Ухвала суду № 79161283, 14.01.2019, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

14 січня 2019 року м. Чернігів справа № 927/518/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали скарги Приватного акціонерного товариства «Камвольно – суконна компанія «Чексіл» на дії головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго»14000, м. Чернігів, вул. Горького, 40до Приватного акціонерного товариства «Камвольно – суконна компанія «Чексіл»14014, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 66про стягнення 9 071 411,85 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2018р. по справі № 927/518/18 частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» та присуджено до стягнення на його користь з Приватного акціонерного товариства «Камвольно – суконна компанія «Чексіл» 6 913 821 грн. 89 коп. заборгованості по оплаті електричної енергії, поставленої згідно договору про постачання електричної енергії № 1815 від 01.09.2008р., 12 777 грн. 57 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 144 812 грн. 39 коп. пені та 68 035 грн. 59 коп. судового збору.

Цим же рішенням розстрочено його виконання на 8 (вісім) місяців зі сплатою: до 28.09.2018р. – 1 007 934,65 грн.; до 31.10.2018р. – 1 007 934,65 грн.; до 30.11.2018р. – 1 007 934,65 грн.; до 31.12.2018р. – 1 007 934,65 грн.; до 31.01.2019р. – 1 007 934,65 грн.; до 28.02.2019р. – 1 007 934,65 грн.; до 29.03.2019р. – 1 007 934,65 грн.; до 30.04.2019р. – 83 904,89 грн.

28 вересня 2018 року на примусове виконання вказаного вище рішення Господарським судом Чернігівської області був виданий відповідний наказ.

23 листопада 2018 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла скарга Приватного акціонерного товариства «Камвольно – суконна компанія «Чексіл» від 22.11.2018р. № 197 (надалі – Скарга) на дії головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 в якій боржник просить суд:

поновити строк подання скарги на дії головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 щодо винесення 10.10.2018р. постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору, 11.10.2018р. – постанови про арешт майна боржника та 16.10.2018р. – постанови про арешт коштів боржника та скасування вказаних постанов;

визнати дії головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 щодо винесення 10.10.2018р. постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору, 11.10.2018р. – постанови про арешт майна боржника та 16.10.2018р. – постанови про арешт коштів боржника неправомірними;

визнати недійсною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.10.2018р., винесену головним державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 по ВП № 57406793 з виконання наказу Господарського суду Чернігівської області № 927/518/18, виданого 28.09.2018р.;

визнати недійсною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 10.10.2018р., винесену головним державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 по ВП № 57406793;

визнати недійсною та скасувати постанову про арешт майна боржника від 11.10.2018р., винесену головним державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 по ВП № 57406793;

визнати недійсною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 16.10.2018р., винесену головним державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 по ВП № 57406793.

В обґрунтування Скарги, боржник посилається на недотримання державним виконавцем при винесенні вказаних вище постанов таких засад виконавчого провадження як верховенство права, справедливість, співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями. На думку боржника, державний виконавець в даному випадку був зобов’язаний повернути наказ стягувачу без виконання, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам закону.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2018р. відкладено вирішення питання про поновлення Приватному акціонерному товариству «Камвольно – суконна компанія «Чексіл» строку на звернення зі скаргою від 22.11.2018р. № 197 на дії головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 до повернення матеріалів справи № 927/518/18 до місцевого господарського суду з Північного апеляційного господарського суду.

10 січня 2019 року матеріали справи № 927/518/18 надійшли до Господарського суду Чернігівської області.

Приписом ст. 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України (ст. 18 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, виконання судових рішень у господарських справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст. 1, 3 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів:

виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Положеннями ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності з ст. ст. 37, 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у складі Верховного Суду діє, зокрема, ОСОБА_2 Верховного Суду, яка є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду.

ОСОБА_2 Верховного Суду, зокрема, у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

В постановах ОСОБА_2 Верховного Суду від 06.06.2018р. по справі № 127/9870/16-ц та від 17.10.2018р. по справі № 826/5195/17 викладений наступний висновок щодо застосування норм права: «юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані».

Таким чином, вимоги Скарги про визнання дій головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 щодо винесення 10.10.2018р. постанови про стягнення виконавчого збору та про визнання недійсною та скасування цієї постанови належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За загальними правилами ч. 4 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 2 ч. 5 та ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

У зв’язку з наявністю підстав для повернення Скарги клопотання про поновлення процесуального строку на її подання судом не розглядається.

Керуючись ст. ст. 173, 174, 234, 236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Приватного акціонерного товариства «Камвольно – суконна компанія «Чексіл» від 22.11.2018р. № 197 на дії головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.

Суддя А.С. Сидоренко