Рішення № 79096220, 03.01.2019, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/494/18

номер провадження 2-др/558/1/19

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2019 року смт. Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово ОСОБА_1, при секретарі судових засідань ОСОБА_2, з участю представника позивача ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_6, представників третіх осіб – ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення у справі № 558/494/18 за позовною заявою ОСОБА_3, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Боремельська сільська рада, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, до ОСОБА_5 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж з суміжним землекористувачем, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_5 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж з суміжним землекористувачем.

У позовній заяві позивач ОСОБА_3 просить, визнавши неправомірною відмову ОСОБА_5 у підписанні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), визнати за нею, ОСОБА_3, право на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем ОСОБА_5 Крім того, позивач ОСОБА_3 понесені нею судові витрати просила стягнути з відповідача ОСОБА_5

Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 28 листопада 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж з суміжним землекористувачем, відмовлено.

До суду представник відповідача ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_6 подав заяву в якій просив ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 558/494/18 за позовом ОСОБА_3, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Боремельська сільська рада, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, до ОСОБА_5 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж з суміжним землекористувачем. У такій заяві представник відповідача ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_6 зазначає про те, що судом під час розгляду цивільної справи № 558/494/18 були з’ясовані обставини, які обґрунтовували позовні вимоги позивача, досліджувалися докази по суті позовних вимог позивача та заперечень проти позову відповідача, але не прийнято рішення з усіх позовних вимог позивача ОСОБА_3 та щодо розподілу судових витрат. З вказаних підстав, представник відповідача ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_6 просив ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 558/494/18 стосовно вимог ОСОБА_3 про визнання неправомірною відмови ОСОБА_5 у підписанні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); щодо несплати позивачем судового збору у розмірі, встановленому для двох позовних вимог немайнового характеру та щодо розподілу витрат відповідача ОСОБА_5 на надання правничої допомоги в розмірі 4050,20 гривень, а також 232,00 гривень на проїзд.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 та його представник – адвокат ОСОБА_6 вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення підтримали в повному обсязі, з підстав, викладених у заяві.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву в якій просила заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення розглянути без її участі та зазначила про те, що вимоги заяви не визнає, просила у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 558/494/18, відмовити.

Представник позивача ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_6 щодо ухвалення додаткового рішення у справі № 558/494/18 та пояснив, що позовні вимоги позивача ОСОБА_3 про визнання за нею права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж з суміжним землекористувачем випливали та були пов’язані з відмовою відповідача ОСОБА_5 у підписанні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та не заявлялися позивачем, як окрема позовна вимога, а тому вважає, що немає підстав для ухвалення додаткового рішення у справі.

Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області ОСОБА_7 та представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Боремельської сільської ради ОСОБА_8, кожен окремо, при вирішенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 558/494/18 покладалися на розсуд суду.

Заслухавши учасників справи, вивчивши зміст заяви представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6, матеріали цивільної справи № 558/494/18, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 3 січня 2019 року відмовлено представникові відповідача ОСОБА_5 – адвокату ОСОБА_6 в прийнятті додаткового рішення у цивільній справі № 558/494/18 за позовною заявою ОСОБА_3, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Боремельська сільська рада, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, до ОСОБА_5 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж з суміжним землекористувачем, з питань визнання неправомірною відмови ОСОБА_5 у підписанні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та несплати позивачем судового збору в розмірі, встановленому для двох позовних вимог немайнового характеру.

Згідно рішення суду від 28 листопада 2018 року у цивільній справі № 558/494/18 за позовною заявою ОСОБА_3, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Боремельська сільська рада, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, до ОСОБА_5 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж з суміжним землекористувачем, зазначено про те, що відсутні підстави для стягнення з позивача на користь відповідача витрат відповідача на надання правничої допомоги в розмірі 4050,20 гривень, а також 232,00 гривень на проїзд.

Однак, в резолютивній частині такого рішення суду не зазначено рішення щодо розподілу судових витрат, понесених відповідачем.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

У зв’язку з цим, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат відповідача за заявою представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

П. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначає, що інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Під час розгляду цивільної справи № 558/494/18 відповідачем та його представником на підтвердження понесених судових витрат було надано копію договору про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_6 1 вересня 2018 року (а.с. 80, 81, 86), копію ордера № 38 від 1 вересня 2018 року (а.с. 87), розрахунок розміру винагороди адвоката за надання правової допомоги за договором від 1 вересня 2019 року № 4цас у справі № 558/494/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж з суміжним землекористувачем (а.с. 88), розмір винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) (а.с. 89), розмір витрат адвоката, пов’язаних з наданням правової допомоги (а.с. 90), копію акта приймання-передачі правової допомоги за договором № 4цас від 1 вересня 2018 року (а.с. 91), копію квитанції до прибуткового касового ордера № 1/4цас від 29 жовтня 2018 року (а.с. 92).

Із змісту дослідженого в судовому засіданні під час розгляду цивільної справи № 558/494/18 розрахунку розміру винагороди адвоката за надання правової допомоги за договором від 1 вересня 2018 (2019) року № 4цас у справі № 558/494/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж з суміжним землекористувачем (а.с. 88), розмір винагороди адвоката за надання правової допомоги становить 4050,20 гривень та складається з надання правової допомоги щодо: підготовки відзиву на позовну заяву 17 вересня 2018 року; підготовки заперечення на відповідь на відзив 26 вересня 2018 року; складення клопотання про приєднання до справи доказів 26 жовтня 2018 року; участі в судових засіданнях Демидівського районного суду Рівненської області 26 вересня та 29 жовтня 2018 року.

Однак, встановлено, що під час розгляду цивільної справи № 558/494/18 адвокат ОСОБА_6 брав участь в судовому засіданні 26 вересня 2018 року, як представник відповідача ОСОБА_5, та на підтвердження своїх повноважень надав доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 30 травня 2017 року № 017/2-0000725 (а.с. 64).

В судовому засіданні по цивільній справі № 558/494/18 26 вересня 2018 року представник відповідача ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_6 не повідомляв суд про укладення 1 вересня 2018 року з відповідачем договору № 4цас про надання правової допомоги.

Крім того, до заперечення на відзив ОСОБА_3, що підписане адвокатом ОСОБА_6 було додано на підтвердження повноважень представника копію доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 30 травня 2017 року № 017/2-0000725, про що зазначено у додатку до такого заперечення (а.с. 62-64).

Разом з тим, згідно наданого під час розгляду цивільної справи № 558/494/18 розміру винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) (а.с. 89), зазначається, що розмір такої допомоги становить 4050,20 гривень.

У розрахунку розміру винагороди адвоката за надання правової допомоги за договором від 1 вересня 2018 (2019) року № 4цас у справі № 558/494/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж з суміжним землекористувачем (а.с. 88) зазначено, що витрати на надання правничої допомоги за договором № 4цас від 1 вересня 2018 (2019) року також складають 4050,20 гривень.

Відповідно до акта приймання-передачі правової допомоги за договором №4цас від 1 вересня 2018 року у справі № 558/494/18 зазначається про те, що розмір виплати адвоката становить 4282,20 гривень, у тому числі: 4050,20 гривень – розмір виплати за надання правової допомоги, 232,00 гривень – розмір витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги. Проте, не зазначено, які саме витрати пов’язані з наданням правової допомоги.

Зазначені докази, що були надані до суду відповідачем та його представником під час розгляду цивільної справи № 558/494/18 на підтвердження понесених судових витрат, є суперечливими та не підтверджені оригіналами документів, тобто належними та допустимими доказами.

Частини 1, 2 ст. 76 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Надання правничої допомоги в межах однієї і тієї ж справи за вчинення одних і тих же дій на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги та на підставі договору про надання правничої допомоги є неможливим.

З урахуванням встановлених обставин справи та вказаних правових норм, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 558/494/18 з питання розподілу судових витрат та відмову відповідачеві ОСОБА_5 у стягненні з позивача ОСОБА_3 судових витрат.

Відповідно до ст.ст. 258, 259, 265, 268, 270 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Доповнити рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 28 листопада 2018 року у справі № 558/494/18 за позовною заявою ОСОБА_3, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Боремельська сільська рада, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, до ОСОБА_5 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж з суміжним землекористувачем.

У стягненні з позивача ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_5 4050,20 гривень витрат на надання правничої допомоги та 232,00 гривень витрат на проїзд, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 8 січня 2019 року.