Ухвала суду № 79119060, 11.01.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кс/243/135/2019

Справа № 243/274/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 року

Слідчий суддя Слов’янського

міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання Зубкова В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Слов’янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Добровольського, 2) клопотання слідчого СВ Слов’янського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, який не працює, не одружений, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050510000095 від 11 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

сторони та інші учасники кримінального провадження:

прокурор Рейпольський О.О.,

слідчий СВ

Слов’янського ВП ГУ НП

в Донецькій області ОСОБА_2,

захисник ОСОБА_4,

підозрюваний ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

11 січня 2019 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області, в межах якого здійснюється досудове розслідування, надійшло клопотання слідчого СВ Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050510000095 від 11 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Клопотання із додатками відповідає вимогам, передбаченим ст. 184 КПК України.

У клопотанні ініціатор клопотання просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав з підстав наведених у ньому, просив задовольнити клопотання у повному обсязі.

Прокурор Рейпольський О.О. в судовому засідання клопотання слідчого також підтримав, вважає, що існують всі підстави для його задоволення. Зазначив, що на сьогодні зібрано достатньо доказів щодо наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним тяжкого злочину. Вважає, що підозрюваний може ухилитися від слідства та суду, оскільки у нього відсутні міцні соціальні зв’язки, а також, перебуваючи на свободі, може вплинути на свідків вчиненого ним правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні просив не застосовувати відносно нього такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, зазначивши, що дійсно вчинив неправомірні дії внаслідок своєї нерозумної поведінки, у вчиненому розкаюється. Повідомив, що так вийшло, оскільки він фактично захищався від дій потерпілого. Також пояснив, що він не викликав швидку допомогу, оскільки не зрозумів, що від його дій стануть такі тяжкі наслідки. Після інциденту, потерпілий про допомогу не просив, вони продовжили вживати спиртні напої, крові у потерпілого як такої не було. Також повідомив, що він наразі співмешкає із ОСОБА_5 у будинку її матері, однак не може пригадати точно адресу проживання, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_6, однак цей будинок фактично розвалений. Його мати також проживає у ІНФОРМАЦІЯ_7, у них нормальні стосунки, однак він з нею спілкується дуже рідко, оскільки він живе власним життям. У той вечір він відразу не повернувся до місця проживання, де живе із ОСОБА_5, а попрямував до своєї знайомої у с. Целінний, оскільки не хотів, щоб мати ОСОБА_5 бачила його у нетверезому стані. Також повідомив, що він має судимість, однак покарання відбув у повному обсязі, ще в червні 2018 року. Був засуджений до арешту за ч.1 ст. 309 КК України. Повідомив, що він працює за тимчасовими угодами, оскільки на сьогодні офіційно працевлаштуватися практично неможливо. Просить не обирати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки у нього є можливість перебувати під домашнім арештом, і він не має наміру ухилитися від слідства та суду, а також якимось чином впливати на свідків. Також повідомив, що за ним приїхали працівники поліції о 22 год. 15 хв. 10 січня 2019 року, однак він поїхав до відділення поліції добровільно, і мав можливість разом із працівниками поліції туди не їхати, претензій до поведінки працівників правоохоронних органів у нього не має, оскільки відверто розповів, що сталося і ніякого тиску на нього з їх боку не було.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що застосування до підзахисного найсуворішого запобіжного заходу стороною обвинувачення не доведено, оскільки у клопотанні лише перелічені ризики, однак будь – яких обґрунтувань, які б свідчили про їх наявність не наведено. За таких обставин вважає, що можливо застосувати до ОСОБА_3 більш м’який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчим суддею встановлено наступні обставини.

Згідно із витягом з ЄДРДР № 12019050510000095, внесено відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.

Стороною обвинувачення ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється в тому, що 10 січня 2019 року у вечірній час, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, у приміщенні кухонної кімнати домоволодіння № 5 по вул. Руській в с. Глибока Макатиха Слов’янського району Донецької області, між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які перебували в стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, трапився конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_3, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність свого діяння, не маючи при цьому наміру на позбавлення життя ОСОБА_6, умисно, цілеспрямовано, наніс ножем удар в напрямку тіла останнього, спричинивши: колото-різану рану передньої черевної стінки проникаючу в черевну порожнину з пошкодженням печінки, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

11 січня 2019 року о 00 год. 15 хв. ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

На підтвердження зазначених обставин слідчим суддею досліджено представлені у судове засідання:

- протоколи огляду місця події, а саме ділянки місцевості біля будинку № 3 по вул. Руській в с. Глибока Макатиха Слов’янського району Донецької області, від 10 січня 2019 року; огляду речей в приміщенні хірургічного відділення лікарні, від 10 січня 2019 року; огляду приміщення будинку № 5по вул. Руській в с. Глибока Макатиха Слов’янського району Донецької області; огляду службового кабінету адміністративної будівлі Слов’янського ВП ГУ НП в Донецькій області, в якому знаходився підозрюваний ОСОБА_3, та в якого було відібрано змиви з пальців рук;

- протокол допиту свідка ОСОБА_5, яка повідомила про відомі їй обставини конфлікту між ОСОБА_6 га ОСОБА_3;

- протокол допиту свідка ОСОБА_7, яка повідомила про відомі їй обставини конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_3;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8, який працює фельдшером виїзної бригади СШМД м. Слов'янськ та здійснював першу невідкладну допомогу ОСОБА_6 та якому останній повідомив про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень;

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_3, в ході якого останній зізнався у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та повідомив про обставини його скоєння.

11 січня 2019 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об’єктивний зв’язок підозрюваного ОСОБА_3 із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

На думку слідчого судді представлені стороною обвинувачення процесуальні документи та їх зміст при їх огляді саме за вказаним критерієм не викликають явних та очевидних сумнівів щодо їх невідповідності чинному законодавству.

З огляду на викладене, слід дійти до висновку, що саме за критерієм оцінки «з точки зору стороннього об’єктивного спостерігача» представлені стороною обвинувачення докази дають можливість на сьогодні вважати, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

На думку сторони обвинувачення, існує ризик переховування ОСОБА_3 від органу розслідування та суду та впливу на свідків кримінального провадження. Доводи в цій частині клопотання ґрунтуються на тому, що враховуючи те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, то вказані обставини можуть спонукати підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та перешкоджати забезпеченню виконання процесуальних рішень у вказаному кримінальному провадженні.

Також ОСОБА_3 будучи фізично здоровою особою, ніде не працює, зловживає спиртними напоями, не одружений, дітей на утриманні не має, а тому враховуючи його спосіб життя, він не має міцнних соціальних зав'язків, що свідчить про відсутність чинників які б утримували підозрюваного від переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, враховуючи, що свідки кримінального провадження ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є знайомими ОСОБА_3, то існує ризик впливу з його боку на вказаних свідків та спонукання їх до надання бажаних йому свідчень. Зазначені свідки та потерпілий ОСОБА_6 мешкають з підозрюваним в одному населеному пункті та йому відомо їх місце проживання, що також дає підстави вважати про те, що він може чинити вплив на вказаних осіб.

Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно із вимогами п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Відповідно п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 неодружений, неповнолітніх дітей, літніх батьків, чи інших непрацездатних осіб на утриманні не має, працює за тимчасовими угодами, за місцем проживання характеризується посередньо, в громадському житті селища участі не приймає, скарг на нього до селищної ради не надходило.

При цьому у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 раніше судимий, фактично не має постійного місця проживання, з матір’ю родинного зв’язку майже не підтримує, хоч проживає із співмешканкою, однак зважаючи на її показання, їх зв’язок неможна назвати міцним та таким, що утворює тісні сімейні зв’язки, наявність яких могла б свідчити про те, що вони утримують ОСОБА_3 від залишення місця проживання.

Також, хоч твердження ОСОБА_3 щодо наявності у нього доходу у зв’язку із тим, що він працює за тимчасовими угодами – ініціатором клопотання не спростовані, однак слідчому судді не представлено доказів того, що наявність будь-якого підробітку на сьогодні є тим стримуючим фактором, який вплинув на ОСОБА_3 щодо ухилення від слідства. Слідчий суддя вважає, що представлені відомості про особу підозрюваного є достатніми для того, щоб прийти до висновку про те, що відсутність стійких соціальних зв’язків підозрюваного є фактором, який може вплинути на поведінку підозрюваного, що з врахуванням тяжкості інкримінованого йому діяння, створює ризик ухилення його від слідства та суду який може статися з високим ступенем ймовірності.

Крім того, враховуючи характер відносин підозрюваного зі свідками кримінального провадження та потерпілим, наближеність їх місць проживання, на сьогодні також існує висока ймовірність впливу ОСОБА_3 на вказаних свідків та потерпілого.

Слідчий суддя враховує, що даний запобіжний захід є винятковим, однак, на думку слідчого судді, без застосованого саме такого заходу забезпечення кримінального провадження на сьогодні існує достатньо високий ступінь ймовірності ризиків ухилення підозрюваного від явки до слідчого, здійснення впливу на свідків, унеможливлення досягнення мети щодо виконання підозрюваним процесуальних обов’язків, та жоден із більш м’яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти доведеним ризику або ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що в даному випадку потреби досудового розслідування та судового розгляду виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи ОСОБА_3 про який йдеться в клопотанні слідчого.

З огляду на викладене, з метою проведення повного та об’єктивного досудового розслідування та розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини в справі а також забезпечення виконання процесуальних рішень, з метою запобігання ризикам визначеним ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що існують всі підстави для задоволення клопотання слідчого та обрання запобіжного заходу підозрюваному, оскільки, на думку слідчого судді, в даному конкретному випадку утримання під вартою підозрюваного вимагають інтереси суспільства, а тому, з метою запобігання вищезазначеним ризикам, є доцільним обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб. Більш м’який захід забезпечення кримінального провадження, на думку слідчого судді, не зможе запобігти доведеним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4. ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З огляду на викладене, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, та те, що підозру пред’явлено щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, слідчий суддя приходить до висновку про обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 132, 177, 183, 193, 196 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчого СВ Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050510000095 від 11 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України – задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Бахмутській УВП № 6 Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, на строк 60 (шістдесят діб), починаючи з 00 год. 15 хв. 11 січня 2019 року по 00 год. 15 хв. 11 березня 2019 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Слідчий суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_1