Рішення № 79135090, 09.01.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11061/18

Провадження № 2/727/208/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючої судді Чебан В.М.

при секретарі Меренчук Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», де третьою особою виступає приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання договору іпотеки припиненим, вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна реєстраційного номеру обтяження №29039 від 11.06.2004 року, №29051 від 11.06.2004 року та вилучення із Державного реєстру іпотек записів №28994 від 11.06.2004 року,-

ВСТАНОВИВ:

ПозивачОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, де третьою особою виступає приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання договору іпотеки припиненим, вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна реєстраційного номеру обтяження №29039 від 11.06.2004 року, №29051 від 11.06.2004 року та вилучення із Державного реєстру іпотек записів №28994 від 11.06.2004 року до відповідача АТ «Укрсоцбанк», посилаючись на те, що 11.06.2004 року між позивачем та АКБ «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту №44, відповідно до умов якого банк надав позивачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 25000,00 доларів США зі сплатою 16 відсотків річних з кінцевим терміном повернення заборгованості 05 грудня 2005 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» було укладено Договір іпотеки №44 від 11.06.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 С.1. за реєстровим номером 995, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав в іпотеку квартиру, яка знаходиться по вул.Б.Хмельницького, 24/2а в м.Чернівці та квартиру по вул.Б.Хмельницького, 24/2 у м.Чернівці.

Вказує, що на підставі вказаного Договору іпотеки №44 від 11.06.2004 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_2І було внесено відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна реєстраційний номер обтяження №29039 від 11.06.2004 року - квартиру в м.Чернівці по вул.Б.Хмельницького, 24/2 та №29051 від 11.06.2004 року - квартиру по вул.Б.Хмельницького, 24/2а в м.Чернівці. Крім цього, також були внесені відомості по вказаному вище нерухомому майну до Державного реєстру іпотек, запис №28994 від 11.06.2004 року.

Позивач стверджує, що відповідно до умов кредитного договору №44 від 11.06.2004 року ОСОБА_1 зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених договором, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та графіком погашення кредиту.

Позивач ОСОБА_1, на думку ПАТ «Укрсоцбанк» свої зобов'язання належним чином не виконував, в результаті чого відповідач звернувся до суду, щодо стягнення заборгованості на користь банку.

Звертає увагу суду на те, що 16 травня 2018 року Шевченківським районним судом м.Чернівці, було прийнято рішення, яке набрало законної сили, по справі №727/12564/17, яким ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено у задоволені позову про стягнення заборгованості із ОСОБА_1

Позивач вважає, що враховуючи той факт, що ПАТ «Укрсоцбанк» з метою захисту своїх прав звертався до суду із позовною заявою про стягнення із ОСОБА_1 суми боргу за кредитним договором №44 від 11.06.2004 року, та обрав спосіб захисту порушеного права, шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором, отже у вибраний ним спосіб скористався своїм правом на захист. Однак судом було встановлено, що відповідачем було пропущено строк позовної давності визначений ст.257 ПК України. Таким чином, позивач ОСОБА_1 вважає, що даний кредитний договір припинив свою дію.

Відповідно до інформації від 23.07.2018 року, яку позивачем було витребувано від Першого відділу державної виконавчої служби м.Чернівці зазначено, що відповідно до даних Автоматизованої Системи Виконавчих Проваджень, на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби міста Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області, виконавчі провадження, щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь АКБ СР «Укрсоцбанк» не перебували та не перебувають.

Згідно Закону України «Про іпотеку» - іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і може забезпечувати лише дійсне зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст.ст.3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Вказує, що аналіз положень ст.ст.3.17 Закону України «Про іпотеку» дає підстави дійти висновку про можливість припинення іпотеки з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім того, зазначає, що відповідно до п.7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції яка діяла на час укладання Договору) кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати Договір іпотеки №44 від 11.06.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим номером 995 – припиненим; вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №29039 від 11.06.2004 року, щодо квартири в м.Чернівці по вул.Б.Хмельницького, 24/2 та №29051 від 11.06.2004 року, щодо квартири по вул.Б.Хмельницького, 24/2а в м.Чернівці; вилучити із Державного реєстру іпотек запис №28994 від 11.06.2004 року.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак до його початку надав суду письмову заяву, згідно якої вимоги позову підтримують в повному обсязі, просять суд розглянути справу у їх відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак спрямував до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути у відсутність їх представника, підтримує подані письмові пояснення на позов. Також, згідно поданих письмових пояснень представник відповідача зазначає, що хоча в матеріалах справи наявне судове рішення, яким відмовлено банку в задоволенні позову, однак з цього ж рішення вбачається, що заборгованість за кредитним договором не погашена. При цьому, відсутні відомості щодо виконання виконавчих написів нотаріуса. Таким чином, вказують, що оскільки позивачем по справі не погашена кредитна заборгованість, відповідач має право на позасудовий захист порушених прав. Також, посилаються на те, що сплив позовної давності до вимог кредитора про стягнення боргу не є підставою для припинення іпотеки. Просять відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи по справі - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення судового засідання від них до суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.06.2004 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту №44, згідно умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування грошові кошти в розмірі 25000,00 доларів США, зі сплатою 16% річних та визначеним сторонами порядком погашення суми заборгованості, з кінцевим терміном заборгованості 05 грудня 2005 року (а.с.5-7).

Відповідно до п.4.4 договору у випадку не виконання позичальником зобов’язань, визначених п.п.3.3.2-3.3.10 цього договору, протягом більше п’яти днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився та, відповідно, позичальник зобов’язаний погасити кредит та сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

Згідно п.7.3 договору цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» було укладено Іпотечний договір №44 від 11.06.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 С.1. за реєстровим номером 995, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав в іпотеку квартиру, яка знаходиться по вул.Б.Хмельницького, 24/2а в м.Чернівці та квартиру по вул.Б.Хмельницького, 24/2 у м.Чернівці (а.с.8-11). Згідно п.6.3. Іпотечного договору цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення основного зобов’язання. Дія цього договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про іпотеку».

На підставі вказаного Договору іпотеки №44 від 11.06.2004 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_2І було внесено відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна реєстраційний номер обтяження №29039 від 11.06.2004 року - квартиру в м.Чернівці по вул.Б.Хмельницького, 24/2 та №29051 від 11.06.2004 року - квартиру по вул.Б.Хмельницького, 24/2а в м.Чернівці. Крім цього, також були внесені відомості по вказаному вище нерухомому майну до Державного реєстру іпотек, запис №28994 від 11.06.2004 року (а.с.12-15).

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16.05.2018 року, яке набрало законної сили 25.06.2018 року (а.с.16-17, 68-70) було відмовлено в задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №44 від 11.06.2004 року у зв’язку з пропуском строку позовної давності. Згідно вказаного рішення суду у ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсоцбанк» наявна заборгованість за вказаним договором станом на 17.11.2017 року у сумі 85026,24 доларів США, яка ним не погашена.

Згідно листа Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 26.07.2018 року №14.1-42/22215 (а.с.84) відповідно до даних Автоматизованої Системи Виконавчих Проваджень, на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби міста Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області, виконавчі провадження, щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості на користь АКБ СР «Укрсоцбанк» не перебували та не перебувають. Архівні виконавчі провадження щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь АКБ СР «Укрсоцбанк» у відділі ДВС відсутні.

Згідно листа Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 27.07.2018 року №14.2-15/16627 (а.с.85) відповідно до даних Автоматизованої Системи Виконавчих Проваджень, до Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області, рішення суду щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь АКБ СР «Укрсоцбанк» не надходили.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно із статтею 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку встановленому Законом.

Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

У зобов'язальних відносинах (стаття 509 ЦК України) суб'єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов'язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо. Зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов'язку. Так само боржник зі спливом строку позовної давності одержує вигоду - захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов'язку.

За змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя статті 267 ЦК України). У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними та прийняти рішення про задоволення позову (частина п'ята статті 267 ЦК України). Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов'язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша статті 267 ЦК України), установлюючи для особи, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

Таким чином, Цивільний кодекс України не визнає сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов'язання. Виконання боржником зобов'язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов'язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо.

За загальним правилом ЦК України зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов'язання не припиняється.

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов'язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону. За змістом указаної норми іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання (абзац другий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»). Натомість Законом України «Про іпотеку» не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності до основної чи додаткової вимог кредитора за основним зобов'язанням.

Проаналізувавши положення статті 17 Закону України «Про іпотеку» у взаємозв'язку зі статтями 256, 266, 267, 509, 598 ЦК України, можна дійти наступного висновку.

Якщо інше не передбачене договором, сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, й за наявності рішення суду про відмову в цьому позові з підстави пропущення позовної давності) сам по собі не припиняє основного зобов'язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки за абзацом другим частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку».

Такі висновки узгоджуються з судовою практикою, викладеною, зокрема у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі №6-786цс17 та у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року №760/16916/14-ц

При цьому, у постанові Верховного Суду України від 16 жовтня 2012 року у справі №3-43гс12 зроблено висновок, що оскільки підстави припинення іпотеки, як окремого виду забезпечення виконання зобов'язання, безпосередньо врегульовані окремими нормами цивільного закону, суд не може вдаватися до аналогії закону і застосовувати норми, які регулюють підстави припинення інших видів забезпечення виконання зобов'язання незалежно від ступеня їх подібності в суті відносин чи найменуванні сторін. Крім того, сприйняття положення частини першої статті 583 ЦК України про те, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель), як підстави для застосування статті 559 ЦК України, суперечить змісту статті 8 ЦК України щодо аналогії закону. Правові статуси поручителя і майнового поручителя врегульовані окремо, з суттєвими видовими відмінностями, достатніми для їх розрізнення і для вирішення спорів з їх участю шляхом безпосереднього застосування відповідних норм цивільного закону.

З огляду на наведене, відмовляючи в задоволенні позову, суд враховує ту обставину, що згідно матеріалів справи на даний час основне зобов’язання за кредитним договором не виконано, а наявність випадків, передбачених ст..17 Закону України «Про іпотеку» судом не встановлено.

Таким чином, у суду не має підстав вважати, що строк дії іпотечного договору сплинув, а іпотека відповідно є припиненою.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог позивача, оскільки вищенаведене спростовує доводи позивача про припинення договору іпотеки у зв'язку з пропуском строку позовної давності до вимог за основним зобов’язанням, зокрема за наявності рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16 травня 2018 року, яким ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог про визнання договору іпотеки припиненим, відповідно не підлягають до задоволення і вимоги позивача щодо вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна реєстраційного номеру обтяження №29039 від 11.06.2004 року, №29051 від 11.06.2004 року та вилучення із Державного реєстру іпотек записів №28994 від 11.06.2004 року.

Питання про судові витрати суд вирішує згідно вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 256, 257, 266, 267 ЦК України, ст.ст.141, 263, 265, 268, 273, 282, 284, 289 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», де третьою особою виступає приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання договору іпотеки припиненим, вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна реєстраційного номеру обтяження №29039 від 11.06.2004 року, №29051 від 11.06.2004 року та вилучення із Державного реєстру іпотек записів №28994 від 11.06.2004 року- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 17 січня 2019 року.

СУДДЯ: