Рішення № 79093910, 09.01.2019, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/1194/18

Провадження № 2/364/22/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.19 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л.А.,

при секретарі судового засідання Кулинич Г.І.,

за участю:

сторони – не з’явилися,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області цивільну справу

за позовом Володарського районного центру зайнятості (далі – Володарський РЦЗ)

до ОСОБА_1,

про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 28.09.2018 р. надійшла позовна заява Володарського РЦЗ до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

На обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач у своїй позовній заяві зазначив, що 20.09.2016 р. Відповідачеві за його особистою заявою було надано статус безробітного, 27.09.2016 р. призначено допомогу по безробіттю та розпочато її виплату. У подальшому за результатами перевірки встановлено, що Відповідач у період часу з 14.04.2017 р. до 01.05.2017 р. проходив службу за контрактом у військовій частині, тим самим приховавши факт перебування в трудових відносинах під час отримання статусу безробітного, внаслідок цього незаконно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 7 079,01 грн., що підлягає поверненню в повному обсязі відповідно до закону. Відповідача було ознайомлено з претензією-повідомленням від 02.10.2017 р. № 25 шляхом направлення її поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якою запропоновано добровільно повернути незаконно отримані кошти, претензія задоволена не була, у зв’язку з цим Позивач звернувся до суду.

Після усунення недоліків на виконання ухвали суду від 02.10.2018 р. ухвалою суду від 22.10.2018 р. відкрито провадження в справі, визначено загальний позовний порядок розгляду справи, встановлено Відповідачеві строк для подання відзиву, призначено підготовче судове засідання на 22.11.2018 р., відкладене через неявку Відповідача на 09.01.2019 р.

Крім того, 15.11.2018 р. до суду подано клопотання Позивача про його заміну, а саме: про залучення до справи Київського обласного центру зайнятості як правонаступника первісного Позивача – Володарського районного центру зайнятості через реорганізацію останнього (а.с. 54-55).

У підготовче судове засідання 09.01.2019 р. сторони не з’явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені, Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та про визнання позовних вимог (а.с. 69).

За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на

підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України); у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За роз’ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання Відповідачем позову та задоволення позову, суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні, виходить з такого.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що 20.09.2016 р. Відповідачеві за його особистою заявою від 20.09.2016 р., копія якої додана до позовної заяви (а.с. 28), надано статус безробітного, 27.09.2016 р. призначено допомогу по безробіттю та розпочато її виплату.

Разом з тим, за наказом т.в.о. командира військової частини – польова пошта В1688 від 14.04.2017 р. № 85 (а.с. 33) Відповідача з 14.04.2017 р. зараховано до списків особового складу названої військової частини з призначенням посадового окладу та надбавок, а наказом від 04.05.2017 р. № 99 (а.с. 34) – виключено з особового складу через службову невідповідність.

Наведені обставини встановлені Позивачем за результатом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що підтверджено відповідним актом від 30.08.2017 р. № 96, копія якого додана до позовної заяви (а.с. 29). Згідно з копією службової записки від 25.09.2017 р. в період перебування на обліку з 14.04.2017 р. до 05.06.2017 р. (тобто час проходження військової служби) Відповідачем у центрі зайнятості було отримано коштів на загальну суму 7 097,01 грн. (а.с. 30).

Відповідачеві було направлено повідомлення про повернення зазначених коштів як незаконно отриманої допомоги по безробіття від 02.10.2017 р. № 25 (а.с. 31), яке останній отримав 05.10.2017 р. особисто, що підтверджено копією поштового повідомленням про вручення (а.с. 32). Відповідач добровільно цих коштів не повернув, що не заперечується ним, оскільки подано заяву про визнання позову (а.с. 69).

За загальним правилом частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними.

За загальним визначенням статей 1, 43 Закону України «Про зайнятість населення» безробітним є особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з частинами другою, третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг; сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З огляду на наведене суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, відтак вбачає можливим прийняти визнання позову Відповідачем, тому позов слід задовольнити.

Крім того, на підставі імперативних приписів частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України з Відповідача слід стягнути на користь Позивача судові витрати за сплачений судовий збір. Водночас, зважаючи на визнання Відповідачем даного позову, суд застосовує частину першу статті 142 ЦПК України, за якою у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення Позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма закріплена частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд враховує також згадане клопотання (заяву) Позивача про його заміну (а.с. 54-55), виходячи з положень статті 55 ЦПК України, за якими у разі, зокрема, припинення юридичної особи та в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу; усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку він замінив.

Відтак, усі стягнення коштів за рішенням суду у цій справі слід проводити на користь Київського обласного центра зайнятості як правонаступника первісного Позивача.

Керуючись статтею 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», статтями 2-4, 12, 13, 55, 76, 82, 89, 141, 142, 233, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 351, 352, 354, 355, підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Володарського районного центра зайнятості (правонаступником якого є Київський обласний центр зайнятості) до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1) на користь Київського обласного центра зайнятості (пров. Будівельників, 5а, м. Київ, 02100; код ЄДРПОУ 03491085) незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 7 079 (сім тисяч сімдесят дев’ять) грн. 01 (одна) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1) на користь Київського обласного центра зайнятості (пров. Будівельників, 5а, м. Київ, 02100; код ЄДРПОУ 03491085) судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн. 00 коп.

Управлінню Державної казначейської служби України у Володарському районі Київської області повернути Київському обласному центру зайнятості (пров. Будівельників, 5а, м. Київ, 02100; код ЄДРПОУ 03491085) судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн. 00 коп., сплачений на підставі платіжного доручення від 26.09.2018 р. № 491.

Копії рішення суду направити сторонам.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Володарський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підпункт 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, постанови Верховного Суду від 19.07.2018 р. у справі № 640/20036/17, від 17.12.2018 р. у справі № 17/86).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги – рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А. Макаренко