Ухвала суду № 79090122, 09.01.2019, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/29/19

Провадження № 2/177/375/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09.01.2019 м. Кривий Ріг

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства ім. Т.Г. Шевченка, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Шевченківська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, Національне агентство з питань запобігання корупції, Служба Безпеки України, прокуратура Дніпропетровської області, про визнання права емфітевзису, про відновлення становища, яке існувало до порушення, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з указаним позовом та просили суд відновити становище, що існувало на 31.07.2006 та відновити за ОСОБА_1 емфітевзис на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 50 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства на 49 років, відповідно до Договору оренди земельної ділянки б/н від 31.07.2006 з Орендодавцем - Криворізька районна державна адміністрація, в особі її голови, ОСОБА_6

Також просили суд усунути перешкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для укладення договорів землекористування вказаною земельною ділянкою, шляхом визнання незаконним користування нею Селянським (фермерським) господарством ім. Т.Г. Шевченка, а також стягнути з відповідачів солідарно, на користь ОСОБА_1, реальні збитки від неотриманого доходу від здачі в суборенду вище вказаної земельної ділянки за 12 років в сумі 600000,00 грн. та податки на цю суму, а також компенсацію орендної плати за оренду земельної ділянки.

Розглянувши матеріали позовної заяви суд приходить до висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

В порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві не зазначена ціна позову, хоча частина позовних вимог підлягає грошовій оцінці.

Позов не містить обґрунтованих розрахунків сум (неотриманих доходів, реальних збитків та компенсації орендної плати в розмірі земельного податку), які позивачі просять стягнути солідарно з відповідачів.

В порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позові належним чином не викладено обставини, якими позивачі обґрунтовують свої позовні вимоги та не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини.

Так, в позові вказано, що між Криворізькою РДА та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, при цьому заявляються вимоги про відновлення за ОСОБА_1 емфітевзису на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 93, 102-1 ЗК України, оренда та емфітевзис є різними правовими категоріями (правами користування земельною ділянкою), кожне із цих прав передбачає окремі підстави їх виникнення.

Також позивачі вказують на факт користування земельною ділянкою, що є предметом спору, Селянським (фермерським) господарством ім. Т.Г. Шевченка, разом з тим, не надають жодних доказів на підтвердження цих обставин, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 177 ЦПК України.

Відповідно, суду не надано жодних доказів, які б вказували на існування перешкод ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладати договори землекористування вказаною земельною ділянкою, за наявності згоди власника та основного орендаря - ОСОБА_1 Так само, не надано доказів, які б свідчили про відмову останньої від укладення договорів землекористування з позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через перешкоди з боку відповідачів відсутня.

Не надано суду жодних доказів, які підтверджують намір вказаних осіб користуватися вказаною земельною ділянкою, зокрема протоколу намірів, про який вказано у позовні заяві.

Крім цього, однією із позовних вимог є стягнення «…реальні збитки від неотриманого доходу…».Однак, відповідно до ст. 22 ЦК України, збитки поділяються на реальні збитки та упущену вигоду, у зв'язку з чим позивачам необхідно уточнити зміст позовних вимог.

Також, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви подаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачі не надали суду документу про сплату судового збору за жодною із позовних вимог, при цьому просили звільнити від сплати судового збору, вказуючи на наявність у ОСОБА_3 малолітньої дитини та на відсутність доходів у ОСОБА_2 Натомість, до суду не надано жодних доказів на підтвердження цих обставин. Разом з тим, у позові вказано, що ОСОБА_2 є «правозахисником, ФОП і директором багатьох підприємств…», а ОСОБА_3 є ФОП.

Також, суд звертає увагу на наявність третього позивача - ОСОБА_1, про матеріальний стан якої не свідчить жоден доданий до позовної заяви документ та не вказано будь-яких підстав для її звільнення від сплати судового збору.

Посилання позивачів на наявність підстав для звільнення від судового збору, що визначені п.13 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», не підтверджені відповідними доками, оскільки зі змісту позовної заяви не можливо встановити, якій саме особі та яку саме шкоду було заподіяно відповідачем ОСОБА_4, «коли він був головою органу місцевого самоврядування».

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Таким чином, кожним із позивачів має бути сплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру (відновлення становища та усунення перешкод) у розмірі 768,40 грн. за кожну вимогу.

Оскільки вимогу майнового характеру заявлено на користь ОСОБА_1, саме нею має бути сплачено судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що беручи до уваги розмір позовних вимог складає - 6000,00 грн. (1 % від 600000,00 грн.)

Зважаючи на викладене, позивачам необхідно уточнити позовні вимоги та привести позову заяву у відповідність до вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, про залишення позову без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява, згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, вважається неподаною та повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства ім. Т.Г. Шевченка, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Шевченківська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, Національне агентство з питань запобігання корупції, Служба Безпеки України, прокуратура Дніпропетровської області, про визнання права емфітевзису, про відновлення становища, яке існувало до порушення, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява, згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: