Постанова № 7912372, 05.02.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2010 року Справа № 2а-4775/09/1370

12 год. 51 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карпяк О.О. ,

при секретарі судового засідання Ганачівській Л.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - не зявився

від відповідача Легуцький І.І. (довіреність від 16.02.2009 року №1692/9/10-009/187)

розглянувши у судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Австрійського підприємства у формі ТОВ «Рабмер Україна» до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області про визнання незаконними податкових повідомлень- рішень,-

в с т а н о в и в :

Позов заявлено Австрійським підприємством у формі ТОВ «Рабмер Україна» до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області про визнання незаконними податкових повідомлень - рішень №0000622300/1 від 17 лютого 2009 року, №0000342300/2 від 08 січня 2009 року, №004291700/2 від 17.02.2009 року.

Ухвалою від 24 липня 2009 року провадження у справі відкрито.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що твердження відповідача про те, що ними занижено валовий доход за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року на суму 98516,00 грн. суперечить.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», законодавець не повязує ведення обліку приросту (убутку) вартості матеріальних ресурсів із підписаннями будь яких актів про здачу обєктів або про виконання робіт, оскільки оплату за будівництво обєкту замовником проведено і ними списання на собівартість реалізації рахунок 903 проведено правильно. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно вказано на порушення ним п. п. 5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» про віднесення до валових витрат 3% збору, оскільки згідно П(С)БО основні засоби зараховуються на баланс за первісною вартістю одним із складових якої є реєстраційні збори, державне мито і аналогічні їм платежі, що здійснюються у звязку з придбанням прав на обєкт основних засобів. Факт амортизаційних відрахувань, що згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відносять до складу валових витрат підприємства не перевірявся, оскільки в акті перевірки це не зафіксовано. Заниження оподатковуваного прибутку є неможливим, оскільки сума амортизаційних відрахувань позивача складає 220000 грн., що суттєво впливає на зменшення оподатковуваного прибутку. Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, також не можуть бути базою для нарахування будь яких податків, зборів (обовязкових платежів). Тому позивач вважає, що порушення, вказані в податковому повідомленні рішенні №0000622300/1 від 17.02.2009 року до заниження оподатковуваного прибутку підприємства відношення не мають, а сума податкового зобовязання 27698 грн. не може підлягати стягненню. Стосовно оскарження ними податкового повідомлення рішення №0000342300/2 від 08.07.2009 року, то таке винесено податковим органом повторно тому ними оскаржується.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, документів на вимогу суду не подав, причин неможливості подання таких не повідомив, подав заяву від 29.01.2010 року вх. №3221 про слухання справи без участі їх представника.

Відповідач проти позову заперечив, подав письмові заперечення на позов від 25.09.2009 року №11682/9/10-009/1376. Позиція відповідача ґрунтується на тому, що позивачем у травні червні 2008 року накопичувались витрати по рахунку «Виробництво», які списано на собівартість реалізації рах. 903 «Собівартість реалізації», тоді як роботи замовнику не здані, акти та довідки форми №КБ-2в, КБ-3 замовником не прийнято. Тому, станом на 30.06.2008 року на підприємстві повинно рахуватися сальдо Дт. рах.23 (незавершене будівництво) в сумі 291247,80 грн. (в т.ч. вартість запасів 34065,03 грн.). А в перерахунку згідно п.5.9 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» приймає участь саме балансова вартість запасів, в т.ч. і в незавершеному виробництві. За період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року позивач амортизаційні відрахування по рахунку 131 не нараховував, первинні документи, які б підтверджували нарахування амортизаційних відрахувань за вищевказаний період перевіряючим не були надані, що підтверджується довідкою балансу форми 1. Також відповідач зазначає, що оскільки вказане податкове зобовязання по нарахуванню амортизаційних відрахувань було самостійно визначене в податковій декларації, воно вважається узгодженим з дня подання такої декларації, не може бути оскаржене. Уточнюючого розрахунку з цього приводу позивачем не подавалось. Тому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав вказаних у письмовому запереченні.

Суд розглядає справу в порядку статті 71 КАС України.

Повний текс постанови виготовлений 09 лютого 2010 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, врахувавши письмові заперечення, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Працівниками Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області 26.11.2008 року було проведено планову виїзну перевірку АП ТзОВ «Рабмер-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складено акт №916/21-1/31976261 (далі-Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено, що в порушення п.1.22, п. 1.25 ст. 1 та п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 , пп.5.3.2,п.5.3 , п.5.9 ст.5 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 27698 грн., у тому числі за ІУ квартал 2007 року в сумі 19182 грн., за II квартал 2008 року в сумі 8516 грн. ; пп.8.1.2, п.8.1, ст.8 Закону України від 22.05.2003року №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3184,44грн.; ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 18.02.1997 р. №1963-ХІІ із змінами та доповненнями підприємством було несвоєчасно подано розрахунок по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2008 р. від 28.03.2008 року. На підставі акту перевірки, відповідачем 04.12.2008 року винесено податкові повідомлення рішення №0000622300/0, №0004281700/0, №0004291700/0.

Позивач вважав, що зазначені податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та незаконними, тому ним було подано скаргу.

В ході адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень ДПІ у Самбірському районі Львівської області було прийнято податкові повідомлення рішення від 17.02.2009 року №0000622300/1, №0004281700/1, №0004291700/1.

Не погоджуючись з цими рішеннями, позивачем подано скаргу до ДПА України.

За результатами адміністративного оскарження вищенаведених податкових повідомлень - рішень ДПІ у Самбірському районі Львівської області було прийнято податкові повідомлення рішення:

від 05 травня 2009 року №0004291700/2, яким визначено суму податкового зобовязання позивачу штрафні санкції по податку з підприємств, організацій власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів в розмірі 170,00 грн. за порушення п.п. 17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;

від 05 травня 2009 року №0000622300/2, яким визначено суму податкового зобовязання позивачу по податку на дохід приватних підприємств всього на суму 37074 грн., в тому числі за основним платежем 27698 грн., штрафні (фінансові)санкції 9376 грн. за порушення п.1.22 ,п. 1.25 ст.1 та пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.3.2 п.5.3., п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

від 08 липня 2009 року №0000342300/2, яким визначено суму податкового зобовязання позивачу по податку на дохід приватних підприємств всього на суму 32777,43 грн., в тому числі за основним платежем 24629,05 грн., штрафні (фінансові) санкції 8148,38 грн. - за порушення п.1.22 ,п. 1.25 ст.1 та пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В акті перевірки зазначено:

1) «Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.04.2007року по 30.06.2008 року встановлено його заниження всього в сумі 98516 гри., у тому числі за 4 квартал 2007 року в сумі 64451 грн., за І півріччя 2008 року в сумі 34065 грн. АП ТзОВ «Рабмер- Україна» відніс на витрати рах.23 «Виробництво» вартість виконання робіт: за травень 2008року - 47497,61грн., в тому числі вартість запасів - 0грн, за червень 2008року-243750,19грн., в тому числі вартість запасів-34065,03грн. Всього витрат по дебету рахунку 23 за травень-червень 2008року -291247,80грн. в тому числі вартість запасів - 34065,03грн. Підприємством в травні-червні 2008року витрати по рахунку 23 «Виробництво» списано на собівартість реалізації рах.903 «Собівартість реалізації», тоді як роботи замовнику не здані, акти та довідки ф.№КБ-2в, КБ-3 замовником не прийнято. Отже, станом на 30.06.2008року в підприємстві повинно рахуватись сальдо Дт. по рах.23 ( незавершене виробництво) в сумі 291247.80грн. І в т.ч. вартість запасів -34065,03грн. АП ТзОВ «Рабмер-Україна» придбаю в грудні 2007року автомобіль та оплатило 3% збору (до пенсійного фонду) при відчуженні автомобіля в сумі 12275.80грн згідно платіжного доручення №685 від 2І.12.2007року з подальшим віднесенням даної суми на витрати, було зроблено бухгалтерське проведення: Дт. 23 Кт651. Згідно П(С)БО 7 «Основні засоби» придбані основні засоби підприємства в бухгалтерському обліку зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Складовими первісної вартості автомобіля відповідно до П(С)БО 7 є: суми, сплачені згідно з договором постачальнику: - реєстраційні збори, державне мито і аналогічні їм платежі, що здійснююся у зв'язку з придбанням (одержанням) прав на об'єкт основних засобів; - сплачені мито, податки та інші обовязкові платежі, повязані з придбанням (створенням) основних засобів, які не відшкодовуються підприємству; - інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану придатності для використання за призначенням. Підприємством в порушення пп.5.3.2,п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 22.05.1997року № 283/97-ВР віднесено до валових витрат 3% збору (пенсійного фонду) при відчуженні (купівлі) автомобіля в грудні 2007року -12275.80грн.

1. 2) в порушення пп.8.1.2, п.8.1, ст. 8 ЗУ від 22.05.2003р. №889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» платником за період, що перевіряється виплачено заробітну плату працівникам, при чому податок з доходів фізичних осіб сплачено до бюджету частково, в результаті чого не доплачено даного податку в сумі 3184,44грн.

2. 3) в порушення ст. 6 Закону України від 18.02.1997 р. №1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» із змінами та доповненнями підприємством несвоєчасно подано 28.03.08 розрахунок по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2008 рік, в результаті чого нараховані штрафні санкції в сумі 170 грн. відповідно до п.п. 17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 № 2181-IIІ (із змінами та доповненнями).

Позивачем у травні червні 2008 року накопичувались витрати по рахунку «Виробництво», які списано на собівартість реалізації рах. 903 «Собівартість реалізації», тоді як роботи замовнику не здані, акти та довідки форми №КБ-2в, КБ-3 замовником не прийнято. Тому, станом на 30.06.2008 року на підприємстві повинно рахуватися сальдо Дт. рах.23 (незавершене будівництво) в сумі 291247,80 грн. (в т.ч. вартість запасів 34065,03 грн.).

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР із змінами і доповненнями (Далі Закон -334), валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону №334 безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, то залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону № 334 безнадійна заборгованість - заборгованість, по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

Відповідно до п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст.4 Закону № 334 валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Відповідно до п.п 5.3.2 п. 5.3 ст.5 Закону № 334 не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Таким чином, податковим органом правомірно визначено позивачу суму податкового зобовязання по податку на дохід приватних підприємств всього на суму 32777,43 грн., в тому числі за основним платежем 24629,05 грн., штрафні (фінансові) санкції 8148,38 грн. за порушення п.1.22 ,п. 1.25 ст.1 та пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , а відтак податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ в Самбірському районі Львівської області від 08 липня 2009 року №0000342300/2 є законними та не підлягають скасуванню.

З матеріалів справи вбачається, що період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року позивач амортизаційні відрахування по рахунку 131 не нараховував, первинні документи, які б підтверджували нарахування амортизаційних відрахувань ним не надано, що підтверджується наявними в справі доказами, зокрема довідкою балансу форми 1.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» від 11.12.91 №1963-ХН (із змінами та доповненнями) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України. Відповідно до п.п. в) 4.1.4. п. 4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 №2181-111 (із змінами та доповненнями) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Отже, граничний термін подання розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2008 рік - 01.03.08 року. У висновку ДПІ у Самбірському районі від 16.03.09 зазначено, що поштовим зв'язком АП ТзОВ «Рабмер Україна» направлено декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межам. Листом від 23.04.09 №4630/8/28-203/47 ДПІ у Самбірському районі повідомила, що ТзОВ АП «Рабмер Україна» подано розрахунок по податку з власників транспортних засобів на 2008 рік 28.03.08 в електронному вигляді з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку 28.03.08. тобто із порушенням законодавчо встановленого терміну для подання розрахунку по податку з власників транспортних засобів.

Відповідно до п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 №2181-111 (із змінами та доповненнями) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, податковим органом правомірно визначено позивачу суму податкового зобовязання по податку з підприємств, організацій власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів в розмірі 170,00 грн. штрафні санкції за порушення п.п. 17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , а відтак податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ в Самбірському районі Львівської області від 05 травня 2009 року №0004291700/2.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить покласти на позивача.

????? Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя підпис, з оригіналом згідно.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя Карпяк О.О.