Рішення № 79136458, 11.01.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2019 р.

м. Київ

справа № 755/14007/2018

провадження № 2/755/131/19

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Ламбуцької Т.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (далі - ПрАТ «СК «Нова») на його користь суму страхового відшкодування у розмірі 27 212,08 грн., а також 13 067,76 грн. - пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування; 1 339.73 грн. - 3% річних за користування чужими коштами; 5 007,02 грн. - інфляційних збитків, а всього на загальну суду 46 626,59 грн., а також позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 20 453,25 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 11.10.2016 року близько 13.40 год. по вул. Героїв Дніпра, 1 в м. Києві Ящук Г.О., керуючи транспортним засобом «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_2, чим завдав майнової шкоди позивачу. Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 08.11.2016 року відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. Станом на день вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 була застрахована згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/2726249 відповідачем ПрАТ «СК «Нова». Таким чином, на думку позивача, у відповідача ПрАТ СК «Нова» виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду, завдану у результаті ДТП на підставах та умовах, що передбачені полісом страхування, а у відповідача ОСОБА_3 виник обов'язок відшкодувати шкоду, завдану у результаті ДТП у розмірі 20 453,25 грн., що є різницею між фактичним розміром шкоди (47 665,33 грн.) і страховим відшкодуванням (27 212,08 грн.). Однак станом на день звернення позивача з даним позовом до суду відповідачами не здійснено належні виплати, що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачі не скористались процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 30 листопада 2018 року строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приймаючи до уваги письмові заяви сторін щодо предмета спору, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 11.10.2016 року близько 13.40 год. по вул. Героїв Дніпра, 1 в м. Києві Ящук Г.О., керуючи транспортним засобом «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Власником автомобіля «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_2, є ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. (а.с. 53)

За постановою Оболонського районного суду міста Києва від 08 листопада 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., в дохід держави. (а.с. 52)

Відповідно до частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене та відповідно до положення частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Оболонського районного суду міста Києва від 08 листопада 2016 року, та відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до положення статті 982 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, було забезпечено Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/2726249, укладеним 09.11.2015 року між ПрАТ «СК «Нова» та ОСОБА_3, яким встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 50 000,00 грн., франшиза 0,00 грн., строком дії до 08.11.2016 року. (а.с. 54, 55)

Згідно з пунктом 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

На виконання вказаних вимог статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 12.10.2016 року звернулись до ПрАТ «СК «Нова» із письмовими повідомленнями про вчинення дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 (а.с. 56, 58)

Згідно вимог п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 12.10.2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Нова» із заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну автомобілю «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 11.10.2016 року внаслідок неправомірних дій власника транспортного засобу «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3 (а.с. 57)

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

За даними Звіту № 210-16 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_2, складеного 25.10.2016 року оцінювачем ФОМ ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_2, складає 47 665,33 грн. Матеріальний збиток. Завданий власникові транспортного засобу «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_2, на дату оцінки 13.10.2016 року становить 27 212,08 грн. (а.с. 67-74)

Згідно статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Відповідно до п. 36.5. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Крім того, у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі - Закон № 85/96-ВР) страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі статтею 16 цього Закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 511 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до частини першої статті 636 Цивільного кодексу України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Проаналізувавши норми статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, можна дійти висновку, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У частині третій статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати зобов'язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

Саме до таких грошових зобов'язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.

Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника, яким у цих правовідносинах виступає страховик.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов'язаний здійснити страхове відшкодування.

З огляду на викладене можна зробити висновок, що правовідносини, які склалися між сторонами у справі на підставі укладеного між ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «Нова» договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, є грошовим зобов'язанням, за яким потерпілий ОСОБА_1 має право вимоги до страховика ПрАТ «СК «Нова».

Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання. (правова позиція Верховного Суду України, висловлена у постанові від 07 червня 2017 року, Справа № 6-282цс17)

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись нормами законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про законодавчу обґрунтованість вимог позивача щодо відшкодування на його користь, як особи потерпілої за наслідками вчинення дорожньо-транспортної пригоди, матеріальної шкоди, завданої пошкодженням належного йому на праві власності транспортного засобу, яка складає, відповідно до вимог позивача, розмір матеріального збитку, визначеного Звітом про оцінку вартості матеріального збитку у сумі 27 212,08 грн. Тобто вимогою позивача є стягнення з страховика не всієї вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, а лише визначеного Звітом матеріального збитку, що є правом позивача. При цьому, ураховуючи невиконання з боку страховика ПрАТ «СК «Нова» обов'язку протягом 90 днів з дня отримання відповідної заяви здійснити виплату страхового відшкодуванняна користь позивача, як потерпілої особи від дій страхувальника ОСОБА_3, відповідачем ПрАТ «СК «Нова» має бути сплачено на користь позивача пеню, розраховану за період з 13.01.2017 року по 03.09.2018 року у розмірі 13 067,76 грн., а також у порядку статті 625 ЦК України відповідачем ПрАТ «СК «Нова» підлягають до сплати 3% річних, розраховані за період з 13.01.2017 року по 03.09.2018 року, у розмірі 1 339,73 грн. та інфляційні втрати, розраховані за період з 13.01.2017 року по 03.09.2018 року, у розмірі 5 007,02 грн., а всього на загальну суму 46 626,59 грн.

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Деліктне зобов'язання - це зобов'язання, в якому особа, що протиправно і винно заподіяла шкоду особистості громадянина або його майну, зобов'язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування заподіяної шкоди у повному обсязі.

У деліктних цивільних правовідносинах реалізуються зобов'язально-правові засоби захисту абсолютних прав. Потерпілий набуває права вимоги про відшкодування збитків, і він має право пред'явити позов про збитки. Праву потерпілого відповідає обов'язок заподіювача шкоди відшкодувати заподіяну шкоду.

Крім того, згідно правової позиції, наданої Верховним Судом України у постанові від 20.01.2016 року (Справа № 2808цс15), право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

З огляду на вищевикладене, суд визнає правомірною вимогу позивача ОСОБА_1, як власника пошкодженого транспортного засобу, про стягнення з відповідача ОСОБА_3 як з особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, на його користь суми матеріальної шкоди у розмірі 20 453,25 грн., що є різницею між вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу, належного позивачу, у розмірі 47 665,33 грн. та розміром стягнутого за цим рішенням суду із страховика ПрАТ «СК «Нова» матеріального збитку у сумі 27 212,08 грн., що визначені Звітом про оцінку вартості матеріального збитку, завданого за наслідками неправомірних дій відповідача під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, - оскільки позивачем реалізовано його абсолютне право на відшкодування шкоди, в даному випадку її частини, заподіювачем цієї шкоди.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 704,80 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: з відповідача ПрАТ «СК «Нова» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 486,67 грн., з відповідача ОСОБА_3 - 218,13 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 509-511, 524, 526, 533-535, 625, 636, 979, 982, 1187, 1194 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України «Про страхування», ст.ст. 1, 3, 9, 29, 33, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (код ЄДРПОУ 31241449, м. Київ, вул. М. Раскової, б. 11) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3, АДРЕСА_1) грошові кошти в сумі 46 626,59 грн., судовий збір у розмірі 486,67 грн., а всього на загальну суму 47 113 (сорок сім тисяч сто тринадцять) гривень 26 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4, АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3, АДРЕСА_1) майнову шкоду в сумі 20 453,25 грн., судовий збір у розмірі 218,13 грн., а всього на загальну суму 20 671 (двадцять тисяч шістсот сімдесят одну) гривню 38 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 11 січня 2019 року.

Суддя: В.І. Галаган