Ухвала суду № 79087511, 09.01.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

09 січня 2019 року справа № 2340/4800/18 м. Черкаси

Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України військова частина 1492 про визнання дій протиправним, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

07 грудня 2018 року ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) в своїх інтересах та інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулася з позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ 00034039), Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України військова частина 1492 (08301, Київська область, м. Бориспіль, ідентифікаційний код 14321475), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати висновок окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України військова частина 1492 від 27.06.2018 та рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України №97 від 26.07.2018 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членам сім?ї загиблого ОСОБА_4;

2) зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України призначити та виплатити відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.121.2013 №975 одноразову грошову допомогу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, у зв?язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

02.01.2018 від відповідача 1 до суду надійшло заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в якому він просить розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Клопотання вмотивоване тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження оскільки не визначено обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів, не враховано обсяг та характер доказів у справі, не враховано думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, не враховано значення справи для сторін та дана справа має значний суспільний інтерес та виняткове значення для відповідача 1.

Вирішуючи дане клопотання суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 3 статті 257 КАС України зазначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 6 ст 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Так, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг

Враховуючи, що предметом позову є відмова у призначенні та виплатиті відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.121.2013 №975 одноразову грошову допомогу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, у зв?язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, то справа не підпадає під категорію справ визначену ч. 4 ст. 257 КАС України.

Щодо посилань представника відповідача 1 на те, що дана справ має значний суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача 1 суд зазначає таке.

Суспільний інтерес - це інтерес суспільства або усередненого представника цього суспільства, пов'язаного із забезпеченням його добробуту, стабільності, безпеки та сталого розвитку.

Суспільний інтерес можна визначити як те, що дає користь суспільству. При цьому те, що цікавить чи розважає суспільство, не становить суспільного інтересу (наприклад, подробиці особистого життя посадової особи суб'єкта владних повноважень чи інші подробиці, які не стосуються виконання такою особою публічних функцій). Високий ступінь суспільного інтересу можуть мати адміністративні справи, що витікають з діяльності суб'єктів владних повноважень у процесі виконання ними публічно-владних управлінських функцій, які призвели до порушення основних прав, свобод та інтересів людини й громадянина.

Суспільний інтерес може виявлятися також у владно-організаційній ролі держави та органів місцевого самоврядування у процесі реалізації наданих їм чинним законодавством України владних повноважень у відповідних сферах суспільного життя. Саме у відносинах з реалізації владних повноважень держава та органи місцевого самоврядування можуть також виражати суспільний інтерес, задовольняючи певні потреби держави, окремих адміністративно-територіальних одиниць та одночасно всіх громадян.

Згідно із загальним правилом, справа, що має виняткове значення для учасника - це справа, що може бути виокремлена із загальних правил розгляду адміністративних справ.

Суд зазначає, що представником відповідача 1 не надано доказів того, що дана справа має значний суспільний інтерес (інформація ЗМІ тощо) та не зазначено в чому полягає виняткове значення даної справи для відповідача 1.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача 1 та продовжити розгляд справи в письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 12, 248, 257-262, 263 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника відповідача 1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя В.П. Тимошенко