Ухвала суду № 79134784, 08.01.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/193/19 Справа № 711/8223/18 Категорія: ст.81 КК УкраїниГоловуючий по 1 інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого - судді суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5за участю прокурораОСОБА_6

представника Черкаської ВК№62 ОСОБА_7 – присутнього в

режимі відеоконференції в

приміщенні Черкаської ВК№62

засудженого ОСОБА_8 – присутнього в режимі

відеоконференції в приміщенні

Черкаської ВК№62

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 08 жовтня 2018 року, якою стосовно засудженого ОСОБА_8 відмовлено у задоволенні подання начальника установи – начальника арештного дому державної установи «Черкаської виправної колонії (№62)» майора внутрішньої служби ОСОБА_9, погодженого головою спостережної комісії Черкаської міської ради ОСОБА_10 про вирішення можливості застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_8

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 08 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні подання про вирішення можливості застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_8.

Не погоджуючись з прийнятим місцевим судом рішенням засуджений ОСОБА_8 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 08 жовтня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким звільнити його від відбування покарання умовно-достроково, у відповідності до ст.81 КК України. В обґрунтування апеляційної скарги засуджений ОСОБА_8 зазначає, що на його думку, при розгляді справи судом першої інстанції допущено неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог КПК України, в зв’язку з чим дану ухвалу необхідно скасувати та ухвалити нове рішення. Апелянт наголошує на тому, що відповідно до ст.539 КПК України суд вирішує питання пов’язані з виконанням вироку з обов’язковою участю засудженого, його захисника та прокурора. Інші учасники судового провадження повідомляються про час та дату розгляду справи, однак їх неприбуття в судове засідання не перешкоджає проведенню судового розгляду. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не дотримався цих вимог, чим було порушено право засудженого ОСОБА_8 на захист. Посилання суду на те, що засуджений ОСОБА_8, будучи належним чином повідомлений про судовий розгляд, подав до суду письмові заяви про слухання клопотання без його участі в даному випадку є недоречним і суперечить вимогам КПК України, оскільки він розписувався за дату та час судового розгляду, а не за те, що він своїм підписом засвідчив прохання провести судовий розгляд без його участі. Також апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було враховано те, що він був долучений до програми диференційовано – виховного впливу «Освіта» - закінчив 10 й та 11 й клас загальноосвітньої школи при ЧВК-62, а також був долучений до програми диференційовано – виховного впливу «Професія» - навчався в ЧНЦ№62 при установі та отримав нову професію «столяр-будівельник» для успішної реінтеграції в суспільство. Також місцевим судом не враховано те, що засуджений ОСОБА_8 бере участь у всіх культурно-масових заходах та активно займається художньою самодіяльністю. Також, апелянт зазначає про те, що він поступово відшкодовує збитки вказані у цивільному позові.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_8, думку представника Черкаської ВК№62 ОСОБА_7 та думку засудженого ОСОБА_8, які просили задовольнити апеляційну скаргу апелянта та застосувати щодо нього положення ст.81 КК України, звільнивши його від відбування покарання умовно-достроково, вивчивши матеріали кримінального провадження і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_8 не підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до вимог статті 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 засуджений 24.07.2007 року вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області за п.п.12, 13 ч.2 ст.115 КК України до 15 років позбавлення волі. Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 03.03.2016 року на підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано у строк відбування покарання строк тримання під вартою з 01.08.2006 року по 06.11.2007 року. Початок строку відбування покарання: 01.08.2006 року. Кінець строку відбування покарання: 26.04.2020 року. Станом на 19.09.2018 року відбув з урахуванням заліку 13 років 08 місяців 25 днів. Не відбута частина покарання становила 01 рік 07 місяців 07 днів. Засуджений ОСОБА_8 відбуває покарання в Черкаській виправній колонії №62 з 26.01.2008 року. Під час утримання в СІЗО м.Дніпропетровськ допускав порушення вимог режиму утримання, за що мав 8 стягнень, які на даний час погашені в установленому законом порядку. До праці не залучався, заохочень не мав. За час перебування в секторі максимального рівня безпеки при Черкаській виправній колонії №62 характеризується позитивно, порушень режиму відбування покарання не допускає, стягнень не має, має 4 заохочення.

Відповідно до п.2 Постанови ПВС України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м’яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК України).

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції належним чином, врахувавши особу засудженого, його поведінку в установі виконання покарань, прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення подання начальника установи – начальника арештного дому державної установи «Черкаської виправної колонії (№62)», погодженого головою спостережної комісії Черкаської міської ради про вирішення можливості застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_8 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки поведінка засудженого ОСОБА_8 у період відбування покарання не є стабільною і лише позитивною, так як до засудженого застосовувались як заходи заохочення так і заходи стягнення. За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що така поведінка засудженого ОСОБА_8 свідчить лише про те, що засуджений ОСОБА_8 в цілому лише в останній час дотримується режиму відбування покарання, що є його обов’язком, проте це ще не свідчить, що він виправився раніше закінчення визначеного йому вироком строку покарання. Про це свідчить, зокрема і не вжиття будь - яких переконливих дій з приводу відшкодування засудженим ОСОБА_8 збитків, встановлених за цивільним позовом.

Суд апеляційної інстанції вважає, як і суд першої інстанції, що своєю поведінкою і ставленням до праці засуджений ОСОБА_8 не довів своє виправлення, на шлях виправлення не став, тому апеляційна скарга засудженого ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.

З урахуванням зазначеного, посилання в апеляційній скарзі засудженого на те, що судом першої інстанції не було враховано те, що він був долучений до програми диференційовано – виховного впливу «Освіта», був долучений до програми диференційовано – виховного впливу «Професія», що він бере участь у всіх культурно-масових заходах та активно займається художньою самодіяльністю, що він поступово відшкодовує збитки вказані у цивільному позові, в цілому не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про те, що встановлені судом факти позбавляють суд можливості дійти безумовного висновку, що засуджений ОСОБА_8 своєю поведінкою довів своє виправлення, зокрема, що цілі покарання були досягнуті та виправлення засудженого настало раніше строку, визначеного вироком суду, у зв’язку з чим відсутні обґрунтовані підстави для задоволення подання начальника установи – начальника арештного дому державної установи «Черкаської виправної колонії (№62)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_8 щодо його умовно-дострокового звільнення та скасування ухвали суду першої інстанції.

Що стосується доводів засудженого ОСОБА_8, наведених в його апеляційній скарзі з приводу того, що на його думку, при розгляді справи судом першої інстанції допущено неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог КПК України, які, зокрема, полягають в тому, що він, будучи належним чином повідомлений про судовий розгляд, подав до суду письмові заяви про слухання клопотання без його участі в даному випадку є недоречним і суперечить вимогам КПК України, оскільки він розписувався за дату та час судового розгляду, а не за те, що він своїм підписом засвідчив прохання провести судовий розгляд без його участі, то ці доводи в суді апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження та спростовуються письмовими матеріалами провадження, зокрема на а.с.10 матеріалів кримінального провадження мається заява засудженого ОСОБА_8, в якій поряд з іншим вказано, що засуджений ОСОБА_8 просить розглянути клопотання про його умовно-дострокове звільнення від подальшого покарання без його участі та задовольнити його та є його підпис з цього приводу.

Не вбачаючи підстав для зміни, чи скасування ухвали суду та на підставі викладеного, керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 – залишити без задоволення.

Ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 08 жовтня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні подання начальника установи – начальника арештного дому державної установи «Черкаської виправної колонії (№62)» майора внутрішньої служби ОСОБА_9, погодженого головою спостережної комісії Черкаської міської ради ОСОБА_10 про вирішення можливості застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у вигляді позбавлення волі відносно засудженого ОСОБА_8 – без зміни.

Головуючий :

Судді :