Рішення № 79141130, 14.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2019 р. № 520/11463/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (63503, Харківська область, м. Чугуїв, Секція А, вул. Леонова, буд. 4-а) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправними дії Чугуївського об'єднаного управлінні Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови в призначенні пенсії за віком як держслужбовцю згідно ст.37 Закону України „Про державну службу" № 3723 - XII та скасувати Рішення Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову в перерахунку пенсії №12453-02/23 від 05.12.2018 року.

2. Зобов'язати Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати період роботи в органах місцевого самоврядування з 21.08.2001 року по 30.04.2016 року до стажу державної служби та перевести ОСОБА_1 з 26 листопада 2018 року з пенсії за віком призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця згідно ст.37 Закону України „Про державну службу" № 3723 - XII виходячи із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за її останнім місцем роботи на державній службі до якої включаються всі види оплати праці (надбавки, доплати та премії) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, передбачені статтею 52 Закону України «Про державну службу» № 889 від 10.12.2015 року, статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 IV.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 05 грудня 2018 року №12453-02/23 позивачці було відмовлено в переході з пенсії за віком на загальних умовах на пенсію за віком як держслужбовцю згідно ст.37 Закону України „Про державну службу" № 3723 - XII. Позивачка з зазначеним рішенням не погоджується, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 18.12.2018 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача на виконання ухвали суду від 18.12.2018 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що позивачці в переході з пенсії за віком на загальних умовах на пенсію за віком як держслужбовцю згідно ст.37 Закону України „Про державну службу" № 3723 - XII було відмовлено в зв'язку з відсутністю 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 - XII та актами Кабінету Міністрів України, а отже оскаржуване рішення є законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріально та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивачка - ОСОБА_1, перебуває на обліку в Чугуївському об'єднаному управління Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком.

26 листопада 2018 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про перехід з пенсії за віком на загальних умовах на пенсію за віком як держслужбовцю згідно ст.37 Закону України „Про державну службу" № 3723 - XII.

Рішення Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 05 грудня 2018 року №12453-02/23 ОСОБА_1 було відмовлено в переході з пенсії за віком на загальних умовах на пенсію за віком як держслужбовцю згідно ст.37 Закону України „Про державну службу" № 3723 - XII в зв'язку з відсутністю 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 - XII та актами Кабінету Міністрів України.

Також судом встановлено, що до стажу, що дає право на пенсію за віком як держслужбовцю згідно ст.37 Закону України „Про державну службу" № 3723 - XII ОСОБА_1 відповідачем було зараховано 6 років 02 місяці 19 днів, а саме - період роботи на посадах - головного бухгалтера відділу по субсидіям Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Чугуївської міської ради народних депутатів з 02.06.1995 року по 23.02.2000 рік; головного спеціаліста відділу субсидій, головного спеціаліста відділу соціальних виплат та бухгалтерського обліку Управління праці та соціального захисту населення з 24.02.2000 року по 20.08.2001 рік.

Період роботи з 21.08.2001 року по 30.04.2016 рік (14 років 08 місяців 10 днів) відповідачем не зарахований до стажу, оскільки 21.08.2001 року прийнята присяга посадової особи місцевого самоврядування і дана посада відноситься до службовців органів місцевого самоврядування.

В Рішенні від 05 грудня 2018 року №12453-02/23 відповідачем було зазначено, що час роботи в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборних посадах, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 до 04 липня 2001 року, тобто на дату набрання чинності Законом України „Про службу в органах місцевого самоврядування". До цієї дати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 року № 239 посади працівників місцевих рад народних депутатів та їхніх виконавчих комітетів було віднесено до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєно їм ранги державних службовців.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII).

Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., № 52, ст. 490 із наступними змінами, далі - Закон № 3723-'XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Тобто до 01.05.2016 року право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 року, відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу"№889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ.

Пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних положень Закону № 889-VIII та ст. 37 Закону № 3 723-XII суд зазначає, що із набранням чинності Закону № 889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Разом із тим, законодавцем передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 року (день набрання чинності Законом № 889-VIII) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, або які мають не менш як 20 років стажу на таких посадах. Для такої категорії осіб збережено право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок (страхові внески).

Відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про державну службу" № 889 - VIII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (Закону України „Про державну службу"), призначається особам, які:

1) досягли пенсійного віку;

2) мають страховий стаж: чоловіки-35 років, жінки-30 років;

3) не призначали пенсію відповідно до Закону України „Про державну службу" №3723-XII;

4) на день набрання чинності Законом України „Про державну службу" № 889 - VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 - XII та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01 травня 2016 року.

Суд зазначає, що відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ № 622 від 14.09.2016 року позивачка з 16.01.2017 року досягла пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; має страховий стаж 42 років 00 місяців 07 днів; пенсія відповідно до Закону України „Про державну службу" № 3723 - XII не призначалась; на день набрання чинності Законом України „Про державну службу" № 889 - VIII має 20 років 10 місяців 28 днів стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 - XII та актами Кабінету Міністрів України, набутий до 01 травня 2016 року.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апарату, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України «Про державну службу».

Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3 723-XII, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.

Відповідно до Постанови КМУ від 12.08.1993 №637 із змінами і доповненнями основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Суд зазначає, що відповідно до записів в трудовій книжці книжки НОМЕР_1 та довідки від 23.11.2018 №4801, позивачка працювала в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Чугуївської міської ради з 21.08.2001 року по 31.03.2013 року на посадах головного спеціаліста відділу соціальних виплат та бухгалтерського обліку, начальника відділу соціальних виплат; в управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Чугуївської міської ради з 01.04.2013 по 21.12.2015 на посаді начальника відділу соціальних виплат; в Управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Чугуївської міської ради з 22.12.2015 по теперішній час на посаді начальника відділу соціальних виплат, але вказані періоди відповідачем не зараховані до стажу, що дає право на пенсію державного службовця.

На виконання Закону «Про державну службу» № 3 723-XII Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 3 травня 1994 p. N 283 «Про Порядок обчислення стажу державної служби». Відповідно до п. 2 Порядку, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-УІП стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в редакції чинній станом на 01.05.2016 року, пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Положеннями статті 22 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в редакції чинній станом на 01.05.2016 року, визначено, що до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, -незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Відповідні категорії посад державної служби, робота на яких зараховуються до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до умов Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ визначені статтею 25 цього Закону. Цією ж статтею передбачено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону № 3723-ХІІ стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби".

Відповідно до п.2 Порядку обчислення стажу державної служби, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Стаття 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування"встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.

Таким чином суд зазначає, що посади на яких позивачка перебувала в органах місцевого самоврядування відносяться до шостої категорії.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідно Порядку № 283 період роботи позивачки з 21.08.2001 р. по 30.04.2016 р. на посадах органів місцевого самоврядування включено до переліку посад, робота на яких зараховується при обчисленні стажу державної служби, а отже ОСОБА_1 має необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 - XII та актами Кабінету Міністрів України, та відповідно має право на отримання пенсії за віком як держслужбовець згідно ст.37 Закону України „Про державну службу" № 3723 - XII.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (63503, Харківська область, м. Чугуїв, Секція А, вул. Леонова, буд. 4-а) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Чугуївського об'єднаного управлінні Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком як держслужбовцю згідно ст.37 Закону України „Про державну службу" № 3723 - XII.

Скасувати Рішення Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії №12453-02/23 від 05.12.2018 року.

Зобов'язати Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати період роботи в органах місцевого самоврядування з 21.08.2001 року по 30.04.2016 року до стажу державної служби та перевести ОСОБА_1 з 26 листопада 2018 року з пенсії за віком призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця згідно ст.37 Закону України „Про державну службу" № 3723 - XII виходячи із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за її останнім місцем роботи на державній службі до якої включаються всі види оплати праці (надбавки, доплати та премії) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, передбачені статтею 52 Закону України «Про державну службу» № 889 від 10.12.2015 року, статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 IV.

Стягнути з Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.