Ухвала суду № 79077120, 28.12.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/632/18 Справа № 696/1160/18 Категорія: ст.ст. 176, 181 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

підозрюваного ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні – прокурора Кам’янського відділу Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2018 року, якою щодо

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту по місцю проживання строком на 30 днів, тобто з 05.12.2018 до 06.01.2019 включно та покладено обов’язки, передбачені п. 1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, -

в с т а н о в и л а :

СВ Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018250170000550 від 26.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7, відносно якого, обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України 14.06.2017 направлений до Олександрівського районного суду Кіровоградської області та відносно якого 22.06.2017 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак звільненому з-під варти в зв’язку із внесенням 23.10.2017 застави в розмірі 16000 грн., вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в період часу із 20 год. 26.10.2018 по 09 год. 27.10.2018, шляхом відмикання воріт, проник на огороджену територію домоволодіння, що знаходиться за адресою: с. Райгород, вул. Чекаля 33 Кам’янського району Черкаської області, де таємно, незаконно, з корисливих мотивів, заволодів транспортним засобом – мопедом марки «Viper» моделі «EX 50 C», державний номерний знак НОМЕР_1, номер рами LFFWBT6C97100587, 2007 року випуску, що належить ОСОБА_10, однак фактично перебуває у використанні ОСОБА_11, шляхом волочіння покотив вказаний транспортний засіб по вул. Чекаля, через покинуте домоволодіння до свого місця проживання, а саме вул. Січкаря, 15, с. Райгород Кам’янського району Черкаської області, після чого сховав даний транспортний засіб в середині приміщення сараю накривши його шматком брезенту. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_7 заподіяв матеріальних збитків ОСОБА_11

12.11.2018 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України – незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене повторно, поєднане із проникненням у сховище та оголошено в державний розшук.

16.11.2018 слідчий СВ Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 звернувся до слідчого судді Кам’янського районного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим з прокурором Кам’янського відділу Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_9, про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 2 місяці.

22.11.2018 ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області змінено територіальну підсудність матеріалів провадження за клопотанням слідчого та передано з Кам’янського районного суду Черкаської області на розгляд до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

05.12.2018 ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 30 днів, тобто з 05.12.2018 до 06.01.2019 включно, з забороною цілодобово залишати місце постійного проживання ІНФОРМАЦІЯ_3 та покладено обов’язки, передбачені п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Дана ухвала вмотивована тим, що надані органом досудового розслідування докази, з огляду на їх вагомість та взаємозв’язок, свідчать про обґрунтованість пред’явленої ОСОБА_7 підозри. Разом з цим, слідчим та прокурором не доведено, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України на які міститься посилання в клопотанні, а сама лише обґрунтованість пред’явленої підозри не може слугувати підставою для застосування щодо ОСОБА_7 найбільш суворого запобіжного заходу. Тому, з урахуванням обставин провадження та даних про особу підозрюваного, слідчим суддею прийнято рішення про недоцільність його ізоляції від суспільства та можливість застосування більш м’якого запобіжного заходу, ніж запропоновано слідчим.

Цією ж ухвалою слідчим суддею доручено прокуратурі Черкаської області провести перевірку в порядку ст. 214 КПК України та дослідити факти, викладені в заяві підозрюваного ОСОБА_7 від 04.12.2018 щодо виявлених у нього тілесних ушкоджень.

В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали слідчого судді через її незаконність та просить постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Зазначає, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який санкцією ч. 2 ст. 289 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а слідчим суддею не в повній мірі прийняті до уваги вимоги п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України та не врахована наявність в провадженні ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, звертає увагу на те, що слідчим суддею при розгляді клопотання не взято до уваги те, що підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може залишити місце свого проживання, таким чином переховуватися від органів досудового розслідування та суду, намагатиметься вплинути на потерпілу та свідків по кримінальному провадженню, як особисто, так і за допомогою інших осіб, шляхом залякування, погроз або навіть заподіяння тілесних ушкоджень.

Заслухавши суддю - доповідача, міркування прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника – адвоката ОСОБА_8 про законність та обґрунтованість рішення слідчого судді та відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог прокурора, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не належить, виходячи з наступного.

За змістом ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 ч. 1 зазначеної вище статті.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, на виконання вимог ч.ч.1, 2 ст.194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими такі обставини обґрунтовуються.

Одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України є домашній арешт, який, полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.ст.177, 178 КПК України.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого СВ Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та, в подальшому, застосовуючи запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя в повній мірі дотримався норм міжнародного права та кримінального процесуального закону.

Зокрема, слідчим суддею вірно встановлено, що не зважаючи на обґрунтованість пред’явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, достатніх підстав для обрання щодо нього виняткового запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не вбачається, оскільки слідчим та прокурором не доведено, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначеним в клопотанні.

За вказаних обставин, слідчий суддя, з урахуванням даних про особу підозрюваного, який в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований та постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, негативної характеристики за місцем проживання, відсутності сталих соціальних зв’язків та обставин провадження, дійшов правильного висновку про те, що належну поведінку підозрюваного ОСОБА_7, з урахуванням практики ЄСПЛ, може забезпечити інший запобіжний захід - не пов'язаний із взяттям його під варту, зокрема домашній арешт цілодобово, що в даному випадку, відповідає меті застосування запобіжного заходу, та забезпечить виконання останнім покладених процесуальних обов’язків, а також буде запобігати можливим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з чим колегія суддів цілком погоджується.

Стосовно доводів прокурора про те, що щодо ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, за який санкцією статті передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі до 8 років, а тому до нього належить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, то колегія суддів звертає увагу на те, що тяжкість кримінального правопорушення та можливе покарання за його вчинення не являється передбаченою КПК України підставою для застосування щодо підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України.

Не заслуговують і посилання сторони обвинувачення на те, що належну процесуальну поведінку та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України може забезпечити лише тримання під вартою підозрюваного, оскільки вони не підтверджені будь-якими доказами. При цьому, враховується, що слідчим суддею при застосуванні щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з метою запобігання можливим ризикам, відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, на останнього покладено процесуальні обов’язки, а даних про їх невиконання, на момент апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, не надано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає що застосування до ОСОБА_7 саме такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, зможе забезпечити виконання останнім покладених процесуальних обов’язків та не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді і задоволення апеляційних вимог прокурора.

Істотних порушень слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7, які могли бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, колегією суддів не встановлено.

З урахуванням викладеного, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими та оціненими судом, а тому підстави, передбачені ст. 409 КПК України, для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 181, 193, 194, 404, 405, п. 1 ч. 3 ст. 407, ст.ст. 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2018 року, якою щодо ОСОБА_7, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту по місцю проживання строком на 30 днів, тобто з 05.12.2018 до 06.01.2019 включно та покладено обов’язки, передбачені п. 1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні – прокурора Кам’янського відділу Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_9, - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :