Ухвала суду № 79096029, 08.01.2019, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/4509/18

Номер провадження 2/570/1562/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2019 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гнатущенко Ю.В., при секретарі судового засідання Іллюк С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 від імені та в інтересах якого діє законний представник (опікун) ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 опіки та піклування Рівненської районної державної адміністрації про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

29.12.2018 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна після смерті сина - ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В свою чергу, ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності, як другому з подружжя, належало спадкове майно, що є предметом позову та яке складається з: 1/6 частки житлового будинку загальною площею 149,7 кв.м., житловою площею 87,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також 1/6 частки земельної ділянки площею 0,125 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: с.Велика Омеляна, Рівненського району Рівненської області, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового бдинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Вищезазначене майно є спадщиною, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Однак, вказане спадкове майно зареєстроване за дружиною померлого ОСОБА_6 - ОСОБА_7, яка була невісткою позивача.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що перешкоджає позивачеві у позасудовому порядку оформити своє право на спадщину після смерті сина ОСОБА_6

Потребою, що зумовлює необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову, представник позивача зазначає обізнаність щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_8, оскільки позивач ОСОБА_1, як мати чоловіка з подружжя, а законний представник відповідача ОСОБА_4, як мати дружини з подружжя, після смерті своїх дітей претендують на одне і те ж саме спадкове майно.

У заяві вказано, що оскільки першим помер син позивача, то вона, як мати, першою повинна оформити свою частку у праві власності на житловий будинок і земельну ділянку. В протилежному випадку, у разі першочергового оформлення спадщини ОСОБА_4 після смерті своєї дочки, це призведе до неправильного визначення часток у спадковому майні.

Вчасне оформлення позивачем своїх спадкових прав на 1/6 частки житлового будинку та 1/6 частки земельної ділянки впливає на правильне визначення нотаріусом розміру часток у нерухомому майні для спадкоємців ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Невжиття судом заходу забезпечення позову суттєво утруднить виконання рішення у випадку задоволення позову ОСОБА_1, а тому представник останньої просить суд забезпечити позов, шляхом заборони приватному нотаріусу Рівненського районного нотаріального округу Дацюк Світлані Георгіївні видавати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

В судове засідання сторони не викликалися. Представник позивача у заяві про забезпечення позову просить невідкладно розглянути заяву без виклику та без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Дослідивши заяву, та додані до неї матеріали, суд прийшов до таких висновків.

Згідно ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.150 ЦПК України одним із способів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з п.10 ці заходи мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

З аналізу вказаної норми слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернулася до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно, тобто позовна вимога направлена на захист права власності, а саме спадкового майна.

Натомість, суд здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття відповідного заходу - заборону видавати свідоцтво про право на спадщину за законом - з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог представник позивача щодо забезпечення позову, вважає, що за таких обставин слід застосовувати положення ст. 42 Закону України «Про нотаріат», п. 4.13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, а саме: за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Отже, позивач ОСОБА_1, яка звернулася до суду з даним позовом, маючи повідомлення про надходження позовної заяви - реєстраційний вхідний номер такої заяви, має право звернутися до нотаріуса про зупинення вчинення нотаріальної дії до вирішення справи судом.

Крім того, матеріали цивільної справи не містять доказів на підтвердження заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_7 приватним нотаріусом Дацюк С.Г.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 17.10.2018 р. у справі № 183/5864/17-ц, провадження № 61-38692св18, скасувавши ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, якими застосовано та залишено в силі заходи забезпечення позову у справі, ухалив нове рішення, яким відмовив у застосуванні заходів забезпечення позову, зазначивши наступне.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Дійшовши висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції не здійснив оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з'ясував співмірність виду забезпечення позову, який просила застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам, не оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, жодним чином не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказу подання спадкоємцями заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, та характер спірних правовідносин сторін, суть заявлених позовних вимог, беручи до уваги, що позивач не позбавлена можливості звернутися з відповідною заявою до нотаріуса про зупинення вчинення нотаріальної дії до вирішення справи судом, суд приходить до висновку про те, що заява представника позивача про забезпечення позову не пілягає до задоволення.

З огляду на викладене, керуючись ст.153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 від імені та в інтересах якого діє законний представник (опікун) ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 опіки та піклування Рівненської районної державної адміністрації про визнання права власності на спадкове майно, шляхом заборони приватному нотаріусу Рівненського районного нотаріального округу Дацюк Світлані Георгіївні видавати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Гнатущенко Ю.В.