Ухвала суду № 79126815, 11.01.2019, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/672/18

Провадження № 1-кп/353/10/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2019 року місто Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Мануляка Ю.В.,

з участю секретаря Риндич О.М.,

прокурора Богусевича І.М., Гарасимика Т.О.

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Тлумацького районного суду Івано-Франківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017090240000201 від 23.08.2017 року відносно:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно із обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 22.08.2017 року приблизно о 22 год. 40 хв. у темну пору доби, при сухій погоді, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався проїзною частиною вул. Незалежності у смт. Обертин Тлумацького району Івано-Франківської області зі сторони центральної частини селища у напрямку с. Яківка, Тлумацького району. Дана ділянка дороги для двох напрямків має по одній смузі для руху в кожному напрямку. Наблизившись до території АЗС «Авіас», що зліва по напрямку його руху, ОСОБА_1 розпочав виконання маневру повороту ліворуч на вказану територію.

У цей час, зі сторони с. Яківка в напрямку центральної частини смт. Обертин у зустрічному напрямку, рухаючись прямолінійно, наближався автомобіль марки ВАЗ-2108, реєстраційний номер А0419ІН, під керуванням водія ОСОБА_2

ОСОБА_1 перед зміною напрямку руху проявив неуважність, не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, завчасно перед виконанням маневру ліворуч не подав світловий сигнал лівого покажчика повороту, не врахував дорожню обстановку, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки для інших учасників руху, маючи об’єктивну можливість виявити рух автомобіля ВАЗ-2108, не надав дорогу транспортному засобу, що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2108 під керуванням ОСОБА_2

При цьому ОСОБА_1 порушив наступні вимоги пунктів Правил дорожнього руху України:

п. 1.10 в частині визначення поняття «дати дорогу» — вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість;

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 9.2 Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку:

б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

п.9.4 Подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50–100 м у населених пунктах і за 150–200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.

п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

п. 10.4 Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам.

п. 16.13 Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.

У результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої водій автомобіля ВАЗ-2108 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кубоподібної кістки лівої стопи, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров’я і не є небезпечними для життя.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України.

ОСОБА_1 свою вину у вказаному беззастережно визнав повністю та дав показання, що злочин ним вчинено саме при викладених вище обставинах, у вчиненому щиро розкаюється, з потерпілим примирився, заподіяну шкоду відшкодував в повному обсязі, а тому просить кримінальне провадження закрити у зв'язку з примиренням, про що 01.10.2018 року подав відповідну заяву.

Потерпілий ОСОБА_2 подав суду 10.01.2019 року клопотання, яке підтримав в судовому засіданні, в якому вказав, що з обвинуваченим примирився, шкода йому відшкодована повністю, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого він не має. Щодо задоволення клопотання обвинуваченого не заперечив.

Прокурор у судовому засіданні вказав, що клопотання обвинуваченого та потерпілого підлягають до задоволення та просив вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат.

Суд, роз'яснивши обвинуваченому суть висунутого звинувачення, наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав, з'ясувавши думку потерпілого щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, поза об'єктивним сумнівом, переконався в добровільність та істинності їх позиції.

Вислухавши клопотання, думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України підтверджується його повним визнання вини, що відповідно до змісту ст. 349 КПК України не потребує доведення іншими доказами. Його дії правильно кваліфіковано за вказаною статтею кримінального кодексу України.

Потерпілий суду підтвердив, що з ОСОБА_1 вони примирились, а завдані збитки ним відшкодовано повністю.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнав свою вину, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Стаття 46 КК України передбачає, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

За змістом вказаної норми, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові № 13 від 02 липня 2004 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочину», в пунктах 25, 33 роз'яснив, що судам слід якомога ширше використовувати у справах інститут примирення потерпілого з обвинуваченим, підсудним, в тому числі, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності та закритті справи.

Вказані вище обставин підтверджують, що передбачені кримінальним законом підстави та умови для звільнення наявні, а тому суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. ст. 284-285, 288, 314 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє особу від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, а провадження у справі закриває.

Відповідно до ст. 124 та ст. 126 КПК України, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальні витрати на проведення експертиз.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, ст. ст. 12, 46 КК України, керуючись ст. ст. 284-286, 288, 314, 369-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням винного з потерпілим, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави ( Одержувач: УК у Тлумацькому районі/Тлумац.р./21081100, код ЄДРПОУ: 37831044, рахунок: 31417542009451, код класифікації доходів бюджету: 21081100, банк отримувача (ГУДКСУ): Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998) 4308 (чотири тисячі триста вісім) гривень 74 копійок процесуальних витрат.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі:

- автомобіль НОМЕР_2, який передано на зберігання ОСОБА_1 – залишити ОСОБА_1.

- автомобіль марки «ВАЗ 2108» реєстраційний номер А0419ІН, який передано на зберігання ОСОБА_2 – залишити ОСОБА_2.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Мануляк