Ухвала суду № 79160811, 10.01.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

10 січня 2019 року Справа № 915/826/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

розглянувши заяву №130-2-21/6842 від 07.11.2018 Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” про перегляд рішення у справі №915/826/16 від 25.10.2017 за нововиявленими обставинами

представник 1-го позивача в судове засідання не з’явився,

представник 2-го позивача в судове засідання не з’явився,

представник 1-го відповідача в судове засідання не з’явився,

представник 2-го відповідача в судове засідання не з’явився,

за участю прокурора - Бескровна І.І. посвідчення № 035058 видане 13.08.2015, дійсне до 13.08.2020Присутні: ОСОБА_1

ОСОБА_2

за позовом: Прокурора Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28) в інтересах держави в особі

позивача-1 Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2)

позивача-2 Міністерства аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24

до відповідача-1: Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1

про: визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності

Прокурор Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.11.2016 року (суддя Корицька В.О.), яке постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 залишене без змін, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаними рішенням судів заступник прокурора Одеської області оскаржив їх до Вищого господарського суду України.

Постановою від 09.08.2017 року Вищий господарський суд України скасував постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 та рішення господарського суду Миколаївської області від 23.11.2016 року та передав справу на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на виконання підпункту 3.7.5 пункту 3.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області, розпорядженням №180 від 04.09.2017 Керівником апарату господарського суду Миколаївської області призначено повторний автоматизований розподіл справи № 915/826/16, за результатами якого головуючим суддею у справі №915/826/16 призначено суддю - Фролова В.Д.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.10.2017 у справі №915/826/16 (суддя – Фролов В.Д) позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано підпункт 1.33 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Миколаївської міьскої ради № 1249 від 16.12.2011. Визнано незаконним та скасовано підпункт 1.38 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Миколаївської міьскої ради № 1249 від 16.12.2011. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво серії САЕ № 495114 від 21.01.2012 про право приватної власності на нежитловий об’єкт, що складається з основних будівель за літ. А загальною площею 1847,2 кв.м., за літ. Б загальною площею 1028,1 кв.м., за літ. В загальною площею 2612,6 кв.м., за літ. Г загальною площею 169,7 кв. м., огорож та споруд, який розташований по вул. Заводській, 11 А у місті Миколаєві за Публічним акціонерним товариством “Державна продовольчо – зернова корпорація України”. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво серії САЕ № 495054 від 16.01.2012 про право приватної власності на нежитлову будівлю складу за літ. А загальною площею 757,7 кв.м. по вул. Заводській, 10 у місті Миколаєві за Публічним акціонерним товариством “Державна продовольчо – зернова корпорація України”. Стягнуто з Виконавчого комітету Миколаївської міської ради на користь Прокуратури Миколаївської області грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 2756 (дві тисячі сімсот п’ятдесят шість) грн. 00 коп. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” на користь Прокуратури Миколаївської області грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 2756 (дві тисячі сімсот п’ятдесят шість) грн. 00 коп.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 у справі №915/826/16 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” залишено без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 25.10.2017 у справі №915/826/16 без змін.

Постановою Верховного Суду від 05.07.2018 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.10.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.10.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 залишено без змін.

12.11.2018 від Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надійшла заява №130-2-21/6842 від 07.11.2018 про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2017 у справі №915/826/16 за нововиявленими обставинами.

Заявник вважає, що вказане рішення підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, оскільки існують обставини, що мають істотне значення для справи і не були відомі відповідачу - ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" раніше, під час вирішення справи в суді. Вказує, що 09.10.2018 ПАТ «ДПЗКУ» стали відомі нові істотні обставини, які існували на момент розгляду справи в суді першої інстанції, мають значення для справи, а саме відповідачу -2 не була відома точна дата з моменту якої позивач-1 та позивач-2 дізналися про оформлення ПАТ «ДПЗКУ» свідоцтва про право власності на майно цілісного майнового комплексу «Миколаївський портовий елеватор». При цьому, прокурором у позовній заяві вказано, що про порушення вимог законодавства при оформленні права власності Міністерству аграрної політики та продовольства України стало відомо після направлення Миколаївською місцевою прокуратурою №1 відповідного запиту від 15.03.2016. Заявник зазначає, що 17.09.2012 Міністерству аграрної політики та продовольства України стало достовірно відомо, що Товариством отримано свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс філії ПАТ «ДПЗКУ» «Миколаївський елеватор», що і є нововиявленою обставиною у даній справі та про вказані обставини ПАТ «ДПЗКУ» стало відомо 09.10.2018 з довідки позивача -2 від 17.09.2012, раніше дана довідка у заявника була відсутня, оскільки складена Мінагрополітики в одному примірнику.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.11.2018 відкрито провадження за заявою Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" №130-2-21/6842 від 07.11.2018 про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2017 у справі №915/826/16 за нововиявленими обставинами. Розгляд заяви призначено на "19" грудня 2018 року о 10 год. 00 хв.

05.12.2018 позивач -1 до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав відзив на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в якому просить суд відмовити заявнику у задоволенні вказаної заяви. Вказує, що заявник вводить суд в оману стосовно відсутності можливості дізнатися про наявність Довідки Мінагрополітики від 17.09.2012 №24/321. Представники ПАТ «ДПЗКУ» не могли не знати про проведення перевірки на своєму підприємстві. Зі змісту довідки вбачається, що перевірка проводиться протягом місяця з 13.08.2012 по 14.09.2012 по різних напрямках в ході якої співробітники заявника надавали матеріали для перевірки та пояснення. Вказує, що з довідкою під розпис 18.09.2012 був ознайомлений голова правління ПАТ «ДПЗКУ» ОСОБА_3, що повністю спростовує факт неможливості дізнатися про зазначену Довідку. Вказує, що в розпорядженні ПАТ «ДПЗКУ» знаходився примірник довідки ще до отримання ними листа від Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05.10.2018 №37-24-15/22777.

13.12.2018 прокуратура до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надала пояснення на заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та просить суд відмовити заявнику у задоволенні вказаної заяви. Вказує, що безпідставним є посилання заявника на факт отримання ним Довідки у жовтні 2018 року, оскільки з самої Довідки вбачається, що з нею був ознайомлений голова правління товариства у вересні 2012 року. Зазначає, що доводи заявника щодо порядку обчислення, перебігу та визначення початку перебігу строку позовної давності не можуть бути враховані як підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами ще й з тієї підстави, що вказаний аргумент не є належним в контексті перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у розумінні ст.320 ГПК України, оскільки належать до доводів, які стосуються застосування судом першої інстанції норм матеріального права під час прийняття судового рішення по суті.

У зв’язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відрядженні, судове засідання у справі №915/826/16 призначене на “19” грудня 2018 року, о 10 год. 00 хв.– не відбулось.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.12.2018 розгляд заяви призначено на "10" січня 2019 року об 11 год. 00 хв.

Розглянувши заяву ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" №130-2-21/6842 від 07.11.2018 про перегляд рішення у справі №915/826/16 за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.

Так, обґрунтовуючи заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відповідач-2 (заявник) вказує, що 09.10.2018 ПАТ "ДПЗКУ" отримало з супровідним листом від 05.10.2018 №37-24-15/22777 копію Довідки Мінагрополітики №24/321 від 17.09.2012р "Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова компанія України", складеної комісією з представників Міністерства за результатами проведеної на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.08.2012 №501 перевірки окремих питань діяльності ПАТ "ДПЗКУ" за 1 півріччя 2012 року в якій встановлено, що станом на 20.08.2012р виготовлені технічні паспорти та отримано свідоцтва про право власності на нерухоме майно філій (згідно переліку), у т.ч. і філії ПАТ «ДПЗКУ Миколаївський портовий елеватор2 (стор.10-11 Довідки), власником якого є Товариство. У зв'язку із цим, відповідач-2 вважає, що Міністерству аграрної політики та продовольства України 17.09.2012р стало достовірно відомо, що майновий комплекс філії ПАТ "ДПЗКУ" "Бровківське ХПП" оформлений на праві приватної власності за Товариством та що це є нововиявленою обставиною у даній справі та є підставою для перегляду рішення в частині застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Вказує, що нововиявлені обставини щодо обізнаності Міністерства аграрної політики та продовольства України, як органу центральної виконавчої влади щодо оформлення за ПАТ «ДПЗКУ» права приватної власності на ЦМК філії «Миколаївський портовий елеватор» ще з 17.09.2012, дають підстави вважати і про обізнаність Кабінету Міністрів України про зазначені обставини з огляду на Закон України «Про центральні органи виконавчої влади», Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого указом Президента України від 23 квітня 2011 року №500/2011, Закон України «Про Кабінет Міністрів України».

У зв’язку з цим відповідач-2 вважає, що обставина щодо поінформованості позивачів про оформлення ПАТ "ДПЗКУ" правовстановлюючих документів на спірне майно містить всі складові для надання їй статусу нововиявленої: існування її на час розгляду справи; ця обставини не могла бути відома заявникові на час розгляду цієї справи; істотність даної обставини для розгляду справи (тобто врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Вищевказану обставину заявник вважає такою, що має значення для вирішення спору і є істотною для винесення правильного рішення у справі, і на підставі цієї обставини можна зробити висновок, що на момент розгляду справи №915/826/16 суд міг відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом строку позовної давності посилаючись, зокрема на те, що з довідки №24/321 від 17.09.2012р про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за 1 півріччя 2012 року Міністерству аграрної політики та продовольства України було відомо про реєстрацію ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" права приватної власності на нежитловий об’єкт, який розташований по вул.Заводській, 11А у м.Миколаєві.

Посилаючись на наведене, ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" просить суд переглянути рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2017 у даній справі за нововиявленими обставинами та скасувати його.

Відповідно до частин 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч.2 ст.320 ГПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

У відповідності до ч.4 ст.320 ГПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи,

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст.320 Господарського процесуального кодексу України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

Разом з тим, такий перегляд судових рішень повинен відбуватися з урахуванням загальних принципів здійснення правосуддя, зокрема тих, на обов'язкове дотримання яких звертає увагу Європейський суд з прав людини та які випливають зі змісту положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" N69529/01 та п.46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" N 2). Однак, при цьому суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць.

Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (див. рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

Як на нововиявлену обставину заявник посилається на Довідку №24/321 від 17.09.2012 про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за 1 півріччя 2012 року, копію якої було надіслано Міністерством аграрної політики та продовольства України додатком до листа №37-24-15/22777 від 05.10.2018р, який отримано ПАТ "ДПЗКУ" 09.10.2018р (т.5, а.с.232).

На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №501 від 10.08.2012р "Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" комісією було проведено перевірку в термін 13.08.2012р по 14.09.2012р, за результатами якої складено Довідку №24/321 від 17.09.2012 про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за 1 півріччя 2012 року (далі - Довідка №24/321).

З Довідки №24/321 вбачається, що в ній описана структура товариства, вказані структурні підрозділи, філії та їх повноваження, статутні документи, перелічені види діяльності товариства. Також вказано про те, що станом на 20.08.2012 деякі філії, в т.ч. Миколаївський портовий елеватор, виготовили технічні паспорти та отримали свідоцтва про право власності на нерухоме майно, власником якого є товариство.

Водночас, в наданій Довідці №24/321 не вказано на підставі яких саме документів були отримані свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а також їх ідентифікуючих даних (номерів, дат, серій, тощо). При цьому, в довідці зазначено, що свідоцтва про право власності до перевірки взагалі не надані.

Таким чином, доводи заявника про те, що довідка №24/321 від 17.09.2012 про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за 1 півріччя 2012 року встановлює факт, що з 17.09.2012р Міністерству аграрної політики та продовольства України стало достовірно відомо про рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1249 від 16.12.2011 «Про оформлення прав власності на об’єкти нерухомого майна за юридичними особами» та оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.01.2012 та від 16.01.2012 яке видане ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", спростовується вищенаведеним.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” № 17 від 26.12.2011 року, - до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Як вбачається з поданої заяви, як на нововиявлені обставини заявник по суті посилається на переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом також не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

В якості нововиявленої обставини ПАТ "ДПЗКУ" вказує отримання 09.10.2018 супровідним листом від 05.10.2018 №37-24-15/22777 копії Довідки Мінагрополітики №24/321 від 17.09.2012 "Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова компанія України". Вказує, що при вирішенні справи по суті судами всіх інстанцій у відповідача не було реальної можливості надати цей доказ, оскільки про існування доказу йому не було відомо до 09.10.2018.

При цьому, як вбачається з поданих до матеріалів справи доказів, про наявність вказаної довідки заявнику було відомо ще 15.06.2018.

Так, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, у провадженні Господарського суду Луганської області знаходилась справа №913/235/18 за позовом Першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України до Солідарненської сільської ради та Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності, визнання права власності.

При розгляді Господарським судом Луганської області справи №913/235/18 представником ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" направлялась на адресу Господарського суду Луганської області та прокуратури Луганської області заява №130-2-21/3668 від 15.06.2018 про застосування наслідків спливу строків позовної давності, додатком 2 до якої вказано витяг з довідки Мінагрополітики від 17.09.2012р №24/321 (т.5, а.с.263-266).

Також, копію витягу з Довідки Мінагрополітики від 17.09.2012 №24/321 було надано в якості додатку до Додаткових пояснень від 30.07.2018 №130-2-21/4663 представником ПАТ «ДПЗКУ» ОСОБА_4 по аналогічній справі №915/825/16. Копію вказаних Додаткових пояснень було надано 1-м позивачем до матеріалів справи (т.5 а.с.272).

Так, у рішенні Господарського суду Луганської області від 28.08.2018 по справі №913/235/18 судом серед іншого надавалась оцінка Довідці №24/321 від 17.09.2012 про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за 1 півріччя 2012 року.

Отже, доводи заявника про те, що ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" дізналась про довідку №24/321 від 17.09.2012р з листа Міністерства аграрної політики та продовольства України №37-24-15/22777 від 05.10.2018 лише 09.10.2018 спростовуються вищевикладеним.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором, а також ті, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Подаючи Довідку Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17.09.2012 №24/321, заявник фактично подає новий доказ, про існування якого йому було відомо ще в вересні 2012 року згідно підпису голови правління ПАТ «ДПЗКУ» на довідці, котрий не був ним своєчасно поданий до суду, що відповідно до п.1 ч.2 ст.320 ГПК України не є нововиявленими обставинами.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст.325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Згідно ч.4 ст.235 ГПК України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Проаналізувавши підстави, визначені заявником в обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/826/16 від 25.10.2017, суд вважає, що вказані обставини не є нововиявленими та не можуть вважатися умовою для перегляду рішення господарського суду Миколаївської області за нововиявленими обставинами,

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими та не можуть вважатися умовою для перегляду рішення господарського суду Миколаївської області за нововиявленими обставинами, в розумінні приписів статті 320 ГПК України, тому у задоволенні заяви №130-2-21/6842 від 07.11.2018 Публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” про перегляд рішення у справі №915/826/16 від 25.10.2017 за нововиявленими обставинами слід відмовити, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2017 у справі №915/826/16 залишити в силі.

Відповідно до загальних приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, у зв'язку із відмовою у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, покладаються на заявника.

Керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 86, 91, 129, 233-235, 320, 321, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви №130-2-21/6842 від 07.11.2018 Публічного акціонерного

товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” про перегляд рішення у справі №915/826/16 від 25.10.2017 за нововиявленими обставинами – відмовити.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2017 у справі

№915/826/16 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сиди в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст.254-257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.01.2019

Суддя Н.О. Семенчук