Рішення № 79120244, 21.12.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2318/18

Провадження №2/442/1187/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Гарасимків Л.І.

при секретарі Петрів В.М.

за участю позивачів : ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши в судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В підтвердження позовних вимог посилається на те, що 29 червня 2017р. померла їхня мати ОСОБА_6, що підтверджується Свідоцтвом про смерть виданим повторно виконавчим комітетом Доброгостівської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, серії І-СГ №479058. Після смерті матері відкрилася спадщина, до складу якої зокрема, входить житловий будинок №61, по вул.Героїв Майдану у с.Доброгостів Дрогобицького району Львівської області, у якому мати проживала до дня своєї смерті. Спадкоємцями першої черги після смерті матері являлися вони, позивачі, а також їхня рідна сестра ОСОБА_4. У визначений законодавством строк для прийняття спадщини вони звернулися до приватного нотаріуса Дрогобицького районною нотаріального округу ОСОБА_7 для того, щоб прийняти спадщину належним чином. Оскільки заповіту у них не було, нотаріус перевірила Спадковий реєстр (заповіт/спадкові договори) та повідомила,що ОСОБА_6 зробила заповіт, який 02 березня 2017 року посвідчила Доброгостівська сільська рада. Оскільки відомості про особу чи осіб на користь яких складеного даний заповіт у реєстрі відсутні, нотаріус надала їм витяг з Реєстру і рекомендувала звернутися до Доброгостівської сільської ради для отримання такої інформації. Звернувшись до Доброгостівської сільської ради, а також до їхньої сестри, вони дізналися, що заповіт мати склала на її користь, і вона вже звернулася із заявою про прийняття спадщини до Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори, де заведена спадкова справа. Вони являються особами з інвалідністю 3-ї групи загального захворювання: ОСОБА_1 по життєво, а ОСОБА_2 на строк до 01.02.2019р., а тому вони мають право на обов»язкову частку у спадщині. 17 грудня 2017р. вони заготовляли дрова для опалення їхніх будинків у селах, але через фізичне навантаження та несприятливі погодні умови, обидва захворіли: ОСОБА_1 простудився, а в ОСОБА_2 критично підвищився артеріальний тиск. З 18 грудня до 30 грудня 2017 року вони перебували на амбулаторному лікуванні, що підтверджується виписками з медичної карти амбулаторного хворого. Наступні переважно неробочими днями через Різдвяні свята, тому лише 12 січня 2018 змогли відправити на адресу Першої Дрогобицької державної нотаріальної заяви про прийняття спадщини після смерті матері, посвідчені приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_8 Наприкінці січня 2018 року їм прийшли відповіді Дрогобицької нотаріальної контори, в яких повідомлялося про те, що стосовно померлої ОСОБА_6, яка померла 29.06.2017 року, заведена спадкова справа №303/2017р. Шестимісячний строк для прийняття спадщини з моменту її відкриття після смерті спадкодавця і до 29 грудня 2017р., був пропущений ними з поважних причин, а саме через захворювання в кінці грудня, яке вони передбачити не могли, при цьому зазначили, що з 11 грудня 2017р., тобто до спливу строку на прийняття спадщини, вчинялися дії для того, щоб її прийняти. А тому у них виникла необхідність звернутися до суду.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві, просять позов задоволити.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві, зазначив той факт, що шестимісячний строк для прийняття спадщини позивачами був пропущений з поважних причин, які були спричинені об»єктивними труднощами, а саме перебуванням останніх на амбулаторному лікуванні. Просить позов задоволити.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнали, пославшись на письмовий відзив, поданий до суду, просять в позові відмовити.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вбачає, що в задоволеннні заявлених позовних вимог слід відмовити.

Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії І-СГ №479058 від 06.12.2017р., виданого Виконавчим комітетом Доброгостівської селищної ради Дрогобицького району Львівської області ОСОБА_6 померла у віці 86 років, про що в Книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за №27.

Цивільний кодекс визначає два способи прийняття спадщини, зокрема подання заяви нотаріусу (ч.1 ст.1269, ч.І ст.1270 ЦК України) протягом шестимісячного строку; визначення законом окремих категорій спадкоємців, перелічених у частинах 3 та 4 ст.1268 Цивільного кодексу України, такими, що прийняли спадщину. Зокрема, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Перелік способів прийняття спадщини, визначений ЦК України є вичерпним і тлумаченню не підлягає.

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України «Обов’язки доказування і подання доказів» кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом взято до уваги той факт, що позивачі долучили до позову копію ОСОБА_8 зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №50223854, виданого 11.12.2017 року о 12:08 год., однак позивачами не зазначено дати звернення до Доброгостівської сільської ради з метою одержання інформації стосовно заповіту, натомість долучено Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого в період з 18.12.2017р. по 30.12.2017р., які підписані одним і тим же лікуючим лікарем в один і цей же день на один і цей же період із різними медичними діагнозами.

Крім того, отримавши отримавши ОСОБА_8 зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та довідавшись у Доброгостівської сільської ради, про те, що заповіт мати склала на користь ОСОБА_4 і спадкова справа заведена у Першій Дрогобицькій державній нотаріальній конторі, позивачі мали можливість у робочі дні в період з 11.12.2017 року до 17.12.2017 року звернутись із заявою про прийняття спадщини до Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори, проте не надано обгрунтованості причин пропуску строку для такого звернення.

Крім цього, позивачі у період з 18.12.2017 по 30.12.2017 року (протягом амбулаторного лікування) могли надіслати заяву про прийняття спадщини поштою, що випливає зі змісту п. 3.5. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, відповідно до якого, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою,вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про її заведення, тощо, проте заява від позивачів на адресу Першої державної нотаріальної контори була скерована 12.01.2018р., тобто подана після спливу строку, передбаченого для прийняття спадщини, встановленого ст.1270 ЦК України.

Пленум Верховного суду України у пункті 24 Постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, зокрема суд повинен виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ч.І ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1-2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до п.2.13.5. Гл. 10 «ОСОБА_8 свідоцтв про право на спадщину» Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 (в редакції чинній на момент відкриття спадщини):

2.1. Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої і або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

3.5 Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини», тобто для прийняття спадщини достатньо надіслати заяву до нотаріуса поштою, пізніше прибути до нотаріуса особисто, або надіслати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, справжність підпису на такій заяві нотаріально засвідчується у будь-якого нотаріуса за місцезнаходженням, зокрема і в консульській установі за кордоном.

Відповідно до статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, однак судлм не встановлення та не доведено документально факту пропуску строку для прийняття спадщини з поважних причини, пов’язаних з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для них, щоб прийняти спадщину, а відтак у задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити.

Частиною 1 статті 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини, який складає шість місяців і починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1272 ЦКУ якщо спадкоємець, який не перелічений серед осіб, які за законом (ст. 1268 ЦК України) вважаються такими, що прийняли спадщину, не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину, а отже позивачі не належать до жодної категорії осіб, які за законом вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки не можна вважати зазначені позивачем причини пропуску строку поважними, так як чітко не зазначено, які існували поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, що пов»язані з об»єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, а відтак судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як незнання норм Закону. Крім цього, позивачем повинна бути написана заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців, а обставини, на які посилаються позивачі не свідчать про поважність причин чи про прийняття спадщини – не відповідає чинним нормам Цивільного Кодексу ( ст.1268, ст.1269), які передбачають перелік двох способів прийняття спадщини, який є вичерпними і тлумачення не підлягає.

Крім того судом враховано роз»яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у Листі від 16.05.2013р. за №24-753/0/3-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Крім того, при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання строку, судом враховано, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Крім того, судом можуть бути визнанні поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Крім того, судом враховано те, що відповідно до п.207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, нотаріусами України при прийнятті заяви про прийняття спадщини нотаріус не перевіряє наявність спадкового майна та його належність спадкодавцю.

Крім того, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов»язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід»ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державною заходи мають бути ефективними з точки зору розв»язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Аналізуючи всі викладені обставини справи, суд не вбачає підстав визнати причини пропуску позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шестимісячного строку для прийняття спадщини, після смерті матері – ОСОБА_6, яка померла 29.06.2017р., - поважними, що пов»язані з об»єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 133, 141, 354 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 Цивільного кодексу України, суд,

ухвалив :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони у справі:

Позивач – ОСОБА_1, місце проживання — вул.Молодіжна,33, с.Уличне, Дрогобицького району, Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1.

Позивач – ОСОБА_2, місце проживання — вул.Зарічна,14, с.Доброгостів, Дрогобицького району, Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2.

Відповідач – ОСОБА_4, місце проживання — вул.Молодіжна,1, с.Доброгостів, Дрогобицького району, Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3.

Відповідач – ОСОБА_5, місце проживання — вул.Зелена Діброва,28/1, м.Стебник, Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – відсутній.

Суддя Гарасимків Л.І.