Ухвала суду № 79149270, 11.01.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.01.2019 Справа № 554/219/19

Провадження № 1-кс/554/995/2019

УХВАЛА

Іменем України

11 січня 2019 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Троцька А.І.,

при секретарі - Зайцевій Я.А.

за участю прокурора – Гаврилюк М.Л.,

підозрюваного – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, першого заступника начальника відділу прикордонної служби (тип "С") Харківського прикордонного загону, розлученого, на утримані має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,-

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, у якому посилалася на те, що 17.06.2014 між начальником Східного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України генералом-лейтенантом ОСОБА_4, який діє відповідно до п. 29 Положення про проходження громадянам України військової служби в Державній прикордонній службі України та громадянином України (військовослужбовцем) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, капітаном, заступником начальника відділу з персоналу відділу прикордонної служби "Козача Лопань" ІІ категорії (тип А) прикордонного загону (І категорії) Східного регіонального управління (І категорії) укладено контракт №1767 про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі. Контракт укладений на 5 років з 17 червня 2014 року по 16 червня 2019 року.

Наказом начальника 4 прикордонного загону №403-ос від 10.12.2018 майора ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника відділу прикордонної служби (тип С).

На військовослужбовців Державної прикордонної служби України, крім військовослужбовців строкової служби, курсантів військових навчальних закладів, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, відповідно до Закону України «Про державну прикордонну службу України», поширюються інші вимоги та обмеження,

встановлені Законом України "Про запобігання корупції" відповідно.

Наказом Голови Державної прикордонної служби України №697-ос від 11.07.2017 майора ОСОБА_5 призначено на посаду начальника групи внутрішньої безпеки (з м.д. н.п. Вовчанськ) відділу внутрішньої безпеки по Харківському прикордонному загону.

Тобто, ОСОБА_5, обіймаючи посаду начальника групи внутрішньої безпеки (з м.д. н.п. Вовчанськ) відділу внутрішньої безпеки по Харківському прикордонному загону, є службовою особою, яка займає відповідальне становище, оскільки є керівником структурної одиниці Харківського прикордонного загону.

Проте, ОСОБА_1 всупереч вимогам Конституції України, Законів України «Про запобігання корупції», «Про Державну прикордонну службу України», Кодексу професійної поведінки працівників, до функціональних обов’язків яких належить здійснення управління кордонами та контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, вирішив вступити у позаслужбові відносини з начальником групи внутрішньої безпеки (з м.д. н.п. Вовчанськ) відділу внутрішньої безпеки по Харківському прикордонному загону ОСОБА_5 для надання йому неправомірної вигоди у виді грошових коштів за не вчинення ним, ОСОБА_5, як службовою особою, яка займає відповідальне становище в інтересах ОСОБА_1, дій з використанням наданої йому, ОСОБА_5, влади та службового становища.

10 січня 2019 року ОСОБА_1, приблизно о 19 годині 40 хвилин, знаходячись в автомобілі НОМЕР_1, який розташовувався за адресою: м. Харків, вул. 23 серпня, 2, надав неправомірну вигоду начальнику групи внутрішньої безпеки (з м.д. н.п. Вовчанськ) відділу внутрішньої безпеки по Харківському прикордонному загону ОСОБА_5, шляхом залишення конверту з грошовими коштами в розмірі 300 доларів США в речовому ящику, навпроти переднього сидіння пасажира, вищезазначеного транспортного засобу, який на праві власності належить ОСОБА_5, за не вчинення ним, ОСОБА_5, як службовою особою, яка займає відповідальне становище в інтересах ОСОБА_1, дій з використанням наданої йому, ОСОБА_5, влади та службового становища, а саме за не вжиття ОСОБА_5, як начальником групи внутрішньої безпеки заходів правового реагування по виявленим фактам протиправних дій з боку військовослужбовців відділу прикордонної служби (тип "С") Харківського прикордонного загону.

Таким чином, майор ОСОБА_1, надав неправомірну вигоду в розмірі 300 доларів США, що з розрахунку на національну валюту, згідно офіційного курсу гривні до долара США, становить 8482,56 (вісім тисяч чотириста вісімдесят дві гривні), 56 копійок, начальнику групи внутрішньої безпеки (з м.д. н.п. Вовчанськ) відділу внутрішньої безпеки по Харківському прикордонному загону ОСОБА_5, за не вчинення ним дій з використанням наданої йому, ОСОБА_5, влади та службового становища.

11.01.2019 року в 20:43 год. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

11 січня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Посилаючись на наявність ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він вчинив тяжкий злочин, за що у разі визнання судом винуватим йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, та не може бути звільнено від відбування покарання з випробуванням; враховуючи свій військовий досвід та зв’язки у органах державної влади може чинити тиск на слідство та суд; незаконно впливати на свідків та інших осіб; вчинити інші кримінальні правопорушення - дезертирство, слідчий просив обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити. При визначенні розміру застави прокурор просив визначити розмір, що перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити в його задоволенні і обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Зазначав що його майновий стан дозволяє сплатити заставу.

Захисник просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як було встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України на місці вчинення кримінального правопорушення 10.01.2019 о 20 год.43 хв. в порядку ст.208 КПК України.

11.01.2019 року о 14 год.10 хв. ОСОБА_1 пред’явлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, підтверджуючі, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, в судовому засіданні доведено:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання, особи підозрюваної у вчиненні злочину від 10.01.2019, протоколом огляду від 10.01.2019, протоколами допиту свідків, матеріалами виконаних оперативним підрозділом доручень прокурора, протоколом огляду від 11.01.2019; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності;

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що може бути виражено у неявці підозрюваного на виклики до відповідних органів; враховуючи свій військовий досвід та зв’язки у органах державної влади може чинити тиск на слідство та суд; незаконно впливати на свідків та інших осіб; вчинити інші кримінальні правопорушення – дезертирство; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом знищення доказів.

- жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Слідчий суддя, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров’я, відсутність міцних соціальних зв’язків, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, приходжу до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Частинами 4,5 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Вважаю за необхідне визначити йому заставу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який буде достатніми для забезпечення належної поведінки підозрюваного.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України , -

у х в а л и в :

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів на гауптвахті в Чугуївському відділенні Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 рахувати з 10 січня 2019 року 20 год. 43 хв.

Дія ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 10 березня 2019 року о 20 год. 43 хв.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, визначити у межах 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 57630 (п’ятдесят сім тисяч шістсот тридцять ) гривень у національній грошовій одиниці.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, код ЗКПО -26304855, МФО -820172, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу застава за ОСОБА_1, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент в продовж дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Чугуївського відділення Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю Октябрського районного суду м. Полтави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п’яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя Октябрського

районного суду м.Полтави А.І. Троцька