Ухвала суду № 79079977, 08.01.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 453/404/17

У Х В А Л А

08 січня 2019 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є. отримавши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1) до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (адреса: 82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Котляревського, 27), Відділу Держгеокадастру в Сколівському районі (адреса: 82600, Львівська обл., м. Скол, вул. Стрийська, 30), Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області (адреса: 82613, Львівська обл., Сколівський р-н, смт. Верхнє Синьовидне, вул. Січових Стрільців, 45), Сколівської державної нотаріальної контори (адреса: 82600, Львівська обл., м.Сколе, вул. Чайковського, 6), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

04 січня 2019 року в провадження Галицького районного суду м.Львова на підставі розпорядження в.о. голови Сихівського районного суду м.Львова Мички Б.Р. від 28 грудня 2018 р. надійшла справи за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», Відділу Держгеокадастру в Сколівському районі, Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області, Сколівської державної нотаріальної контори, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, приходжу до наступного висновку.

Статтею 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

2. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Відповідно до положень ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України"Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Згідно ст.30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Як вбачається із матеріалів справи позивачі звернулися до Сколівського районного суду Львівської області з даним позовом 13.04.2017 р., тобто до моменту набрання чинності КАС України. Згідно якого (15.12.2017 набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України № 2147-VII від 03.10.2017), визначається предметна та територіальна підсудністю.

31 липня 2017 року у справі відкрито провадження з дотриманням вимог щодо предметної підсудності, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України, в редакції чинній на час відкриття провадження. /Том №1 а.с.133/.

Згідно п. 10 Розділу VII Перехідних положень КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що такі заявлені позивачами до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», Відділу Держгеокадастру в Сколівському районі, Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області, Сколівської державної нотаріальної контори, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які не відносяться до категорій справ, передбачених у ч.1 ст.20 КАС України, та які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, оскільки відноситься до предметної підсудності окружного суду.

Пунктом 2 ч.1 ст.29 КАС України, передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Галицьким районним суд м.Львова по цій справі не відкрито провадження, тому застосовуються правила предметної підсудності, які діють на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1 ст.3 КАС України).

У відповідності до ч.ч.5, 6 ст.5 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

Положеннями ст.6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, який не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, що не мала регулювання законом.

Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

За таких обставин вважаю за доцільне, можливе та необхідне застосувати положення Кодексу адміністративного судочинства України, що регулюють порядок передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого, у випадку порушення правил предметної юрисдикції (підсудності).

Враховуючи наведене, вважаю, що дана справа не підсудна Галицькому районному суду м.Львова як адміністративному, а тому, з метою дотримання правил предметної підсудності, адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1) до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (адреса: 82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Котляревського, 27), Відділу Держгеокадастру в Сколівському районі (адреса: 82600, Львівська обл., м. Скол, вул. Стрийська, 30), Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області (адреса: 82613, Львівська обл., Сколівський р-н, смт. Верхнє Синьовидне, вул. Січових Стрільців, 45), Сколівської державної нотаріальної контори (адреса: 82600, Львівська обл., м.Сколе, вул. Чайковського, 6), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, слід передати на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 6, 19, 20, 29, 30 КАС України, суд,

постановив:

справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1) до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (адреса: 82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Котляревського, 27), Відділу Держгеокадастру в Сколівському районі (адреса: 82600, Львівська обл., м. Скол, вул. Стрийська, 30), Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області (адреса: 82613, Львівська обл., Сколівський р-н, смт. Верхнє Синьовидне, вул. Січових Стрільців, 45), Сколівської державної нотаріальної контори (адреса: 82600, Львівська обл., м.Сколе, вул. Чайковського, 6), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди - передати на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: В.Є. Радченко