Рішення № 79087094, 10.01.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2413/18

10 січня 2019 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Тернопільській області (надалі позивач, ГУ ДФС у Тернопільській області) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач, ФОП ОСОБА_1, в якому просило стягнути з нього податковий борг у розмірі 12260,23 грн. по орендній платі з фізичних осіб.

Позов обґрунтований тим, що у відповідача існує заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 12260,23 грн. по орендній платі з фізичних осіб (основний платіж), яка виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб, визначеного платником самостійно згідно поданої декларації.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року позовну заяву Головного управління ДФС у Тернопільській області прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 12.12.2018 року о 12:30 год. Даною ухвалою відповідачу у справі встановлено 15-денний термін для подання відзиву з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Дана ухвала надіслана відповідачу за місцем його проживання рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. До суду повернувся конверт разом з вищевказаною ухвалою та довідкою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання".

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року розгляд справи відкладено до 10.01.2019 року о 09:45 год. у зв'язку із неявкою відповідача. Дана ухвала надіслана відповідачу за місцем його проживання рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Таким чином, у розумінні чинного законодавства України, вважається, що копію ухвал відповідачу вручено належним чином.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Станом на день розгляду справи відповідачем не подано відзив на адміністративний позов.

Представник позивача подав письмове клопотання, в якому просив справу розглядати в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомив.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що фізична особа- підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС як платник податків.

Згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 12260,23 грн. по орендній платі з фізичних осіб (основний платіж).

Заборгованість виникла в результаті несплати узгодженого грошового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб, визначеного платником самостійно згідно поданої декларації від 29.01.2018 року.

Згідно поданої звітності по орендній платі з юридичних осіб від 29.01.2018 року відповідачем визначено податкове зобов'язання на 2018 рік в розмірі 18549,00 грн. зі сплатою рівними частками щомісяця до кінця року - 1545,75 грн. Однак, відповідачем залишилось фактично не сплачене самостійно визначене податкове зобов'язання за період з лютого 2018 року по серпень 2018 року.

У розумінні Податкового кодексу України (надалі ПК України), не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).

Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України, є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Виникнення та існування такого податкового боргу також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: випискою з інтегрованої картки платника податку та розрахунком суми боргу.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким згідно із законом надано у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України ).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПК України).

Об'єктами оподаткування земельним податком є (п. 270.1 ст. 270 ПК України) земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), що знаходяться у власності; земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПК України).

Згідно до п. 286.2 ст. 286 розділу XIII ПК України платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст.287 розділу XIII ПК України).

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також - пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.

Відповідачу виставлялась податкова вимога форми "Ф" від 12.04.2018 року №14211-17, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти. Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звергається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З урахуванням викладеного, норми статей 95 - 99 ПК України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 ПК України.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом. При цьому окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває в податковій заставі, не застосовуються, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковими органами, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У відповідності до частини першої та другої ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про наявність боргу у відповідача не надано, а судом не здобуто, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 139 КАС України судові витрати, понесені позивачем - суб'єктом владних повноважень з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Головного управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.№ НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.) на користь Головного управління ДФС у Тернопільській області (м.Тернопіль, вул.Білецька,1, код ЄДРПОУ 39403535) податковий борг у розмірі 12260 (дванадцять тисяч двісті шістдесят) 23 грн. по орендній платі з фізичних осіб шляхом перерахування на р/р 33213815019002, код одержувача 37977726, МФО 899998, код бюджетної класифікації 18010900.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 січня 2019 року.

Копію рішення надіслати сторонам у справі.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.