Ухвала суду № 79118634, 10.01.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 812/01137/2012

Провадження № 6/333/198/18

У Х В А Л А

Іменем України

10 січня 2019 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Дмитрієвої М.М.,

за участю секретаря Шелесько Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача по цивільній справі №812/01137/2012 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача по цивільній справі № 812/01137/2012 за позовною заявою ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування вимог зазначено, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2012 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа – Банк» стягнуто заборгованість у розмірі 303 322, 85 грн.

26 вересня 2016 року між ПАТ «Альфа – Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу, відповідно до якого до заявника перейшло право вимоги по договорам, зокрема по договору, укладеному між ПАТ «Альфа – Банк» та ОСОБА_1 Зазначено, що виконавче провадження з виконання рішення суду не відкрито.

У судове засідання представник ТОВ ФК «Довіра та Гарантія», повідомлений своєчасно та належним чином, не з’явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності останнього.

Заінтересовані особи, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи не з’явилися, суду не відомі причини їх неявки, що відповідно до ч. 3 ст. 422 ЦПК України, не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторонистягувача.

У зв’язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного.

Судами встановлено, що заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2012 року позовні вимоги ПАТ «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 800000515 від 31 липня 2007 року задоволені. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа – Банк» заборгованість за кредитним договором № 800000515 від 31 липня 2007 року у розмірі 303322 грн. 85 коп. та судових витрат у розмірі 2 823 грн.

23 жовтня 2012 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя представнику ПАТ «Альфа – Банк» видано два виконавчі листи.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

26 вересня 2016 року між ПАТ «Альфа - Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено договір факторингу № 2016-ЗАБ/ДГ, відповідно до п. 2.1 якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, зокрема щодо договору № 800000515 від 31 липня 2007 року, боржником за яким вказано ОСОБА_2

Звертаючись до суду із заявою про заміну стягувача - ПАТ «Альфа - Банк», його правонаступником - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», останнє обґрунтовувало свої вимоги необхідністю забезпечити належне виконання судового рішення про стягнення з боржника заборгованості. Вказано, що виконавче провадження з виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа – банк» заборгованості не відкрито, що не є підставою для відмови у задоволенні заяви.

Згідно зі п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2016 року по справі №359/10201/15-ц.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

При цьому, виконання судового рішення - це заключний етап юрисдикційної діяльності. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов'язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження, тощо.

Крім того, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку із чим заява про заміну стягувача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 247, 260, 422 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача по цивільній справі №812/01137/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Замінити стягувача – Публічне акціонерне товариство «Альфа – Банк» на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у виконавчому листі № 812/01137/2012, виданому Комунарським районним судом м. Запоріжжя по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва