Рішення № 79087506, 09.01.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 року справа № 2340/4739/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1;

- зобов'язати відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 по справі №823/2254/18, ГУ ПФУ в Черкаській області повторно розглянуло заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Проте рішенням відповідача від 18.10.2018 їй відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 через відсутність пільгового стажу (було зараховано 5 років 2 місяці та 14 днів, замість 7 років та 11 місяців). Позивач вважає вищевказані дії відповідача протиправними, посилаючись на ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній - уточнюючі первинні документи. Оскільки, факт роботи позивача на посаді плівочника-ізолювальника та в подальшому на посаді маляра з ремонту технологічного обладнання в хімічних, прядильних та обробних цехах, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 підтверджено записами в трудовій книжці, довідкою про особливий характер робіт чи умов праці необхідних для призначення пільгової пенсії, архівними довідками, а також випискою з особової картки.

Ухвалою суду від 10.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у відзиві на адміністративний позов заперечує проти задоволення позову, оскільки при розгляді документів позивача органом ПФУ було встановлено, що стає роботи позивача за Списком №1 становить 5 років 2 місяці 14 днів, загальний трудовий стаж 24 роки 8 місяців, тому позивачем не дотримано умови п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Розгляд справи по суті відповідно до ч. 3 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі та проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Судом встановлено та визнається сторонами, що ОСОБА_2 11.12.2017 звернулася до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом відповідача від 26.04.2018 №15476/03-31 ОСОБА_2 повідомлено, що рішенням (протоколом) від 19.04.2018 №3468 їй відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 через недостатність пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (було зараховано 5 років 2 місяці та 14 днів із необхідних 7 років та 6 місяців).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 по справі №823/2254/18 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (протокол № 3468 від 19.04.2018) щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах, у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1.

На виконання вищевказаного рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 по справі №823/2254/18, ГУ ПФУ в Черкаській області повторно розглянуло заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та рішенням відповідача від 18.10.2018 їй повторно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 через відсутність пільгового стажу (було зараховано 5 років 2 місяці та 14 днів, замість 7 років та 11 місяців)

Вважаючи вищевказану відмову протиправною, ОСОБА_2 звернулась з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що за ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу призначення пенсії на пільгових умовах.

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, є Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон України №1788-ХІІ).

Особи, які мають право на пенсію на пільгових умовах та умови її призначення визначені ст. 13 Закону України №1788-ХІІ.

Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Частиною 1 ст.48 КЗпП України та ст. 62 Закону України №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України №1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Приписами п.20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз вищевказаного дає суду підстави дійти висновку, що основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів у ній - уточнюючі первинні документи.

При цьому, вищевказаними правовими нормами серед зазначених правових документів без будь-яких виключень, зокрема передбачені ті, що видані архівними установами.

Вищевказана правова позиція повністю узгоджується з постановою Верховного Суду від 13.12.2018 по справі №728/967/17 (адміністративне провадження №К/9901/43570/18).

Як встановлено судом із матеріалів справи, у період з 01.06.1992 по 24.02.1995 позивач працювала в Будівельно-монтажному управлінні № 7 ВБО «Хімтехпереозброєння» (з грудня 1993 року - Орендне підприємство «БМУ №7») на посаді плівочник-ізолювальник.

Двічі відмовляючи ОСОБА_2 у призначенні пільгової пенсії, відповідач врахував стаж її роботи лише за період з 01.06.1992 по 30.12.1994, натомість не врахувавши період роботи з 31.12.1994 по 24.02.1995.

Однак, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що пільговий стаж роботи на вказаній посаді (з 01.06.1992 по 24.02.1995) підтверджується особовою карткою, архівними довідками архівного відділу Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради від 05.12.2017 №№ 2956, 2957, 2985.

Крім того, у відповідності до відомостей трудової книжки (копія якої знаходиться в матеріалах справи) та архівної довідки від 03.11.2017 № 398 про особливий характер робіт чи умов праці необхідних для призначення пільгової пенсії встановлено, що в період з 14.03.2000 по 30.03.2006 ОСОБА_2 працювала у ВАТ "Черкаське хімволокно" на посаді маляра з ремонту технологічного обладнання в хімічних, прядильних та обробних цехах. Тобто, період роботи, який був зарахований відповідачем до пільгового стажу на вказаному підприємстві та посаді становить з 14.03.2000 по 27.03.2001 та з 24.01.2003 по 09.01.2006. Інший період роботи до пільгового стажу зарахований не був у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2 деталізовано в «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).

Відповідно до п. 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з п. 4.2 Порядку №383 визначено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), і дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання Постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до пунктів 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (набрала чинності з 21.08.1992) на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому проводиться атестація; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку проведення атестації та п.п. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Частиною 3 п. 4 та п. 11 вказаного Порядку від 01.08.1992 №442 вказано, що позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці з участю установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ. Контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Таким чином, суд дійшов висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників який має сприяти реалізації прав на здоров'я безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Матеріалами справи встановлено, що у відповідності до наказів по ВАТ «Черкаське хімволокно» про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, атестація робочого місця позивача у відповідності до наказу № 191 була проведена 28.03.1995, а в подальшому, у відповідності до наказу № 45 - 24.01.2003, тобто з перевищенням п'ятирічного строку в який атестація має бути проведена.

На переконання суду, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених п. 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, то цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що період роботи ОСОБА_2 у ВАТ «Черкаське хімволокно» на посаді маляра з ремонту технологічного обладнання в хімічних, прядильних та обробних цехах в період з 14.03.2000 по 30.04.2006 має бути зарахований до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Вищевказані обставини також встановлені рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 по справі №823/2254/18, які у відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України не потребують доказуванню.

Беручи до уваги, що для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, у відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України №1788-ХІІ необхідний стаж роботи 7 років та 6 місяців, а також враховуючи, що стаж роботи позивача на посадах із шкідливими та важкими умовами праці в БМУ №7 та ВАТ «Черкаське хімволокно» становить 7 років та 11 місяців, що підтверджено матеріалами справи, тому відповідач протиправно відмовив позивачу.

Щодо позовної вимоги зобов'язати зобов'язати відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Разом з тим, враховуючи положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий у спосіб зобов'язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов'язання вчинити певні дії.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Зважаючи на те, що судом встановлено неправомірність оскаржуваних дій відповідача, суд висновує про необхідність зобов'язати відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що є належним способом захисту та поновлення порушеного права позивача.

Суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Позивач звернулась до відповідача із відповідною заявою 11.12.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №1 з 11.12.2017.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький