Ухвала суду № 79108614, 26.12.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2018 Справа №607/6132/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.,

за участю секретаря Буцик О.П.

заявника ОСОБА_1

представника стягувача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі заяву ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відстрочку виконання рішення суду ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися в суд із заявою про відстрочку виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 березня 2018 року з урахуванням постанови Апеляційного суду Тернопільської області від 31 липня 2018 року, яким стягнуто із ОСОБА_3, ОСОБА_1 в користь ПАТ «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором №014/1676/02512 від 22 травня 2007 року в розмірі 9985 доларів США 50 центів, станом на 23.03.2017 року еквівалентно 268 808 грн. 70 коп. Стягнуто суму судового збору із ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» у розмірі 4062 грн., тобто 1354 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що на даний час у заявників тяжке матеріальне становище та є необхідність сплатити значні судові витрати за розгляд зазначеної цивільної справи. З урахуванням заяви про уточнення вимог просить надати заявником відстрочку терміном на один рік.

ОСОБА_1 у судовому засіданні подану заяву підтримав та просить її задовольнити.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилися, подавши заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Представник стягувача ПАТ «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вважає, що подана заява не підлягає до задоволення, оскільки заявником не наведено обґрунтованих підстав, які б слугували підставою для відстрочки судового рішення. Зазначила, що при вирішенні заяви про відстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що її задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд зазначає, виходячи із особливого характеру обставин, що істотно ускладнюють або роблять його неможливим. Зазначив, що заявниками не надано достатніх доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду. Боржники свідомо ухиляються від виконання судового рішення, не сплачуючи при цьому заборгованості по кредиту. У задоволенні заяви просить відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення….

Частиною 3 ст.435 ЦПК України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті, вирішуючи питання про відстрочення чи розтрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1)ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2)щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім»ї, її матеріальний стан;

3)стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У своїй заяві заявники просять відстрочити виконання судового рішення, у зв»язку із тяжким матеріальним становищем та необхідністю сплатити значну суму судового збору.

Як вбачається із доданої заявником ОСОБА_1 довідки про розмір його пенсії станом на 10.05.2018 року, останній отримує пенсію за вислугу років розмір якої із надбавками складає 7713,01 грн..

Як вбачається із інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо суб»єкта, ОСОБА_3 є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1. На зазначене нерухоме майно накладено обтяження у виді заборони відчуження згідно договору іпотеки від 22.05.2007 року посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5.

Відповідно до довідок Тернопільського об»єднаного управління Пенсійного фонду України від 11.05.2018 року №1205/02 та ТзОВ «Совр-1» від 11.05.2018 року №1105, ОСОБА_3 станом на 11.05.2018 року не працює та пенсії в органах пенсійного фонду не отримує.

Як вбачається із довідки виданої Тернопільським об»єднаним управлінням Пенсійного фонду України від 11.05.2018 року №1202/02, ОСОБА_4 отримує загальну пенсію у якості інваліда 3 групи у розмірі 1452 грн.

Суд, проаналізувавши матеріали поданої заяви, вважає, що доказів, які б свідчили про наявність обставин, які б істотно ускладнювали виконання рішення або робили його неможливим заявниками суду не надано. При цьому суд зазначає, що заявник ОСОБА_1 має місячний дохід та отримує пенсію у розмірі 7713,01 грн., а тому суд не вважає, що заявник перебуває у тяжкому матеріальному становищі, яке б робило повністю неможливим або ускладнювало виконання спірного судового рішення. Крім цього, наявність такої обставини, що заявниця ОСОБА_3 не працює та не перебуває на обліку в органах Пенсійного Фонду України, як отримувач пенсії не є обставиною, яка б істотно ускладнювала виконання судового рішення або робила його неможливим, оскільки остання має у власності нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці банку. Інших обставин, у тому числі тяжкого захворювання заявників або членів їх сім»ї, які б на думку суду робили неможливим виконання спірного судового рішення або ускладнювали його виконання у поданій заяві заявниками не наведено та належних доказів щодо таких обставин суду не надано. При цьому суд зазначає, що законодавець у п.2 ч.4 ст.435 ЦПК України зазначив, що при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення суд враховує щодо фізичної особи саме тяжке захворювання такої особи, або членів її сім»ї, яке повинно бути підтверджено відповідними доказами.

Таким чином, суд вважає, що наведені у заяві ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підстави для надання відстрочки виконання зазначеного судового рішення не підтвердженими належними доказами, а тому є такими, що не заслуговують на увагу. За наведених підстав, суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відстрочення виконання рішення суду, слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.435 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відстрочку виконання рішення суду, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29 грудня 2018 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан