги позивача від 31.07.2018 року, відповідачем не надано належної оцінки усім наведеним ОСОБА_4 обставинам, якими, на її думку, порушено її трудові права, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, в частині визнання протиправною бездіяльності Управління Держпраці у Вінницькій області щодо неналежного реагування на скаргу ОСОБА_4, яка полягає в нездійсненні перевірки усіх доводів, наведених у скарзі від 31.07.2018 року.
В той же час, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Управління Держпраці у Вінницькій області щодо неналежного реагування на скаргу ОСОБА_4 від 12.09.2018 року, адже, як слідує із змісту самої скарги та акту №ВН1547/193/АВ від 27.09.2018 року, складеного за наслідками інспекційного відвідування Немирівської міської ради, проведеного на підставі цієї скарги, інспектором праці в межах інспекційного відвідування здійснено перевірку усіх доводів, наведених позивачем у скарзі від 12.09.2018 року та надано їм оцінку.
Крім того, положеннями п. 7 Порядку №295 визначено, що у разі потреби для участі в інспекційних відвідуваннях можуть залучатися (за згодою керівника об'єкта відвідування або іншої уповноваженої ним посадової особи) представники профспілок, їх організацій та об'єднань профспілок, члени яких працюють в об'єкта відвідування, організацій роботодавців та їх об'єднань.
В даному випадку, обґрунтовуючи вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Управління Держпраці у Вінницькій області щодо неналежного реагування на скаргу ОСОБА_4 від 12.09.2018 року, представник позивача також зазначає, що в порушення закону відповідач не повідомив ОСОБА_4 про час проведення інспекційного відвідування, чим позбавив останню можливості надати докази порушення її прав.
Разом із тим, суд критично оцінює такі посилання представника позивача, адже останній, вказуючи на те, що не повідомивши ОСОБА_4 про час проведення інспекційного відвідування, відповідач порушив вимоги закону, не вказує яким саме нормативно-правовим актом передбачена можливість залучення особи, яка звернулась із скаргою, до проведення інспекційного відвідування.
До того ж, слід враховувати, що інспекційне відвідування Немирівської міської ради проводилось відповідачем саме за скаргою ОСОБА_4, у якій остання навела усі обставини, якими, на її думку, підтверджується порушення її трудових прав.
Крім того, положеннями п. 7 Порядку №295 передбачено можливість залучення до інспекційного відвідування лише представника профспілок, їх організацій та об'єднань профспілок, члени яких працюють в об'єкта відвідування, організацій роботодавців та їх об'єднань.
Усі наведені вище обставини, на думку суду, свідчать про те, що вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності Управління Держпраці у Вінницькій області щодо неналежного реагування на скаргу ОСОБА_4 від 12.09.2018 року, є необґрунтованими.
Що ж до заявлених позивачем вимог про визнання протиправною бездіяльності Управління Держпраці у Вінницькій області щодо не реагуванні на невиконання приписів про усунення порушень від 21.03.20118 року №ВН/353/197/АВ/П та від 17.08.2018 року №ВН/1378/202/АВ/П, то суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (п. 23 Порядку №295).
Згідно із п. 25 Порядку №295 стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об'єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.
Як вбачається із матеріалів справи, за наслідками інспекційних відвідувань Немирівської міської ради, що відбулись у період з 19.03.2018 року по 21.03.2018 року та у період з 15.08.2018 року по 17.08.2018 року інспектором праці складено приписи від 21.03.2018 року №ВН353/197/АВ/П та від 17.08.2018 року №ВН/1378/202/АВ/П відповідно.
Про виконання вимог даних приписів Немирівська міська рада повідомила відповідача листами від 12.09.2018 року №02-17-2532 та від 31.05.2018 року №02-17-1480.
Суд звертає увагу на те, що згідно положень п. 25 Порядку №295 стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків та лише у випадку, якщо об'єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.
В даному ж випадку, Немирівська міська рада повідомила відповідача про виконання вимог приписів листами від 12.09.2018 року №02-17-2532 та від 31.05.2018 року №02-17-1480, які, як пояснила представник відповідача, містили інформацію про виконання приписів у обсязі, достатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.
При цьому, суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що в актах не міститься відмітки про те, що в адресу Немирівської міської ради уже видавався припис про усунення виявлених порушень, адже такий технічний недолік акту інспекційного відвідування, жодним чином не може свідчити про бездіяльність відповідача щодо не реагування на невиконання приписів про усунення порушень від 21.03.20118 року №ВН/353/197/АВ/П та від 17.08.2018 року №ВН/1378/202/АВ/П.
До того ж, як уже зазначалось судом вище, перевірка стану виконання припису могла мати місце лише у випадку не надання об'єктом відвідування відповіді або її надання в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень, а не під час проведення наступного інспекційного відвідування.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Управління Держпраці у Вінницькій області щодо не реагування на невиконання приписів про усунення порушень від 21.03.20118 року №ВН/353/197/АВ/П та від 17.08.2018 року №ВН/1378/202/АВ/П.
В той же час, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дій.
Таким чином, враховуючи те, що в ході розгляду даної адміністративної справи встановлено, що відповідачем допущено бездіяльність щодо неналежного реагування на скаргу ОСОБА_4, яка полягає в нездійсненні перевірки усіх доводів, наведених у скарзі від 31.07.2018 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання Управління Держпраці у Вінницькій області повторно повторно розглянути скаргу ОСОБА_4 від 31.07.2018 року із урахуванням висновків, відображених у даному судовому рішенні.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частини 1 та 2 статті 134 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як слідує із прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Суд звертає увагу на те, що на підтвердження обставин щодо понесення стороною у справі судових витрат на правничу допомогу повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 21.09.2018 року по справі №820/5938/16, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин на виконання ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.
Так, як вбачається із матеріалів справи, 25.09.2018 року між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №154.
Факт понесення позивачем витрат на правову допомогу підтверджується довідкою про отримання коштів, в якості гонорару за договором №154 від 25.09.2018 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру №154 від 25.09.2018 року та актом наданих послуг за договором №154 від 25.09.2018 року.
В той же час, згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи те, що заявлений позивачем позов підлягає частковому задоволенню, а тому судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу, підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно розміру задоволених вимог, шляхом стягнення на її користь понесених витрат на правову допомогу в сумі 1000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Вінницькій області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Держпраці у Вінницькій області щодо неналежного реагування на скаргу ОСОБА_4, яка полягає в нездійсненні перевірки усіх доводів, наведених у скарзі від 31.07.2018 року.
Зобов'язати Управління Держпраці у Вінницькій області повторно розглянути скаргу ОСОБА_4 від 31.07.2018 року із урахуванням висновків, відображених у даному судовому рішенні.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1);
Управління Держпраці у Вінницькій області (вул. Магістратська, 37, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 03772619);
Немирівська міська рада (вул. Соборна, 26, м. Немирів, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03772619).
Повний текст рішення складено 15.01.2019 року.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна
Судове рішення № 79164542, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 08.01.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/3988/18-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: