Ухвала суду № 79081087, 04.01.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.01.2019 Справа №607/19855/18

Колегія суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Кунцьо С.В.

суддів Сливки Л.М., Грицак Р.М.

за участю секретаря с/з ОСОБА_1

прокурора Шуманського П.В.

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників адвоката ОСОБА_4,

адвоката ОСОБА_5

представника потерпілого адвоката ОСОБА_6

провівши у приміщенні суду в м. Тернополі підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210000000175 від 28 лютого 2018 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191 КК України (в редакції Закону України №2341-III від 05.04.2001 р.), ч.2 ст.200 КК України(в редакції Закону України №5284-VI від 18.09.2012 р.), та ОСОБА_3 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191 КК України (в редакції Закону України №2341-III від 05.04.2001 р.), ч.ч.1, 2 ст.200 КК України(в редакції Закону України №5284-VI від 18.09.2012 р.),-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває обвинувальний акт із додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018210000000175 від 28 лютого 2018 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191 КК України (в редакції Закону України №2341-III від 05.04.2001 р.), ч.2 ст.200 КК України(в редакції Закону України №5284-VI від 18.09.2012 р.), та ОСОБА_3 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191 КК України (в редакції Закону України №2341-III від 05.04.2001 р.), ч.ч.1, 2 ст.200 КК України(в редакції Закону України №5284-VI від 18.09.2012 р.).

Прокурор в судовому засіданні просить застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 23.00 год. по 06.00 год. ранку наступної доби та покласти на неї обов’язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, оскільки існує ряд ризиків, які можуть перешкоджати об’єктивному розгляду кримінального провадження, а саме: ОСОБА_3 усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе переховуватися від суду, незаконно впливати на представника потерпілого, свідків та іншу обвинуваченому у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тому, застосувавши більш м’який запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_3 - неможливо запобігти ризикам викладеним у клопотанні. Також просить застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 22.00 год. по 06.00 год. ранку наступної доби та покласти на неї обов’язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, оскільки виникла необхідність у його обранні адже, існує ряд ризиків, які можуть перешкоджати об’єктивному розгляду кримінального провадження, а саме: ОСОБА_2 усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе переховуватися від суду, незаконно впливати на представника потерпілого, свідків та іншу обвинуваченому у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тому, застосувавши більш м’який запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_2 - неможливо запобігти ризикам викладеним у клопотанні

Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник адвокат ОСОБА_5 заперечують щодо задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 у виді домашнього арешту та просять відмовити у його задоволенні.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_4 та його підзахисна ОСОБА_2 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Представник потерпілого АТ «ЮНЕКС БАНК» - адвокат ОСОБА_6 не заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Колегія суддів, заслухавши клопотання прокурора про обрання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, думку обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_8 та їх захисників, які заперечують щодо задоволення клопотання прокурора, думку представника потерпілого адвоката ОСОБА_6, який підтримує клопотання прокурора, приходить до висновку, що у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_3 та ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків - ст. 177 КПК України.

Згідно приписів ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, прокурор у своєму клопотанні про обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_2 та обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилається на ряд ризиків, наявність яких може перешкоджати об’єктивному розгляду кримінального провадження, а саме обвинувачені зможуть переховуватися від суду, незаконно впливати на представника потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обґрунтовуючи у клопотанні наявність ризиків, що визначають доцільність обрання обвинуваченим захід забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, прокурор, обмежився лише переліком законодавчих підстав для його застосування, водночас прокурор не зміг довести виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права обвинувачених на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів. Посилання на можливість обвинувачених незаконно впливати на представника потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів вважає лише припущенням прокурора без надання суду достатніх доказів їх існування, оскільки такі ризики не підтверджені матеріалами провадження. В той й же час з часу інкримінованих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочинів пройшов значний проміжок часу, що свідчить про зменшення ступеню встановлених в провадженні ризиків та на думку колегії суддів такому ризику як переховуватися від суду зможе запобігти інший більш м’який запобіжний захід аніж домашній арешт.

Згідно ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, колегія суддів враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Таким чином колегія суддів приходить до переконання, про доцільність обрання обвинуваченій ОСОБА_2 та обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків та відповідатиме їх особам, та буде достатнім заходом забезпечення судового провадженняякий забезпечить дотримання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України та загальних засад кримінального провадження, передбачених ст.7 КПК України.

Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи сукупність обставин, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання прокурора про обрання міри запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту слід відмовити за недоведеністю та обрати обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов’язання.

Також колегія суддів вважає необхідним при обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачених ряд обовязків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 177-179, 181, 193, 194, 196, 318, 376 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_3 - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, – запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов’язки: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання в Тернопільське СУ ГУНП в Тернопільській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_3, що в разі невиконання покладених судом обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановити строк дії ухвали в частині обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання до 00 год. 00 хв. 03 березня 2019 року.

Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання покласти на прокуратуру Тернопільської області.

В задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_2 - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, – запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, наступні обов’язки: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання в Тернопільське СУ ГУНП в Тернопільській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених судом обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановити строк дії ухвали в частині обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання до 00 год. 00 хв. 03 березня 2019 року.

Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання покласти на прокуратуру Тернопільської області.

Копію ухвали вручити обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_2, їх захисникам та прокурору.

Судовий розгляд кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210000000175 від 28 лютого 2018 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191 КК України (в редакції Закону України №2341-III від 05.04.2001 р.), ч.2 ст.200 КК України(в редакції Закону України №5284-VI від 18.09.2012 р.), та ОСОБА_3 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191 КК України (в редакції Закону України №2341-III від 05.04.2001 р.), ч.ч.1, 2 ст.200 КК України(в редакції Закону України №5284-VI від 18.09.2012 р.), відкласти на 08 лютого 2019 року о 10.00 год., повторивши виклик учасників судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Кунцьо С.В.

Судді Сливки Л.М.

ОСОБА_9

Головуючий суддяОСОБА_10