Рішення № 79142809, 14.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

14 січня 2019 року м. Київ № 826/3098/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 року позов ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про поновлення на роботі задоволено частково.

08.01.2019 року через канцелярію суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 826/3098/18, в якому останній просить вирішити питання про зазначення конкретної суми стягнення грошових коштів за час вимушеного прогулу з Головного управління Національної поліції у місті Києві на його користь, та видати виконавчий лист.

Дослідивши вказану заяву та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Отже, як вбачається з вищевикладеного, процесуальний інститут додаткового судового рішення дає можливість виправити помилки суду, спричинені недотриманням вимог судового рішення, зокрема, щодо наявності в ньому відповіді на всі заявлені вимоги позивача (третьої особи), наявності суджень суду щодо способу виконання судового рішення у випадку, коли такі судження є необхідними, вирішення питання про судові витрати.

З наведеного слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.

Дослідивши заяву позивача про винесення додаткового судового рішення в частині вирішення питання про зазначення конкретної суми стягнення грошових коштів за час вимушеного прогулу з Головного управління Національної поліції у місті Києві на його користь, та видати виконавчий лист, суд зазначає наступне.

Як вбачається з рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 року, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу починаючи з 18 січня 2018 року (день звільнення) та по день ухвалення судового рішення була вирішена під час постановлення рішення по суті.

Так, судом поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Голосіївського управління Національної поліції у місті Києві з поновленням та виплатою йому всього передбаченого чинним законодавством грошового та речового забезпечення за встановленими нормами відповідно до його посади, спеціального звання та вислуги за час вимушеного прогулу з 19 січня 2018 року по день поновлення на роботі, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в поліції.

Крім того, суд звертає увагу позивача на наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (далі Порядок №845) встановлено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 4 Порядку № 845 передбачено, що органи Казначейства: забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання; вживають заходів до виконання виконавчих документів; розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв'язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім'я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

- оригінал виконавчого документа;

- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Суд звертає увагу позивача, що під час розгляду справи по суті, рішення про стягнення фіксованої суми на користь позивача не приймалося, оскільки законодавством не визначено право адміністративного суду переймати на себе функції та повноваження інших органів державної влади, які реалізуються відповідними суб'єктами владних повноважень в межах закону на власний розсуд (дискреційні повноваження), без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені ст. 245 КАС України.

За змістом Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний виконати рішення суду в частині поновлення та виплати ОСОБА_1 всього передбаченого чинним законодавством грошового та речового забезпечення за встановленими нормами відповідно до посади, спеціального звання та вислуги за час вимушеного прогулу, починаючи з 19.01.2018 року по день поновлення на роботі, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в поліції, оскільки відповідач не має в даному випадку альтернативної поведінки.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Враховуючи викладені обставини, вимога позивача про винесення додаткового рішення, шляхом зазначення конкретної суми стягнення грошових коштів за час вимушеного прогулу з Головного управління Національної поліції у місті Києві на його користь, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 826/3098/18.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя В.І. Келеберда