Рішення № 79152448, 11.01.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 11.01.2019

Справа № 320/6226/18

(2/320/294/19)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" січня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого – судді Калугіної І.О.,

при секретарі – Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зменшити розмір стягнених з нього аліментів. В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 березня 2016 року з нього стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину, але не менше 30 % встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 грудня 2016 року та до досягнення дітьми повноліття. Зазначений розмір було встановлено за домовленістю з дружиною, оскільки на її утримання до досягнення наймолодшою дитиною трирічного віку аліменти він не сплачував. На теперішній час дитині виповнилось три роки та стягнення аліментів по ? частині на кожну дитину не відповідає чинним вимогам законодавства. Крім того, в теперішній час змінився його матеріальний стан, з отриманої заробітної плати він виплачує кредит та комунальні послуги, та після всіх відрахувань він практично позбавлений коштів для забезпечення свого існування, а тому просить зменшити розмір стягнутих з нього аліментів за рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 березня 2016 року з ? частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину, але не менше 30% встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на 1/3 частину з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі, просив його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, просила відмовити в їх задоволенні. На обґрунтування своїх заперечень зазначила, що у відповідача не змінився матеріальний стан, більш того його заробітна плата збільшилась. Також, не відповідають дійсності посилання позивача про те, що він додатково надає матеріальну допомогу дітям. Крім того, зазначила, що діти відвідують кружок бальних танців та вона несе значні витрати на їх утримання, та зменшення розміру аліментів не буде відповідати правам та інтересам дітей.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає за наступними підставами.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між сторонами 03 червня 2011 року був укладений шлюб, про що свідчить відмітка в паспорті громадянина України, виданого 02 березня 2002 року Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області, серії СВ № 594575 /а.с.5,6/.

Від шлюбу сторони мають дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, 09 вересня 2014 року.

Згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 травня 2017 року по справі № 320/2610/17 шлюб між сторонами був розірваний /а.с.8,9/.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 березня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, ід. код НОМЕР_1, який проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_5, 05 серпня 1985 року народження, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, ід. код НОМЕР_2, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, аліменти на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину, але не менше 30 % встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 лютого 2016 року та до досягнення дітьми повноліття /а.с.10/.

За вказаним рішенням суду був виданий виконавчий лист /а.с.11/.

В подальшому відповідач ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на «Сергієнко» , про що свідчить свідоцтво про шлюб, серії І-ЖС № 195025 /а.с.34/.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на зміну матеріального стану, зокрема наявності у нього кредитних зобов’язань в КС «Мелітополь-кредит», за якими він має сплачувати щомісячно суму в розмірі 1 000 грн. /а.с.15-21/.

Крім того, позивач зазначає, що він несе витрати по сплаті комунальних послуг, здійснює допомогу дітям шляхом купівлі одягу, ліків, іграшок, тощо, та після відрахування із заробітної плати аліментів та сплати кредиту у нього не залишається коштів на існування, про що надав довідки про розмір заробітної плати та здійснення відрахувань /а.с.12-14, 45,46/.

Оцінюючи доводи відповідача та докази надані на їх обґрунтування, суд виходить з наступного.

В Україні законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Декларації ООН прав дитини (1959 року), Конвенції ООН про права дитини (1989 року), міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Сімейному кодексі України, а також інших нормативно-правових актах, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Як зазначено в Декларації ООН прав дитини (1959 року), «Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості».

Закон України «Про охорону дитинства» регламентує, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. При цьому, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, при цьому даний обов’язок є особистим, індивідуальним обов’язком як матері, так і батька.

Положеннями ст. 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За вимогами статті 182 СК України, - при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей; непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Також вказані приписи кореспондуються в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням суду або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Суд приймає до уваги надані позивачем докази на обґрунтування свого матеріального стану, зокрема наявності споживчого кредиту в КС «Мелітополь-кредит», однак наявність вказаної обставини не є визначальною, оскільки як вбачається з відомостей про поштові перекази, відправлені в якості сплати аліментів із заробітної плати позивача, а також довідок з місця роботи, його заробітна плата змінилась в бік підвищення.

Також у справі відсутні докази того, що позивач сплачує комунальні послуги та здійснює допомогу дітям шляхом купівлі одягу, ліків, іграшок, тощо.

Отже надані на обґрунтування докази не свідчать про погіршення матеріального стану позивача – платника аліментів, про цьому суд враховує, що позивач є працездатним, фізично здоровим, інших утриманців не має, а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей саме в такому розмірі.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини.

Таким чином, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, забезпечуючи права дітей, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 155, 180-182, 192 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 241-246, 258, 263-265, 279ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

Суддя: І.О.Калугіна