Рішення № 79141757, 08.01.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2019 року справа № 2340/4380/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Зачепи Х.В.,

позивача ОСОБА_1 - особисто,

представника відповідача Щербини Н.І. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, про скасування податкового повідомлення-рішення,

СТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.09.2018 № 4434189-1307-2017, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку в розмірі 25 000 грн 00 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає до скасування, оскільки прийняте усупереч норм Податкового кодексу України та Положення про транспортний податок на території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2017 № 2-2219.

Ухвалою суду від 05.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за даним позовом, залучено до участі у справі Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

13 листопада 2018 року відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує, що з 01.01.2016 набрали чинності зміни до ст. 267 Податкового кодексу України, внаслідок яких транспортний засіб, власником якого є позивач, є об'єктом оподаткування транспортним податком на 2017 рік. Також відповідач у відзиві вказує, що відповідно до ст.102.1 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право визначати суму грошового зобов'язання протягом 1095 днів, тому строк прийняття такого повідомлення-рішення відповідачем не пропущений.

27 листопада 2018 року позивачем надано заяву про зміну підстав позову, відповідно до якої позивач доповнив правові підстави позову посиланням на те, що станом на день придбання транспортного засобу останній не належав до об'єктів, які підпадають під оподаткування транспортним податком.

Відповідно до наданих 12.12.2018 пояснень третя особа повідомила суд, що згідно з підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом від 20.12.2016 № 1791) та Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 № 428), для цілей оподаткування транспортним податком у 2017 році Мінекономрозвитку на підставі даних ДП "Держзовнішінформ" про ціни на нові автомобілі було розраховано середньоринкову вартість автомобілів та розміщено на своєму офіційному веб- сайті Перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - Перелік), і калькулятор, який давав змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального. Враховуючи, що 1000 куб. см є еквівалентом 1 літру, а тому об'єм циліндрів двигуна автомобіля 1998 куб. см з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 2,0 літра. Автомобіль Lexus RX 200t з об'ємом циліндрів двигуна 2,0 літра, бензин до 2 років експлуатації (включно) включений до Переліку. Розрахована у 2017 році згідно з Методикою середньоринкова вартість автомобіля Lexus RX 200t з об'ємом циліндрів двигуна 2,0 літра, бензин, 2016 року випуску становила 1 225 514,73 гривень (з ПДВ).

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві, заяві про зміну підстав позову, та посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем усупереч принципу правової визначеності.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

Третя особа, явку свого представника у судове засідання не забезпечила, згідно з наданими до суду поясненнями просить суд розглянути справу за відсутності свого представника.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Lexus RX 200t 2 WAGON A/T EXECUTIVE/AGL25L-AWTGZW 0F G8, об'єм двигуна 1998 куб. см., 2016 року випуску, що підтверджується визнається сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Головним управлінням державної фіскальної служби у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.09.2018 № 4434189-1307-2017, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 25 000 грн 00 коп.

Вважаючи вказане рішення протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України у попередній редакції об'єктом оподаткування визначено легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Законом України від 20.12.2016 року № 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", який набрав чинності з 01.01.2017 року, до абзацу першого підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Законом України від 21.12.2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" до абзацу другого підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України внесено зміни та визначено, що середньоринкова вартість легкового автомобіля визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Зазначеним Законом також доповнено підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України абзацом третім, відповідно до якого щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких не минуло більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно з підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України) базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 Податкового кодексу України).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 267.5.1пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України).

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" установлено розмір мінімальної заробітної плати у 2017 році - 3 200 грн 00 коп.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2017 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 200 000 грн 00 коп. (1 200 000 грн 00 коп. = 3200 грн 00 коп. х 375).

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлений Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 (надалі - Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів).

Відповідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 за №403.

Згідно з пунктом 3 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального. У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального (п.14 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів).

З наданих письмових пояснень третьої особи судом встановлено, що враховуючи, що 1000 куб. см є еквівалентом 1 літру, а тому об'єм циліндрів двигуна автомобіля 1998 куб. см з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 2,0 літра. Автомобіль Lexus RX 200t з об'ємом циліндрів двигуна 2,0 літра, бензин до 2 років експлуатації (включно) включений до Переліку. Розрахована у 2017 році згідно з Методикою середньоринкова вартість автомобіля Lexus RX 200t з об'ємом циліндрів двигуна 2,0 літра, бензин, 2016 року випуску становила 1 225 514,73 гривень (з ПДВ).

Відповідно до пункту 8.1 статті 8, пп.10.1.1 п.10.1 статті 10 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До місцевих податків належить податок на майно.

Згідно зі статтею 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Тобто, транспортний податок є місцевим податком.

Відповідно до п.8.3 статті 8, п.4.4 статті 4 Податкового кодексу України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад у межах їх повноважень.

Установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Поряд з цим, безпосереднє встановлення місцевих податків (а, отже, і транспортного податку) віднесено нормами Податкового кодексу України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.

Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад регулюється також пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 143 Конституції України.

Згідно з пунктом 10.3 статті 10, пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3, пункту 12.5 статті 12, статті 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Отже, місцеві ради мають обов'язково встановити (відповідним рішенням місцевої ради) транспортний податок та вирішити питання (на власний розсуд), чи запроваджувати податок (і у яких розмірах) на майно, відмінне від земельної ділянки. Таке рішення має бути оприлюднено до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). У іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно зі статтею 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Відповідно до пп.4.1.9 п.4.1 статті 4 Податкового кодексу України одним з принципів, на яких ґрунтується Податкове законодавство України, є принцип стабільності - коли зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Тобто, податкові зобов'язання по місцевому податку можуть визначатися контролюючим органом лише у разі, якщо орган місцевого самоврядування своїм рішенням встановив цей податок.

При цьому визначення податкових зобов'язань з місцевого податку розпочинається не раніше, ніж настання наступного бюджетного періоду (року), що настає за періодом (роком), в якому прийняте рішення органу місцевого самоврядування про встановлення місцевого податку або прийняте рішення про зміни до елементів вже встановленого місцевого податку.

Транспортний податок у місті Черкаси установлено та відповідне Положення про транспортний податок затверджено рішенням Черкаської міської ради від 25.06.2015 №2-1312 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси". Рішенням Черкаської міської ради від 28.01.2016 №2-136 до указаного Положення внесено зміни. З урахуванням указаних змін об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.З цього Положення. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Водночас пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 20.12.2016 року №1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

За таких обставин, незалежно від того, що останні зміни до Положення про транспортний податок внесені рішенням Черкаської міської ради від 28.01.2016 ця обставина не перешкоджає застосуванню цього Положення контролюючим органом при визначенні позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку за 2017 рік у розмірі 25 000 грн 00 коп.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі № 826/11052/17.

Водночас суд висновує безпідставними посилання позивача на норми Положення про транспортний податок на території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2017 № 2-2219, оскільки нормами вказаного Положення урегульовано порядок справляння та ставки транспортного податку на території міста Черкаси за 2018 рік.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що автомобіль марки Lexus RX 200t з об'ємом циліндрів двигуна 2,0 літра, бензин, 2016 року випуску, який належить позивачу, є об'єктом оподаткування у 2017 році, у зв'язку із чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення про визначення позивачу податкового зобов'язання зі сплати транспортного податку у розмірі 25 000 грн 00 коп. є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо твердження позивача про несвоєчасність винесення податкового повідомлення-рішення, а саме винесення його після 1 липня базового податкового (звітного) періоду (року), то суд зазначає, що несвоєчасність винесення податкового повідомлення-рішення не є підставою для звільнення позивача від сплати податку, обов'язковість сплати якого для позивача визначена Податковим кодексом України.

На переконання суду, дана обставина, в контексті відповідності транспортного засобу вимогам до об'єкту оподаткування транспортним податком, не може бути єдиною та виключно достатньою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Водночас суд погоджується з позицією відповідача, що відповідно до ст.102.1 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право визначати суму грошового зобов'язання протягом 1095 днів, тому строк прийняття такого повідомлення-рішення відповідачем не пропущений.

Щодо посилання позивача на невідповідність дій контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення правовій позиції Верховного Суду, яка, зокрема, міститься в постановах від 07.06.2018 у справі № 821/675/16, від 03.04.2018 у справі № 804/112/17, від 13.03.2018 у справі № 826/93000/16, від 04.09.2018 у справі № 809/1626/17, то суд зазначає, що висновки судів у кожній конкретній справі безпосередньо залежать від фактично встановлених обставин справи.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого у частині 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з цим, суд зазначає, що обставини, які були предметом судового розгляду у інших справах, за результатами яких було ухвалено рішення на які посилається позивач, з огляду на предмет спору та законодавство чинне на момент виникнення спірних правовідносин у інших справах не є тотожними тим, що є предметом судового розгляду у даній справі.

А тому, суд висновує про неможливість застосування правових позицій, викладених Верховним Судом у постановах від 07.06.2018 у справі № 821/675/16, від 03.04.2018 у справі № 804/112/17, від 13.03.2018 у справі № 826/93000/16, від 04.09.2018 у справі № 809/1626/17 у цій справі.

Також суд вважає безпідставними посилання позивача в обгрунтування позову на те, що станом на день придбання автомобіля Lexus RX 200t з об'ємом циліндрів двигуна 2,0 літра, бензин, 2016 року випуску такий транспортний засіб не був обєктом оподаткування з транспортного податку з огляду на таке.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, гарантовано захист права власності. Згідно з нею кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Судовий збір належить компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, Україна, м. Київ, вулиця М. Грушевського 12/2, ідентифікаційний код 37508596), про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Судовий збір компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.01.2019.

Суддя С.О. Кульчицький