Ухвала суду № 79121091, 10.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 520/17851/18

УХВАЛА

10 січня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого – судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши в порядку ч.1 ст.154 КАС України заяву представника позивача про забезпечення позовних вимог по справі від 17.12.2018 року (вхідний №39258/18) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Спектр” (вул..Ак.Корольова,буд.64, м.Одеса, 65104) до Виконавчого комітету Одеської міської ради (пл..Думська,1, м.Одеса, 65004), ОСОБА_1 розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (вул.Преображенська,60,м.Одеса, 65045) про визнання незаконним та скасування п.4 додатку до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №463 від 25.10.2018 року “Про демонтаж тимчасових споруд”, про віднесення до переліку тимчасових споруд, що підлягають демонтажу Київського району відноситься тимчасова споруда по вул..Ак.Корольова,64/1, відмічена, як протиправно розміщена (розміщується без паспорта прив`язки та укладеного договору) та визнання протиправним дій з її знесення,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Спектр” (вул..Ак.Корольова,буд.64, м.Одеса, 65104) до Виконавчого комітету Одеської міської ради (пл..Думська,1, м.Одеса, 65004), ОСОБА_1 розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (вул.Преображенська,60,м.Одеса, 65045) про визнання незаконним та скасування п.4 додатку до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №463 від 25.10.2018 року “Про демонтаж тимчасових споруд”, про віднесення до переліку тимчасових споруд, що підлягають демонтажу Київського району відноситься тимчасова споруда по вул..Ак.Корольова,64/1, відмічена, як протиправно розміщена (розміщується без паспорта прив`язки та укладеного договору) та визнання протиправним дій з її знесення.

Ухвалою суду від 03.12.2018 року справа була прийнята до провадження.

Представником позивача під час підготовчого провадження 17.12.2018 року до суду була подана заява (вхідний №39258/18) про забезпечення позовних вимог шляхом: заборони Виконавчому комітету Одеської міської ради, ОСОБА_1 розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради до завершення розгляду справи вчиняти будь-які дії відносно нерухомого майна за адресою: м.Одеса, вул..Ак.Корольова,64/1, що належить ТОВ «Спектр» на праві власності, на виконання п.4 додатку до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №463 від 25.10.2018 року “Про демонтаж тимчасових споруд”.

В обґрунтування поданої заяви представник позивача вказує на те, що вказана будівля перебуває у власності позивача з 1995 року, право власності оформлено належним чином та ця споруда не є тимчасовою. Представники ОСОБА_1 прибули за адресою будівля із приписом про її примусове знесення та власними силами намагалися її поваляти та встигли лише знести частину даху. Не вжиття заходів попереднього судового захисту може призвести до фізичної втрати об’єкта, який знаходиться у власності позивача, за умови задоволення позовних вимог, фактично не можливо буде виконати, що суперечить основоположним принципам та засадам здійснення судочинства на території правової держави.

У зв'язку з цим, на думку представника позивача, є необхідність винесення судом рішення про забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у справі.

Представники відповідачів заперечили проти задоволення заяви, пославшись на те, що представниками позивача не надано доказів виникнення права власності на цю споруду, реєстрації цього права у встановленому законом порядку та того, що вказана споруда не є тимчасовою, а тому засоби попереднього судового захисту не можуть бути застосовані для захисту такого права.

Оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Заходи забезпечення адміністративного позову вживаються у разі наявності таких обставин:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулась до суду , такими рішеннями, дією або бездіяльністю.

У кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, суд має встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи 02.09.1995 року Організація орендарів «Спектр» (правонаступником якої згідно статуту є позивач ТОВ «Спектр») на підставі договору з Представництвом по управлінню права власності ОМР придбало комунальну власність, в тому числі торговельний павільйон, розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Ак.Корольова 64. Згідно акту передачі комунального майна від 01.11.1995 року у власність був переданий павільйон. Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 23.10.1996 року №464, вказаний договір купівлі-продажу був зареєстрований у встановленому законом порядку. Згідно положень п.4 договору купівлі-продажу від 02.09.1995 року право власності переходить до покупця на підставі наказу начальника Представництва від 21.09.1995 року №397/П, а згідно положень ч.1 ст.22 Закону України «Про приватизацію не великих державних підприємств (малу приватизацію)», якій діяв на час вказаних правовідносин, право власності до покупця комунального майна переходить з моменту проведення повної оплати вартості приватизованого майна.

Таким чином, ОО «Спектр» набуло право власності на будівлю павільйону у встановленому законом порядку у вересня 1995 року.

Відповідно до положень ч.6 ст.41 Конституції України особа може бути позбавлена права власності лише в судовому порядку.

Представником відповідача ОСОБА_1 не заперечувалась та обставина, що посадові особи управління на підставі припису від 09.11.2018 року №014041 про необхідність знесення цього павільйону, власними силами намагались здійснити його демонтаж, але встигли лише розібрати частину даху.

Таким чином, судом встановлено, що посадові особи ОСОБА_1 намагаються, на підставі оскаржуваного позивачем рішення, у позасудовому порядку, вчинити фактичне позбавлення (руйнування) права власності ТОВ «Спектр» на приналежне йому майно.

Таким чином, суд вважає, що в разі не застосування заходів попереднього судового захисту у вигляді заборони на знесення у позасудовому порядку демонтажу споруди, яка належить ТОВ «Спектр», може унеможливити поновлення його прав та призвести до настання шкоди майну, що буде неприпустимим з огляду на гарантії прав власності особі, які гарантовані йому державою Україна положеннями ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року і положеннями Конституції України.

За вказаних обставин, на думку суду, клопотання представника позивача про забезпечення позову у цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню у формі заборони ОСОБА_1 розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради здійснювати демонтаж споруди за адресою: м.Одеса, вул..Ак.Корольова,64/1, що належить ТОВ «Спектр» на праві власності, на виконання п.4 додатку до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №463 від 25.10.2018 року “Про демонтаж тимчасових споруд” до набрання законної сили судового рішення по цій справі.

Разом з тим, суд вважає, що позивачем у своєму клопотання не наведено достатніх підстав та доказів вважати, що на теперішній час Виконавчий комітет Одеської міської ради готовить розгляд питань про повторний демонтаж або його посадові особи приймають участь у демонтажі цього павільйону, а тому, в задоволенні клопотання позивача в частині заборони вчиняти певні дії Виконавчому комітету Одеської міської ради до набрання законної сили судового рішення по цій справі слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.150,151,154 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позовних вимог від 17.12.2018 року (вхідний №39258/18) задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_1 розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради здійснювати демонтаж споруди за адресою: м.Одеса, вул..Ак.Корольова,64/1, що належить ТОВ «Спектр» на праві власності, на виконання п.4 додатку до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №463 від 25.10.2018 року “Про демонтаж тимчасових споруд” до набрання законної сили судового рішення по цій справі.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано суддею 11.01.2019 року.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню у встановленому законом порядку.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання ухвали в порядку, визначеному п.15.5 Перехідних положень КАС України, але оскарження не зупиняє негайного виконання ухвали та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Єфіменко К.С.