Рішення № 79090529, 30.11.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5854/18

Провадження № 2/185/3270/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2018 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Андрухової Ю.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/5854/18 за позовом виконавчого комітету Павлоградської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Павлоградської міської ради, про втрату права користування жилим приміщенням,

представник позивача - ОСОБА_4,

представник третьої особи - ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2018 року виконавчий комітет Павлоградської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Павлоградської міської ради, в якому просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, та покласти судові витрати по справі на відповідачів.

Позовна заява мотивована тим, що квартира АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Павлограда. Місце проживання відповідачів зареєстроване у вищевказаній квартирі, проте фактично за адресою реєстрації відповідачі не проживають без поваджених причин з 2007 року. Відповідачі не виявляють до спірного житлового приміщення ніякого інтересу, квартира постійно здавалася в оренду, за комунальні послуги не сплачують, в наслідок чого борги по даній квартирі збільшуються і по теперішній час. Відсутність відповідачів за місцем реєстрації призвела квартиру до занедбаного стану.

Представник позивача у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, згідно якої просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання повторно не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, відзив не подали.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, згідно якої просить розглянути справу без її участі, при прийнятті рішення просить захистити житлові права неповнолітніх, не заперечує проти задоволення позову та заочного розгляду справи.

Суд, враховуючи думку представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що квартира АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Павлограда і не приватизована відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідно до довідки від 13.03.2018 року № 117/ж-14 відділу по обліку комунального майна та житлової площі Павлоградської міської ради Дніпропетровської області.

Згідно інформації відділу по обліку комунального майна та житлової площі Павлоградської міської ради Дніпропетровської області від 02.11.2018 року за № 367/ж, ОСОБА_1 отримала житлову площу АДРЕСА_1, на підставі рішення житлово-побутової комісії військової частини 4125 від 14.05.2004 року. Відповідно до рішення сесії Павлоградської міської ради від 10.06.2004 року № 395-17 XXIV «Про надання згоди на прийняття майна до комунальної власності територіальної громади м. Павлограда» та акту прийому - передачі від 28.10.2004 року гуртожиток прийнятий до комунальної власності. Рішенням виконкому від 08.11.2006 року № 1298 «Про прийняття до експлуатації 4-х поверхового житлового будинку на АДРЕСА_1» вищезазначений гуртожиток визнаний житловим будинком та йому присвоєна поштова адреса - АДРЕСА_1, ніколи не мала статусу службового житла.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є основним квартиро наймачем з 18.05.2004 року квартири АДРЕСА_1, відповідно до ордеру НОМЕР_2 від 14.05.2004 року в/ч 4125. Зареєстровані за вищевказаною адресою: основний квартиро наймач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та донька - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується по квартирною карткою, формою Б на квартиру АДРЕСА_1 та довідкою № 333 від 03.03.2018 року про реєстрацію та склад сім'ї наданою КП «Мірац» Павлоградської міської ради.

Відповідно до акту від 12.04.2018 року, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтверджують, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, не проживають з 2007 року в квартирі АДРЕСА_1, крім того, квартира постійно здавалася в оренду, стан квартири не задовільний.

Згідно довідки КП «Міського інформаційно-розрахункового аналітичного центру» Павлоградської міської ради, заборгованість по сплаті комунальних платежів за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01.02.2018 року складає: вивіз сміття - 1 193,56 грн., тепло - 3 809.74 грн., вода - 1 722, 80 грн., пжс - 1 189, 54 грн., УЖКХ - 2 418, 94 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 ЖУ України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Стаття 64 ЖК України визначає, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за

зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Згідно ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до ст.163 Житлового кодексу України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків встановлених ст.71 ЖК України. Тимчасова відсутність наймача та членів його сім'ї не звільняє їх від виконання обов'язків за договором найму жилого приміщення.

Згідно зі ст. ст. 71, 72 ЖК визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, внаслідок відсутності цієї особи понад шість місяців без поважних причин провадиться в судовому порядку.

Відповідно до абз. 1 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року N 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Відповідачем не заявлено про поважність причин не проживання за зазначеною вище адресою більше одинадцяти років, не зазначено про наявність перешкод у проживанні.

Відповідачем не заявлено про наявність підстав, передбачених ч.3 ст. 71 ЖК України, для збереження за ним права на користування жилим приміщенням понад встановлений законом строк.

За змістом положень ст. 2, 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" особа може мати декілька місць проживання, однак проведенням реєстрації свого місця проживання у конкретному жилому приміщенні особа сама визначає його як постійне місце проживання.

Відповідач та її діти не є власниками вказаного житла, не проживають за зазначеною вище адресою більше одинадцяти років.

Як встановлено ч.3 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Тому на підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання дитини віком від 10 до 14 років, не може бути адреса відмінна від адреси її батьків (усиновлювачів опікунів).

За таких обставин, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81,89, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов виконавчого комітету Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ: 04052229, місце знаходження:вул. Соборна, 95, м. Павлоград, Дніпропетровська область)до ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ: 21946193, місце знаходження: вул. Соборна, 42-А, м. Павлоград, Дніпропетровська область),про втрату права користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКП: НОМЕР_1, неповнолітню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1, такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Павлоградської міської ради судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко