Постанова № 79134786, 10.01.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/108/19Головуючий по 1 інстанції Категорія: на ухвалу Коваль А.Б. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

Храпка В.Д.,

Бондаренка С.І., Новікова О.М.

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 серпня 2012 року, постановлену під головуванням судді Коваль А.Б., у справі за поданням головного державного виконавця Уманського міського відділу ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, у зв'язку з невиконанням ним зобов'язань зі сплати боргу , -

в с т а н о в и в :

В червні 2012 року головний державний виконавець Бойко Т.Д. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_5 у зв'язку з невиконанням, покладених на нього судовим рішенням зобов'язань, посилаючись на те, що на примусовому виконанні в Уманському міському відділі державної виконавчої служби Уманського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 1-172 виданого Уманським міськрайонним судом Черкаської області 29 листопада 2011 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 боргу в сумі 10 000 грн.

Станом на 01 червня 2012 року боржником не погашено борг на користь стягувача, тому виникла необхідність вжиття заходів щодо заборони виїзду боржника ОСОБА_5 за межі України до погашення ним боргу в сумі 10 000 грн. на користь ОСОБА_6

З таких підстав головний державний виконавець Бойко Т.Д. просив суд винести ухвалу про тимчасове обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання, покладених на нього судовим рішенням зобов'язань.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 серпня 2012 року задоволено подання головного державного виконавця Уманського міського відділу ДВС Уманського МУЮ Черкаської області про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України у зв'язку з невиконанням покладених на нього судовим рішенням зобов'язань.

Обмежено ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання, покладених на нього судовим рішенням зобов'язань.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу суду скасувати, як незаконну, необґрунтовану, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції при постановленні ухвали не досліджено чи було ухилення боржника від виконання рішення суду та не враховано, що між божником та стягувачем було укладено мирову угоду, згідно якої боржник виконував свої зобов'язання.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги по наступних підставах:

Відповідно до ч.1 п.4 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Задовольняючи подання головного державного виконавця Уманського міського відділу ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області суд першої інстанції виходив із того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду.

З такими висновками суду погодитися не можна виходячи з наступного.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

За змістом пункту 18 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» ( редакція, яка діяла на час постановлення ухвали) державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань , покладених на нього рішенням, звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 377' ЦПК України ( редакція, яка діяла на час постановлення ухвали) питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Під поняттям ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням не розуміється будь-які свідомі діяння боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.

Так, на момент звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен відбутися і бути наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

В силу положень ст. 33 Конституції України особа, яка має невиконані договірні, аліментні та інші зобов'язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи, на час розгляду справи в суді першої інстанції , на примусовому виконання в Уманському міському відділ державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції перебуває виконавче провадження по примусовому виконанні виконавчого листа № 1-172 виданого Уманським міськрайонним судом Черкаської області 29 листопада 2011 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 боргу в сумі 10 000 грн.

Постановою від 06 грудня 2011 року відкрито виконавче провадження і надано боржнику строк самостійно виконати рішення суду у строк протягом семи днів з моменту винесення постанови. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Колегія суддів звертає увагу, що подання про тимчасове обмеження права особі на виїзд за межі України має містити крім іншого обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань, що в заяві відсутнє, як відсутнє таке обґрунтування в ухвалі суду від 13 серпня 2012 року.

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги те, що боржник ОСОБА_5 не ухилявся від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, що підтверджується доказами в матеріалах справи, так із копії листа від Уманського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області №17094-5 від 07.09.2018 року вбачається, що виконавче провадження № 30222598 відкрите 06 грудня 2011 року по примусовому виконанню виконавчого листа № 1-172 виданого 29 листопада 2011 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 боргу в сумі 10 000 грн. 05 грудня 2012 року виконавче провадження завершено на підставі ст. 47 п. 2 Закону України «Про виконавче провадження», і станом на 06 вересня 2018 року матеріали виконавчого провадження знищено в зв'язку із закінченням передбаченого Законом терміну зберігання.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що боржник не ухилявся від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань підтверджується і мировою угодою, укладеною 16 жовтня 2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а/с 32), і розписками про погашення боргу (а/с 34, 35, 39, 40, 46).

Враховуючи вищенаведене та відсутність доказів, які б свідчили про факти умисного ухилення боржника ОСОБА_5 від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, колегія суддів приходить до висновку про передчасність застосування до боржника такого заходу впливу як тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України, а тому колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати, а в задоволенні подання головного державного виконавця Уманського міського відділу ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_5 за кордон без вилучення паспорту громадянина України відмовити.

Враховуючи, що як в поданні державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, так і в ухвалі суду від 13 серпня 2012 року, відсутні будь-які обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань, а лише робиться посилання на сам факт наявності у останньої невиконаного зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням, що само по собі не доводить факту ухилення від виконання покладених на нього зобов'язань, колегія суддів приходить до висновку, що подання є необґрунтованим, передчасним та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд , -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 серпня 2012 року задоволити частково.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 серпня 2012 року скасувати.

В задоволенні подання головного державного виконавця Уманського міського відділу ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області про тимчасове обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України у зв'язку з невиконанням ним зобов'язань зі сплати боргу - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: