Рішення № 79117074, 10.01.2019, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1667/18

Провадження № 2/273/16/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Новицького Є. А. секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Баранівка справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2018 року до Баранівського районного суду звернувся ПАТ «Ідея Банк» (надалі також позивач) з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі також відповідач 1 та 2 відповідно) про звернення стягнення на предмет застави.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 11.07.2012 року між ним та гр. ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 910.16308 (далі - Кредитний договір), згідно якого Відповідач отримав кредит в розмірі 99087 грн. (Дев'яносто дев'ять тисяч вісімдесят сім гривень 00 копійок), у тому числі на купівлю (фінансування купівлі) транспортного засобу Geely FE-1, 2012 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) L6Т784480СN017013, державний номерний знак/реєстраційний № НОМЕР_1 (надалі -Транспортний засіб/Предмет застави).

Строк користування кредитними коштами за Кредитним договором встановлено - до 11.07.2018 року.

Частина грошових коштів була перерахована на купівлю (фінансування купівлі) вище зазначеного автомобіля, решта - перерахована на фінансування страхового платежу та інших витрат пов'язаних із купівлею авто.

Доказом того що, сторони дійшли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, є те, що Позичальник своїм підписом засвідчив факт та згоду з умовами цього договору, підтвердив свої права та обов'язки за цим договором і погодився з ними, підтвердив свою здатність виконувати умови цього договору, та те, що всі умови даного договору йому цілком зрозумілі.

Станом на дату подання цієї заяви Відповідач-1 не виконує зобов'язання за кредитним договором у встановлені строки, у зв'язку з чим Позивач змушений звернутися до суду. Останній платіж боржником (зарахування по Кредитному договору) здійснено 11.12.2015 року.

Отже, сума боргу (обгрунтований розрахунок суми) Відповідача - 1 за кредитним договором станом на 17.09.2018 року становить:

Основний борг-0 грн;

Прострочений борг -66844,77;

Прострочені проценти-56835,44;

Строкові проценти -329,65;

Загальна заборгованість - 126584,39 грн.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі відповідно до умов Кредитного договору, що підтверджується видатковими касовими/меморіальними ордерами.

Відтак, у зв'язку із невиконанням умов Кредитного договору, 21 березня 2018 на адресу Відповідача-1 Банком направлялась вимога про усунення порушення кредитних зобов'язань.

Однак на момент подачі цього позову, як уже було зазначено, заборгованість за Кредитним договором запишається не погашеною.

Окрім того, у забезпечення виконання кредитних зобов'язань між Відповідачем-1 та Позивачем було укладено договір застави транспортного засобу Geely FE-1, 2012 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) L6Т7844S0СN017013, державний номерний знак/реєстраційний № НОМЕР_1, який належав Відповідачу-1 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Відтак, на підставі договору застави, укладеного з Відповідачем-1, обтяження на транспортний засіб, що є предметом спору, зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (належним чином засвідчена копія витягу додається).

Також, за умовами вказаного договору застави, відчуження Предмету застави здійснюється Заставодавцем тільки за письмовою згодою Заставодержателя.

Проте всупереч зазначеному, та без письмової згоди Позивача, Заставодавцем було відчужено Предмет застави, актуальним власником якого згідно відповіді Головного сервісного центру МВС є ОСОБА_3 (надалі - Відповідач-2), із державним номерним знаком АМ6019ВК.

З огляду на викладене, позивач вирішив звернутися до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення стороні за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

ОСОБА_3 подав до суду відзив на позовні вимоги ПАТ «Ідея Банк», згідно якого він просив суд відмовити у заявленому позові відносно нього. Вказані вимоги обґрунтовував наступним.

Автомобіль GEELY FE-1, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 був отриманий у власність ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 27.01.2016 №2053/8046 від ОСОБА_4.

В подальшому, після реєстрації договору купівлі-продажу автомобіля, ОСОБА_3 отримано свідоцтво на право власності на автомобіль, жодних обтяжень примітка отриманого правовстановлюючого документа не містить.

Оскільки між ОСОБА_3 та позивачем не укладалися жодні договори, зокрема договір застави, підстави для вилучення транспортного засобу та звернення стягнення на вказаний транспортний засіб відсутні.

Отже, перешкод для набуття у власність ОСОБА_3 транспортного засобу не існувало. Про наявність зареєстрованих кредитних договорів та договорів застави останньому відомо не було.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна лише 03.03.2016 змінено відомості про обтяження рухомого майна, тобто, через три місяці після купівлі ОСОБА_3 транспортного засобу.

Зважаючи на те, що позивач не вказує на виняткові умови, передбачені ст. 388 ЦК України, отже в розумінні даної норми, відповідач є добросовісним набувачем спірного транспортного засобу, оскільки запис про обтяження внесено 03.03.2016.

У свою чергу позивач подав відповідь на відзив ОСОБА_3 згідно якого на задоволенні позову наполягав, а доводи ОСОБА_3 спростовував наступним.

Так, позивач вказує на те, що обтяження на транспортний засіб, що є предметом спору, зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 18.12.2012, а не 03.03.2016.

03.03.2016 було проведено лиш зміни відомостей обтяження, що не стосується суті приватного обтяження та його терміну дії, і таке на сьогодні, як було зазначено діє до 10.07.2022.

За умовами вказаного договору застави, відчуження Предмету застави здійснюється Заставодавцем тільки за письмовою згодою Заставодержателя.

Проте всупереч зазначеному, та без письмової згоди позивача, заставодавцем було відчужено предмет застави, актуальним власником якого є ОСОБА_3

Як вбачається із долученої ОСОБА_3 копії договору купівлі-продажу транспортного засобу від 27.01.2016 №2053/8046, такий договір оформлений та підписаний у Сервісному центрі МВС м. Києва, в присутності адміністратора Сервісного центру м. Києва, який перевірив відповідність інформації внесеної до цього Договору на підставі документів, які надані сторонами Договору. Тобто, ОСОБА_3 не надано доказів того, що на момент укладення договору, сторонами договору були перевірені відомості щодо можливого обтяження автомобіля GEELE FE-1, 2012 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) L6T7844S0CN017013 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, які б підтверджували зазначене у п. 4 Договору, що Продавець гарантує, що у момент підписання даного договору транспортний засіб не заставлено. Відповідну інформацію з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 27.01.2016 ОСОБА_3 не надано.

Відтак, в силу зазначеного, та ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» ОСОБА_3 не може являтися добросовісним набувачем такого автомобіля.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 11.07.2012 року між ним та гр. ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 910.16308 (далі - Кредитний договір), згідно якого Відповідач отримав кредит в розмірі 99087 грн. (Дев'яносто дев'ять тисяч вісімдесят сім гривень 00 копійок), у тому числі на купівлю (фінансування купівлі) транспортного засобу Geely FE-1, 2012 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) L6Т7844S0СN017013, державний номерний знак/реєстраційний № НОМЕР_1 (надалі -Транспортний засіб/Предмет застави).

Строк користування кредитними коштами за Кредитним договором встановлено - до 11.07.2018 (а.с. 14-18).

Частина грошових коштів була перерахована на купівлю (фінансування купівлі) вище зазначеного автомобіля, решта - перерахована на фінансування страхового платежу та інших витрат пов'язаних із купівлею авто (а.с. 23,24).

Окрім того, у забезпечення виконання кредитних зобов'язань між Відповідачем-1 та Позивачем було укладено договір застави транспортного засобу Geely FE-1, 2012 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) L6Т7844S0СN017013, державний номерний знак/реєстраційний № НОМЕР_1, який належав Відповідачу-1 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Вказаний договір згідно пункту 2 розділу 6 діє до повного використання Сторонами зобов’язань за кредитним договором (а.с. 25-26).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Ідея Банк» становить:

Прострочений борг -66844,77 грн.;

Прострочені проценти-56835,44 грн.;

Строкові проценти -329,65 грн.;

Дебіторська заборгованість -679,2 грн.;

Інші штрафні санкції -1895,33 грн.;

Загальна заборгованість - 126584,39 грн. (а.с. 42).

У зв'язку із невиконанням умов Кредитного договору, 21 березня 2018 на адресу Відповідача-1 Банком направлялась вимога про усунення порушення кредитних зобов'язань, яка згідно доводів позивача залишилася без виконання (а.с. 32-33).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договір.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обовязків.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Згідно із ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених у законі, майно або майнові права, що становлять предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу й у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо на момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною 6 статті 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом, що відповідає приписам ч. 1 ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Згідно до ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави, як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Таким чином, з вищезазначених правових норм вбачається, що актами цивільного законодавства України надано право сторонам договору самим обирати спосіб та порядок врегулювання спірних питань щодо виконання умов договору, зокрема заставодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі і продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Зазначене узгоджується із правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду України в справі № 6-10цс13 від 06.03.2013 року.

Крім того, статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, зокрема заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано належні та допустимі докази того, що дійсно Відповідач 1 порушив вимоги кредитного договору невиконавши покладеного на нього зобов’язання, що в свою чергу надає право позивачу заявити даний позов та ставити вимогу про погашення заборгованості за рахунок майна, що обтяжене заставою.

При цьому, суд не знайшов підтвердження доводів Відповідача 2 щодо того, що він являється добросовісним набувачем вказаного транспортного засобу, адже доказів того, що він не знав та не міг знати про перебування майна у заставі суду надано не було, як і не було додано доказів того, що на момент укладення договору-купівлі – продажу транспортного засобу сторонами договору були перевірені відомості щодо можливого обтяження автомобіля.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, враховуючи, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази щодо невиконання зобов'язань відповідачем за договором, що є підставою для звернення стягнення на предмет застави, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Окрім того, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому, на користь позивача з відповідачів суд стягує судові витрати.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 76,81,82,141, 264-268,354 ЦПК України, ст. ст. 525,526, 610, 1054 ЦК України,Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, адреса реєстрації: 12742,

Житомирська обл., Баранівський р-н., смт. Полянка, вул. Щорса, буд. 10, РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (іденифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819) заборгованості за кредитним договором № 910.16308 у сумі 126584,39 грн., яка складається :

Прострочений борг-66844,77 грн.

Прострочені проценти-56835,44 грн.

Строкові проценти-329,65 грн.

Дебіторська заборгованість-679,2 грн.

Інші штрафні санкції-1895,33 грн.

Вилучити у ОСОБА_3, адреса реєстрації: Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. І ПР.ТЕЛЬМАНА, буд. 25, РНОКПП: НОМЕР_4, дата народження: 06.03.1984 р., транспортний засіб, який є предметом застави, саме автомобіль Geely FE-1, 2012 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) L6Т7844S0СN017013, державний номерний знак № НОМЕР_5 та передати Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819), адреса реєстрації: м. Львів, вул. Валова, буд. 11 на період до його реалізації.

В рахунок погашення кредитних зобов'язань на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (іденифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819) за кредитним договором №910.16308, укладеним між ПАТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3) в сумі 126584,39 грн., звернути стягнення на предмет застави, який належить ОСОБА_3, адреса реєстрації: Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. І ПР.ТЕЛЬМАНА, буд. 25, РНОКПП: НОМЕР_4, дата народження: 06.03.1984 р., а саме автомобіль Geely FE-1, 2012 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) L6Т7844S0СN017013, державний номерний знак № НОМЕР_5 (надалі - Транспортний засіб/Предмет застави), шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ «ІДЕЯ БАНК» будь-якій третій особі покупцю від імені власника) за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним суб'єктом оціночної діяльності, для чого надати ПАТ «ІДЕЯ БАНК» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії у відповідних структурних підрозділах Національної поліції України, структурних підрозділах МВС України, уповноважених здійснювати дії з державної реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку транспортних засобів та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу-власника, які пов'язані з продажем автомобіля тощо).

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» (іденифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819) витрати по сплаті судового збору в сумі 1898,77 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Є.А. Новицький