Рішення № 79099931, 09.01.2019, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/2233/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.01.19 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді Пухарєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кульки О.М.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП №4 Заставнівського ВП Кіцманського ГУНП в Чернівецькій області Загарійчука Петра Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління національної поліції в Чернівецької області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора СРПП №4 Заставнівського ВП Кіцманського ГУНП в Чернівецькій області Загарійчука П.В., в якій просить визнати дії відповідача незаконними та скасувати постанову серії ДПО18 №871377/5496 від 14.12.2018, про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.6 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 170 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 14.12.2018 інспектором СРПП №4 Заставнівського ВП Кіцманського ГУНП в Чернівецькій області Загарійчуком П.В. відносно нього було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення за ч.6 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що він керував транспортним засобом з номерним знаком, який забруднений, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів.

Позивач вважає, що вказана постанова у справі про адміністративне правопорушення від 14.12.2018 є незаконною і такою, що винесена з грубим порушенням норм чинного законодавства, а зазначені в ній обставини не відповідають дійсним обставинам справи, що, на його думку, призвело до незаконного притягнення до адміністративної відповідальності і застосування до нього адміністративного стягнення, а тому вважає, що постанова підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні. Суду пояснив, що дійсно у зазначений в постанові час та місці він, керуючи автомобілем ВАЗ-2103, д.н.з. НОМЕР_1, рухався в м. Заставна по вул. Чорновола та був зупинений працівниками поліції, один з яких представився Гульком В.В., пред'явивши при цьому своє службове посвідчення, та повідомив його, що на відстані 20 метрів в його автомобілі не проглядається номерний знак у зв'язку із тим, що він не освітлюється, при цьому інший поліцейський, який також був присутній, однак не представився, повідомив, що номерний знак забруднений. На його (позивача) вимогу надати докази вчинення ним інкримінованого йому правопорушення - таких доказів не пред'явили, просили, щоб він вийшов з автомобіля та сам оглянув номерний знак і переконався, що він забруднений, але він із автомобіля не виходив. Проте на вимогу працівників поліції через вікно бокової дверки автомобіля пред'явив посвідчення водія та реєстраційний талон на транспортний засіб. Постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.6 ст. 121 КУпАП в його присутності не складали, він її не підписував та із її змістом його ніхто не ознайомлював, довідався про неї лише після того, як її копію було надіслано поштою на його адресу. Також зазначив, що після того, як вони роз'їхалися з працівниками поліції, він оглянув номерний знак транспортного засобу, в якому перебував, та переконався, що він не був забруднений та освітлювався. Тому вважає, що він не порушував ПДР і не повинен нести за це відповідальність.

Відповідач - інспектор СРПП №4 Заставнівського ВП Кіцманського ГУНП в Чернівецькій області Загарійчук П.В. та представник третьої особи - Головного управління національної поліції в Чернівецькій області,в судове засідання не з'явилися, не дивлячись на своєчасне та належне їх повідомлення про час та місце судового розгляду справи.

Однак, від відповідача Загарійчука П.В. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з проханням відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вони є безпідставними. Посилається на те, що 14.12.2018, біля 22:25 год., в ході виконання ним своїх службових обов'язків було виявлено автомобіль марки ВАЗ-2103 д/н НОМЕР_1, який рухався із порушенням ПДР України, а саме в якому символи номерного знаку не читалися з відстані 20 м. Після чого ним було увімкнено проблисковий маячок червоного кольору для зупинки вищевказаного автомобіля, який зупинився біля приміщення «Укрпошти». Тоді до автомобіля ВАЗ-2103 д/н НОМЕР_1 підійшов поліцейський СРПП №4 Заставнівського ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області капрал поліції Королюк П.С. та, представившись, попросив водія пред'явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, проте водій на вказану вимогу не реагував. За увесь час спілкування ОСОБА_1 не виходив з автомобіля та спілкувався через зачинені двері. Враховуючи те, що чинним законодавством за порушення вимог п.2.9 ПДР України передбачено адміністративну відповідальність згідно ч.6 ст. 121 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу, у відповідності до положень ч.6 ст. 258 КУпАП, було винесено постанову відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За умовами ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №871377 від 14.12.2018 до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 14.12.2018, біля 22 год. 25 хв., в м. Заставна Чернівецької області по вул. Чорновола, керував автомобілем марки «ВАЗ-2103», державний номерний знак НОМЕР_1, в якому символи державного номерного знаку чітко не проглядались із відстані 20 м.

Частиною 6 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

В той же час вказана норма закону відсилає до підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі і осіб, які керують транспортними засобами, і що встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Так, відповідно до п. 2.9 «в» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:

-не належить цьому засобу;

-не відповідає вимогам стандартів;

-закріплений не в установленому для цього місці;

-закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;

-неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 просить визнати незаконними дії інспектора СРПП №4 Заставнівського ВП Кіцманського ГУНП в Чернівецькій області Загарійчука П.В. та скасувати постанову серії ДПО18 №871377/5496 від 14.12.2018, про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.6 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 170 грн., посилаючись на те, що вказана постанова була винесена із грубим порушенням норм чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до положень ст.ст. 23 і 35 Закону України від 02 лютого 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» підставою для зупинення і проведення поліцейськими підрозділів Національної поліції України перевірок технічного стану колісних транспортних засобів (подалі КТЗ) під час їх експлуатації є наявність видимих або звукових ознак, що свідчать про технічну несправність КТЗ в процесі його експлуатації на автомобільній дорозі.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, в тому числі передбачені ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, в тому числі ч.6 ст.121 КУпАП.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 6 ст.121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п.10 розділу ІІІ Інструкції).

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищенаведені приписи законодавства щодо збирання доказів обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладається законом на відповідача.

Встановлено, що відповідачем інспектором СРПП №4 Заставнівського ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій областіЗагарійчуком П.В. у встановлений судом строк подано до суду відзив із запереченнями проти позову, в якому він посилається на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 №871377 від 14.12.2018 відносно ОСОБА_1 винесена у відповідності до вимог діючого законодавства. На підтвердження заперечень проти позову надав суду диск із відеозаписом, здійсненого працівниками поліції на боді камеру та на мобільний телефон марки Samsung Galaxy A8 під час зупинки автомобіля ОСОБА_1, який був досліджений у судовому засіданні.

Однак, із наданого доказу не вбачається, що номерний знак транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1, був не освітлений та неможливо чітко визначити його символи, саме з відстьані 20 м. Натомість на відео зафіксовано, що вказаний номерний знак не забруднений та не закритий іншим предметом.

При цьому із вказаного відеозапису встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 був присутній патрульний Гулько В.В., до якого безпосередньо звертався ОСОБА_1 Факту складання постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 саме інспектором Загарійчуком П.В. на відео не зафіксовано, як і вручення ним постанови водієві та відмови водія від підпису у постанові.

Крім того, із змісту наданого відповідачем відзиву на позовну заяву видно, що до автомобіля ВАЗ-2103 д/н НОМЕР_1 підійшов поліцейський СРПП №4 Заставнівського ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області капрал поліції Королюк П.С., який представившись попросив водія пред'явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Також, судом встановлено, що у оскаржуваній постанові зазначено суть правопорушення без посилання на конкретний пункт Правил дорожнього руху України, за порушення вимог якого передбачена адміністративна відповідальність саме ч. 6 ст. 121 КУпАП, що унеможливлює встановлення судом наявності в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони інкримінованого правопорушення.

Таким чином, дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення та відеозаписі не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.

Відповідач жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надав.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч.3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, підтверджуючих правомірність його рішення, суд вважає, що підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні.

Таким чином, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.

Приписами ч.1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а відповідач в даній справі є посадовою особою Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, то судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань саме цієї юридичної особи на користь держави.

На підставі ст.ст. 245, 251, 258, 268, 285 КУпАП, керуючись ст.ст. 9,14,19,72,77, 90, 139, 246, 250, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ДПО18 №871377/5496 від 14.12.2018, винесену інспектора СРПП №4 Заставнівського ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області Загарійчуком Петром Вікторовичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.6 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу, в розмірі 170 грн.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.6 ст. 121 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Копія рішення невідкладно надсилається учасникам справи, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Повне рішення складено 09.01.2019.

Суддя Пухарєва О.В.