Рішення № 79125663, 10.01.2019, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1877/18

Номер провадження 2/341/90/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 січня 2019 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді -Юсип І.М.

секретаря -Матейко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації, -

в с т а н о в и в :

10.10.2018 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, і просить постановити рішення, яким визнати ОСОБА_3, 1970 р.н. таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 та примусово зняття його з реєстраційного обліку в його будинку.

Позивач посилається на ті обставини, що він є власником житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 відповідно до рішення виконавчого комітету Дитятинської сільської ради від 12.06.2012 р. Разом з ним по даній адресі зареєстровані син, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 Відповідач не проживає за місцем реєстрації протягом двох років. Оскільки відповідач у спірному житловому будинку не проживає більше року, не оплачує комунальних послуг та не бере участі у його утриманні, то позивач змушений звернутися до суду із даним позовом. Просить суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме будинком по АДРЕСА_1 та зняти його з реєстраційного обліку.

В судове засідання позивач не зявився, однак звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задоволити. та не заперечує щодо заочного вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином і в передбаченому законом порядку, крім судових викликів, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, через оголошення на сайті судової влади України від 29.12.2018 р., про причину своєї неявки суд не повідомив. Відзив та заперечення проти позову від відповідача не надходили, тому зі згоди позивача, яка викладена у клопотанні суд ухвалює заочне рішення, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_2 являється власником житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується копією рішення виконавчого комітету Дитятинської сільської ради від 12.06.2012 р. (а.с.3). Копією заповіту від 23.04.2007 р. стверджується, що ОСОБА_1 все своє майно, що має за законом заповіла позивачу, ОСОБА_2 (а.с.4).

З копії довідки №422 від 21.09.2018 р. виданої виконавчим комітетом Дитятинської сільської ради видно, що ОСОБА_2 являється власником житла в АДРЕСА_1, а також там зареєстровані тітка, ОСОБА_5, племінник, ОСОБА_6, племінник, ОСОБА_3 та син, ОСОБА_4 (а.с.5). З копії актів комісії обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 14.02.2017 р.,14.04.2017 р.,06.06.2017 р.,27.08.2017 р. вбачається, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований в АДРЕСА_1, однак по місцю реєстрації не проживає певний період часу, а саме, з 01.03.2016 р. (а.с.6-9).

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 405 ч.2 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки.

В зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що відповідач не проживає в домоволодінні АДРЕСА_1, понад строки встановлені законодавством, а тому його слід визнати, таким, що втратив право на користування даним житлом.

Відтак, позов в частині визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житлом слід задовольнити.

В частині зняття відповідача з реєстраційного обліку у житловому будинку позов не обґрунтовано правовими підставами, оскільки відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", п.3.1. Наказу Міністерства внутрішніх справ від 22.11.2012 року № 1077 "Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів" рішення суду про визнання відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням є підставою для зняття відповідачів з реєстрації. При цьому позивач не звертався до органів реєстрації про зняття відповідача з реєстрації, а відповідний орган не відмовляв позивачу у знятті відповідача з вказаної реєстрації.

За вказаних обставин ухвалення судом рішення про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом є самостійною та достатньою правовою підставою для зняття відповідача з реєстрації у відповідному житловому приміщенні. Тому відповідач підлягає зняттю з реєстрації в спірному житлі після подання позивачем органу реєстрації цього рішення, за умов, що воно набрало законної сили. Отже, вимога позивача про зняття відповідача з реєстрації не підтверджена доказами про порушення його права, заявлена передчасно та не обґрунтована правовими підставами, а тому в її задоволенні необхідно відмовити.

На підставі наведеного, ст.ст. 317, 319, 405 Цивільного кодексу України, ст. 72 ЖК України, керуючись ст.ст. 247, 258, 263, 265, 272, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації- задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3, 1970 р.н. таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

Суддя:І. М. Юсип