Ухвала суду № 79079976, 09.01.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8678/18

Провадження № 1-кс/461/142/19

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

09.01.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю секретаря Іваника Р.В., слідчого Федишин-Пилипів В.Р., прокурора Пришляка Ю.О., підозрюваної ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Слободи О.О. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

встановив:

слідчим управлінням ГУ Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018140080000375 відомості про яке 03.02.2018 року внесені до Єдиного реєстру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27,ч.4 ст.190 КК України.

Слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3, за погодженням прокурора прокуратури Львівської області, звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1, покликаючись на те, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, може вчинити інше правопорушення, переховуватись від слідства та суду, незаконними засобами впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, знищити речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню чи продовжити злочинну діяльність, що унеможливлює застосування до підозрюваної більш м’якого запобіжного заходу та свідчить про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні, кожен окремо, клопотання підтримали, з мотивів, наведених у ньому.

Підозрювана та її захисник клопотання заперечили з мотивів необгрунтованості.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи учасників процесу, оцінивши всі обставини кримінального провадження в сукупності, приходжу до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.27,ч.4 ст.190 КК України.

Положеннями ч.2 ст.177 КПК України, визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.

Заявою ОСОБА_4 від 27.07.2018 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 05.02.2018 року, договором №6345, квитанцією від 25.01.2018 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 03.12.2018 року, договором №6335 від 08.11.2018 року, договором №888803 від 16.11.2018 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 11.12.2018 року, квитанціями, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 03.12.2018 року, договором №1713 від 01.08.2017 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 04.12.2018 року, договором №6342 від 30.11.2017 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 30.11.2018 року, договором №006165 від 20.04.2018 року, квитанцією №59, договором №00616 від 15.04.2017 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 28.11.2018 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 05.10.2018 року, договором №6347 від 11.12.2017 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 05.10.2018 року, договором №006233 від 07.08.2018 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 від 07.12.2018 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15 від 11.12.2018 року, договором №1710, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_16 від 05.10.2018 року, договором №7000, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_17 від 05.10.2018 року, договором №006230, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_18 від 29.11.2018 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_19 від 29.11.2018 року, договором №6333, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_20 від 04.12.2018 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_21 від 04.12.2018 року, договором №005952, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_22 від 19.11.2018 року, 26.11.2018 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_23 від 29.11.2018 року, договором №6348, протоколом проведення негласних слідчих дій від 02.10.2018 року обґрунтовується пред’явлена ОСОБА_1 підозра.

При цьому, враховую, також те, що згідно з вимогами пунктів 3 і 4 статті п’ятої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного заходу у вигляді ув’язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи, що має місце в цій справі.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній, у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими встановленими в ході розгляду клопотання обставинами, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні підтверджує наведені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки на даний час у кримінальному провадженні не проведено усіх необхідних слідчих дій.

Приймаючи рішення за клопотанням, враховую також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Оцінюючи матеріали клопотання, доводи учасників процесу та обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги вагомість наявних доказів, того, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній, зважаючи на особу підозрюваної, її вік та стан здоров’я, майновий стан, характер інкримінованого злочину, що може спонукати підозрювану переховуватись від слідства та суду, перешкоджати досудовому розслідуванню, незаконними засобами впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні чи продовжити злочинну діяльність, приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.

Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_1 та тяжкості пред’явленої їй підозри, зможе забезпечити виконання підозрюваною своїх процесуальних обов’язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.

На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи підозрюваної, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, зокрема матеріального становища підозрюваної, вважаю за можливе визначити підозрюваній ОСОБА_1 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання нею своїх процесуальних обов’язків, у сумі 150 (сто п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 288 150,00 гривень, оскільки розмір застави запропонований слідчим наведений без відповідного обгрунтування та врахування матеріального становища підозрюваного. При цьому виходжу з того, що орган досудового розслідування не подав доказів того, що ОСОБА_1 самостійно заволоділа всіма зазначеними в підозрі грошовими коштами потерпілих, а в даному провадженні встановлені також ще декілька підозрюваних, яким також інкримінується заволодіння тими самими коштами.

Крім того, в ході розгляду клопотання встановлено, що підозрювана має на утриманні неповнолітню та повнолітню доньок, які є особами з особливими потребами та потребують стороннього догляду. Зважаючи на цю обставину, а також на той факт, що в ході розгляду клополтання встановлені обставини, які змушують слідчого суддю відреагувати на необхідність належного піклування про даних осіб, слідчий суддя, застосовуючи аналогію положень ст.378 КПК України, вважає за необхідне зобов'язати слідчого повідомити службу в справах дітей або відповідний орган опіки та піклування, а також відповідні соціальні служби за місцем проживання підозрюваної про необхідність встановлення контролю та відповідного піклування, у разі необхідності, за ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючих разом з підозрюваною

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

постановив:

Клопотання задоволити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов’язків підозрюваною ОСОБА_1, у сумі 150 (сто п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 288 150,00 гривень.

Підозрювана ОСОБА_1, інші особи як заставодавці мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

1)прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну, у разі наявності таких.

5)носити засіб електронного контролю.

Роз’яснити підозрюваній ОСОБА_1 її обов’язки та наслідки їх невиконання.

Зобов’язати слідчого Федишин-Пилипів В.Р. невідкладно повідомити службу в справах дітей або відповідний орган опіки та піклування, а також відповідні соціальні служби за місцем проживання підозрюваної про необхідність встановлення контролю та належного піклування, у разі необхідності, за ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючих за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_26

Строк дії ухвали 60 днів з моменту постановлення – до 08 березня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Стрельбицький В.В.