Ухвала суду № 79132201, 10.01.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.01.2019 Справа № 554/3441/18

Провадження №1-кс/554/484/2019

У Х В А Л А

іменем України

10 січня 2019 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Андрієнко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Карабаш О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах потерпілого ОСОБА_2 на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12018170040000613 в порядку ст.303 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2019 року заявник звернувся до суду із вищевказаною скаргою. Скарга мотивована тим, що 26.11.2018 року адвокат ОСОБА_4. через канцелярію Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області подав слідчому Мандик О.В. клопотання в порядку ст.220 КПК України, в якому просив допитати працівника відділення «Полтавська обласна дирекція» АТ «Правекс банк» ОСОБА_3, яка приймала документи та проводила ідентифікацію і верифікацію особи, котра видавала себе за генерального директора ТОВ «Баришівська зернова компанія» ОСОБА_2, надаючи в АТ «Правекс банк» документи для відкриття рахунків ТОВ «Баришівська зернова компанія» ОСОБА_2; витребування в АТ «Правекс банк» локальних нормативних актів банку, згідно яких відкрито банківський рахунок, встановлення номеру мобільного телефону працівника відділення «Полтавська обласна дирекція» АТ «Правекс банк» ОСОБА_3 та витребувати у мобільного оператора роз печатку телефонних з'єднань за період 25 січня - 08 лютого 2018 року. 26 грудня 2018 року адвокату ОСОБА_4. було вручено копію постанови про відмову в задоволенні клопотання від 07.12.2018 року, винесену слідчим Мандик О.В. за наслідками його розгляду. Вважає вказану постанову слідчого незаконною, оскільки з її змісту вбачається, що працівника відділення «Полтавська обласна дирекція» АТ «Правекс банк» ОСОБА_3 як свідка не допитано, документи в АТ «Правекс банк не витребувано, хоча слідчий погодився з необхідністю проведення цих слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні. Відмова у витребуванні роздруківки телефонних розмов ОСОБА_3, на переконання заявника, нічим не обґрунтована. Крім того, зазначає, що 16.02.2019 року спливає річний строк, встановлений законом для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018170040000613. На підставі викладеного, просить скасувати постанову про відмову в задоволенні клопотання, датовану 07 грудня 2018 року, винесену старшим слідчим СВ Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області Мандик О.В.; зобов'язати слідчого здійснити слідчі та процесуальні дії відповідно до змісту клопотання; встановити слідчому розумні строки для проведення зазначених слідчих та процесуальних дій; зобов'язати слідчого повідомити представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4. про місце, дату та час допиту свідка ОСОБА_3

У судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Від заявника - адвоката ОСОБА_4. через канцелярію суду надійшла заява про розгляд без участі, скаргу підтримав у повному обсязі та просив скаргу задовольнити з підстав, викладених у скарзі.

Причини неявки слідчого суду невідомі.

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи процесуальні строки розгляду скарги та наявність заяви адвоката, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності заявника.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Положеннями ст.2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.

Так, частиною першою статті 303 КПК України визначено перелік рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.

Крім того, згідно з положеннями пункту 7 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому проваджені можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, рішення про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником або захисником.

Як вбачається з матеріалів скарги, у провадженні старшого слідчого СВ Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області Мандик О.В. знаходиться кримінальне провадження № 12018170040000613, відомості про яке внесено 16.02.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

26.11.2018 року адвокатом ОСОБА_4. в інтересах потерпілого ОСОБА_2 подано слідчому клопотання від 19.11.2018 року про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12018170040000613 в порядку ст.220 КПК України (а.с.3-6).

Згідно з ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді і вказана норма Кодексу кореспондується із нормою п.7 ч.1 ст.303 КПК України.

Вважаючи оскаржувану постанову слідчого незаконною, заявник звернувся до слідчого судді з вимогою про її скасування з мотивів необґрунтованості, формальності та порушення порядку розгляду відповідного клопотання.

Так, відповідно до ч.ч.1,2 ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.

Постановою старшого слідчого СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Мандик О.В. від 07.12.2018 року клопотання адвоката ОСОБА_4., що подане 26.11.2018 року, задоволено частково, а саме в частині допиту як свідка у кримінальному провадженні - працівника відділення «Полтавська обласна дирекція» АТ «Правекс банк» ОСОБА_3, а також витребування документів в АТ «Правекс банк»; в частині клопотання про витребування у мобільного оператора роздруківки телефонних з'єднань за період 25.01 - 08.02.2018 року, проведення їх аналізу - відмовлено (а.с.7-8).

Однак, в розумінні вимог ст.220 КПК України зазначене клопотання слідчим належним чином не розглянуто, необхідні процесуальні дії ним не вчинено.

Тобто, з огляду на приписи вказаної норми Кодексу слідчий зобов'язаний був розглянути подане клопотання з дотриманням положень кримінального процесуального закону, а саме виконати вимоги як ч.1, так і ч.2 ст.220 КПК України.

Згідно з ч.2 ст.113 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Судом установлено, що слідчим розглянуто клопотання поза межами визначеного законом строку.

Крім того, відмовляючи у задоволенні частини вимог клопотання, слідчий в порушення п.2 ч.5 ст.110 КПК України належним чином не мотивував підстави такої відмови, обставини, які є підставами для прийняття постанови та мотиви її прийняття в цій частині, їх обґрунтування та посилання на відповідні норми КПК України, обмежившись у своїй постанові лише загальним формулюванням про відсутність суттєвого значення певних відомостей для встановлення істини по справі.

В силу положень кримінального процесуального законодавства на учасників судового процесу покладається обов'язок щодо доведення правомірності своїх дій, рішень.

В той же час, на момент розгляду справи слідчим не надано даних про здійснення процесуальних дій з питань оскаржуваної постанови, зокрема щодо допиту як свідка ОСОБА_3, що свідчить про формальний характер прийнятого слідчим рішення.

Таким чином, встановлено, що в даному випадку права заявника, як представника інтересів потерпілого по кримінальному провадженню, підлягають захисту.

За наведених підстав, доводи скарги в частині скасування постанови про відмову у задоволенні клопотання є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, вимоги п.3 ч.2 ст.307 КПК України застосовуються слідчим лише у випадку зобов'язання слідчого чи прокурора вчинити дію, яку він зобов'язаний вчинити.

Тому слідчий суддя вважає зобов'язати слідчого повторно розглянути подане заявником клопотання з дотриманням вимог КПК України та прийняти відповідне процесуальне рішення за результатами його розгляду.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги скарги щодо зобов'язання слідчого здійснити слідчі та процесуальні дії відповідно до змісту клопотання, а також зобов'язання повідомити заявника про дату, час та місце їх здійснення, так як відповідно до ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

Щодо вимоги скарги про встановлення слідчому розумних строки для проведення зазначених слідчих та процесуальних дій, то суд зазначає про таке.

Згідно з ч.1 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строк, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до ст.114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Положення цієї статті носять загальний характер і конкретизуються спеціальними нормами, якими встановлені повноваження кожного із зазначених суб'єктів стосовно встановлення процесуальних строків.

Так, зокрема, пункт 4 частини 2 статті 36 КПК України надає прокурору повноваження доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій. При цьому прокурор самостійно визначає строки їх проведення з урахуванням обставин відповідного кримінального провадження та доцільності невідкладного проведення слідчих (розшукових) або інших процесуальних дій.

Повноваження слідчого судді з цього приводу розповсюджуються на визначення строків застосування запобіжних заходів, вчинення слідчих дій, дозвіл на проведення яких надається слідчим суддею, тощо.

Протилежне суперечило би принципу диспозитивності, згідно з яким слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч.3 ст.26 КПК України). Слідчий суддя, суд не вправі перебирати на себе функції інших учасників кримінального провадження, зокрема функцію процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється прокурором.

Згідно з ч.1 ст.308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

Таким чином, з урахуванням викладеного, беручи до уваги, що у випадку задоволення клопотання заявника у слідчого й виникає обов'язок здійснити ті, чи інші процесуальні дії у розумні строки, згідно з ч.1 ст.28 КПК України, але оскарження їх недотримання повинно здійснювати в порядку ст.308 КПК України до прокурора вищого рівня, а не до слідчого судді в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України.

З огляду на викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість вимоги поданої скарги про встановлення розумних строків для вчинення процесуальних дій, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її задоволення.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що положенням ст.220 КПК України встановлено строк розгляду клопотання - не більше трьох днів та не передбачено встановлення будь-яких інших строків, у тому числі дублювання цього строку ухвалою слідчого судді.

Згідно положень ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого слідчим суддею постановляється ухвала про скасування рішення слідчого, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах потерпілого ОСОБА_2 на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12018170040000613 в порядку ст.303 КПК України задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого слідчого СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Мандик О.В. від 07.12.2018 року про відмову в задоволенні клопотання, зобов'язавши слідчого повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_4. в інтересах потерпілого ОСОБА_2, що подане 26.11.2018 року, в порядку ст.220 КПК України.

У задоволенні інших вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Г.В. Андрієнко