Ухвала суду № 79102281, 08.01.2019, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/51/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2019 року м. Лиман

Слідчий суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Ткачов О.М., при секретарі Білоус Д.А.розглянувши в судовому засіданні в м.Лиман клопотання слідчого Лиманського відділення поліції Слов*янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Лиманського відділення поліції Слов*янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області майор поліції ОСОБА_1звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Лиманського відділу Слов*янської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про арешт майна , в якому просить накласти арешт на:

-автомобіль НОМЕР_1 який було поміщено на майданчик для тимчасового зберігання транспортних засобів Лиманського ВП Словянського ВП ГУНП в Донецькій області та залишити його там на зберіганні;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ААС № 805379 на вищевказаний автомобіль, що упаковано в сейф-пакет № 4311111 та ключ від замку запалення даного транспортного засобу, що упакований у пакет-файл, що перебувають в матеріалах кримінального провадження, та залишити їх там на зберіганні,

шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися будь – яким чином та користуватися вказаним майном.

В судовому засіданні він це клопотання підтримав з підстав зазначених в клопотанні та просив його задовольнити.

Володілець та користувач автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3пояснив, що він не заперечує в накладені арешту на це майно але просить його передати йому на зберігання , оскільки цей автомобіль йому потрібен для використання з особистих справ. Та на задані йому питання пояснив що він цей автомобіль виміняв на свій і при його міні перевіряв усі номери.

При досліджені письмових доказів судом встановлено.

Подане клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України.

В ЄРДР за № 12019050420000012 від 03.01.2019 року занесено повідомлення про кримінальне правопорушення з ознаками складу злочину передбаченого ст.290 КК України за тих обставин, що 03.01.2019 року до ЧЧ Лиманського ВП надійшов рапорт від начальника СРПП Лиманського ВП ОСОБА_4 про те, що під час несення служби був зупинений автомобіль НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 При огляді даного автомобілю було виявлено зварювальні шви, що мають ознаки нанесення кустарним способом, крім того колір кузову автомобіля місцями має червоний колір, однак в свідоцтві про реєстрацію даного транспортного засобу вказано, що колір кузову є сірим.

Як вбачається з наданих доказів , а саме : рапорту співробітника поліції, протоколу огляду місця події, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, страхового полісу, пояснень ОСОБА_3, довіреності, є всі підстави вважати, що фізичною особою, скоєне діяння яке містить склад злочину передбаченого ст.290 КК України.

Постановою слідчого від 04.01.2019 року визнано речовими доказами зазначений

транспортний засіб, який залишено на зберіганні на майданчику зберігання транспортних засобів Лиманського ВП Cлов’янського ВП ГУНП в Донецькій області, розташованого по вул.Свободи буд. № 27 в м.Лиман Донецької області, а також свідоцтво про його реєстрацію та ключ від його замку запалення які були залишені на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.

В Лиманському ВП Cлов’янського ВП ГУНП в Донецькій області є належні умови для зберігання транспортних засобів.

Суддя, заслухавши участників процесу та дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, ч.2 п.7 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а арешт майна є один з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

В ч.1 ст.170 КПК України зазначено- Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини другої цієї статті - арешт майна допускається з метою забезпечення:збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з частиною третьою цієї статті - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих доказів , майно, відповідно до якого ставиться питання про накладення на нього арешту, відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України- Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Необхідність обрання цього запобіжного заходу дійсно обумовлена ризиками передбаченими ст.170 КПК України, що доведено стороною обвинувачення.

Крім того , суд визначеє, що незадоволення клопотання сдідчого про арешт цього майна може призвести до втрати доказів по цьому кримінальному провадженню і у зв*язку з цим відсутністя можливості притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.

Таким чином , оскільки майно , відповідно до якого ставиться питання про накладення на нього арешту відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, іншим чином у передбаченому законом порядку заявник не може забезпечити збереження його як доказ в кримінальному провадженні, то слід накласти арешт на це майно.

Керуючись ст.ст.170-173, 309-310 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Лиманського ВП Слов*янського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на :

-автомобіль НОМЕР_1 що тимчасово зберігається на майданчику затриманого транспорту Лиманського ВП Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області, по вул.Свободи 27 в м.Лиман Донецької області, залишивши його там на зберіганні;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ААС № 805379 на вищевказаний автомобіль, що упаковано в сейф-пакет № 4311111 та ключ від замку запалення даного транспортного засобу, що упакований у пакет-файл, що тимчасово зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишивши їх там на зберіганні,

шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися будь – яким чином та користуватися вказаним майном.

Роз'яснити заінтересованим особам, що відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя -