Рішення № 79076810, 08.01.2019, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/1220/18

Провадження №2/718/987/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2019 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Мізюка В.М., секретаря Безушко М.Д., за участю позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що є полковником Збройних Сил України, заступником начальника управління Центрального науково-дослідного інституту ЗСУ, учасник бойових дій. В теперішній час продовжує служити в Збройних силах України, часто бере участь у різноманітних телевізійних і радіо програмах на воєнну тематику як офіцер Збройних Сил України і представник Генерального штабу Збройних Сил України.

Вказує, що відповідачем поширено щодо нього інформацію, яка не відповідає дійсності, що принижує його честь та гідність. Вказана інформація була розповсюджена відповідачем на каналах сайту You Tube шляхом розміщення негативного змісту коментарів під чотирма відео програм та зазначена інформація поширена і доведена до відома великої кількості людей у спосіб розміщення її у відкритих джерелах, що підтверджується кількістю переглядів і свідками, які повідмили позивача про появу такої інформації в мережі інтернет. Позивач вважає, що поширені відомості не відповідають дійсності, оскільки відомості про події та явища, яких не існувало взагалі, принижують його честь, гідність та підлягають спростуванню.

В результаті цілеспрямованих дій відповідача щодо поширення недостовірної інформації про позивача і усвідомлення при цьому ним наслідків своїх дій, що опорочили честь, гідність і ділову репутацію позивачеві було спричинено значну моральну шкоду - втрати немайнового характеру внаслідок приниження його честі, гідності і ділової репутації як офіцера, ускладнення подальшого активного громадсько-політичного життя, ускладнення стосунків із громадкістю, а тому просив задовольнити позов.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні, в режимі відеоконференції підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні, в режимі відео конференції, позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, оскільки вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними. Зазначає, що такого аккаунта відносно ОСОБА_3не має, його могла створити будь-яка інша особа і опублікувати все що завгодно.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні, в режимі відеоконференції пояснив, що знайомий із позивачем приблизно біля 10 років. Зазначив, що позивач ОСОБА_1 хоробра та відповідальна людина. При обговоренні чергового виступу, він зайшов в інтернет щоб побачити відео і помітив коментар під виступом ОСОБА_3 , який ганьбив позивача. Тоді, він зайшов на аккаунт до ОСОБА_3 і побачив багато чого негативного. Вважає, що коментарі, які були написані відносно позивача є ганебні і ображаючі.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні, в режимі відеоконференції пояснив, що він оглядав виступ позивача на ютюбі і побачив під відео коментар людей та ОСОБА_3, де він негативно відзивався щодо позивача ОСОБА_1 Він ображав його і поливав брудом, вказує про те, що вони разом служили. Це було написано не випадково, а навмисно щоб образити позивача.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні, в режимі відеоконференції пояснила, що їй відомо, що ОСОБА_3 розмістив ганебні коментарі відносно дуже відомої людини, полковника ОСОБА_1 Дані коментарі містили образу та наклеп, що викликали в неї велике обурення. Вказує, що ОСОБА_3 вона побачила на сайті аканту по фото та впізнала його. Було виставлено відео пожежі в м. Снятин, де ОСОБА_3 коментував все і знімав себе на фоні пожежі.

Заслухавши вступне слово позивача, представника відповідача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий,неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених,невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб,інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.79 ЦПК України Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у 1997 році проходив службу у в/ч А 1769 на командних посадах, а відповідач був його підлеглим. Позивач брав участь у виступах на телеканалах, а саме: телеканал 112 Україна, випуск від 08.03.2016 року, більше 480 переглядів ІНФОРМАЦІЯ_1, телеканал TV-7, більше 120 переглядів, ІНФОРМАЦІЯ_2, телеканал Espreso.TV, більше 140 переглядів ІНФОРМАЦІЯ_3, телеканал 5 канал більше 190 переглядів ІНФОРМАЦІЯ_4

Під кожним із перелічених відео міститься коментар: «ОСОБА_5, мушу писати тобі тут бо ти ж хоч і змінив погони з старлєя на підполковника, а все рівно залишився таким же ущербним гівнюком, яким був у нас в Тернопільській артдивізії…якщо хочеш щось сказати прямо в очі, то так і роби, а не пиши мені на Месенджер з зашифрованого профілю без можливості тобі там відписати…який ти був нікчема-боягуз. Бездар і сраколиз, таким ти і згинеш і ніякі пагони не змінять твою гнилу тушонку…як кажуть, людину з села вигнати можна, але село з людини НІКОЛИ-це про тебе.. пам'ятаєш, як на полігоні в Яворові ти, п'яний, напартачив з розрахунками по стрільбі і тебе командир діві зону ОСОБА_14 піздив, як гамана, бо ти чуть не послав снаряд в камаз, з розвідниками? Мурашки по тілі пробігли після спогадів? Де б ти зараз був, якби той снаряд розірвався ближче, а ОСОБА_5 Якщо ти і тепер такий «вояка» то за нашу УкрАрмію я дуже переживаю-таких недоуків треба в шию гнати під моїми словами підпишуться, впевнений, всі наші хлопці з дивізону - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і т.д… ОСОБА_5, помню добре твої слова-солдати, нікто не уйдєт морем, каждий оставіт за собою слід…твій буде за тобою ще довго тягнутися, хєхє…Батьківщина має знати своїх «хєроїв» на кшталт тебе МЕТЕР 20 у фуражці…казав я тобі тоді у 1997, не пригноблюй солдат, користуючись своїм офіцерським положенням-обернеться, повернеться тобі колись і от маєш, недоросток…»

Також, судом встановлено, що у якості доказу протиправності дій відповідача, позивач подав до позовної заяви технічний запис інформації з інтернет сторінок на ком пакт диску, поширеної відповідачем на каналах сайту You Tube, технічний запис особистого аккаунту ОСОБА_3 та запис каналу 2+2 "ІНФОРМАЦІЯ_5». (а. с. 14)

Судом оглянуто і досліджено диск в судовому засіданні, а саме відео файли bandicam 2018-05-06 23-06-11-808, bandicam 2018-05-06 23-08-03- 606, bandicam 2018-05-06 23-09-04-865, bandicam 2018-05-06 23-10-07-705, bandicam 2018-05-08 09-58-00-401, ІНФОРМАЦІЯ_5. Маріуполь, які підтверджують ті факти, що ОСОБА_3 писав коментарі відносно ОСОБА_1

Таким чином, судом встановлено, про наявність інформації негативного змісту щодо позивача ОСОБА_1, яка знаходиться на каналах сайту You Tube.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (ст. 32 Конституції України).

Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ч. 1 ст. 200 ЦК України). Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю (ст. 201 ЦК України).

Частиною 1 ст. 277 ЦК України зазначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію (ч. 4 ст. 277 ЦК України). Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом (ч. 6 ст. 277 ЦК України).

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 N 1, зазначено, юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду. (п. 19 Постанови від 27.02.2009 N 1).

Суд застосовуючи вимоги ст. 80 ЦПК України вважає достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування за своїм внутрішнім переконанням.

Судом встановлено,склад правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 N 1"Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи " належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Відповідно до п.15 абз.6 вищевказаної Постанови вказано, що згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності,честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач у спосіб встановлений законом не надав суду належних та допустимих та достовірних доказів,що не він поширив вказану недостовірну інформацію та не довів про протилежне (презумція добропорядності) яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутаці.

З огляду на надані суду докази та встановлені обставини справи в їх сукупності суд встановив, що саме відповідач є автором відповідного інформаційного матеріалу.

Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою і не повинен призводити до припинення діяльності засобів масової інформації чи іншого обмеження свободи їх діяльності.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» постановлено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи, питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд, керуючись принципами розумності та справедливості, приходить до висновку, що справедливим може бути визнано розмір відшкодування такої моральної шкоди позивачу у сумі 15 000 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 32 Конституції України, ст. ст. 23, 200, 201, 277, 299, 1167 ЦК України, ст.ст.77- 81, 258, 259, 263-265, 267, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, що принижує честь і гідність, ділову репутацію ОСОБА_1, поширену ОСОБА_3 та зобов'язати ОСОБА_3 видалити недостовірну інформацію поширену ним про ОСОБА_1 на каналах сайту You Tube та на інших інтернет ресурсах, зокрема:

- телеканал 112 Україна, «ОСОБА_11, ОСОБА_12 и ОСОБА_13 в програмне «Военный дневник». Выпуск от 08.03.2016. Телеканал 112 Украина» ІНФОРМАЦІЯ_6

- телеканал TV-7 Мариуполь «ІНФОРМАЦІЯ_7», ІНФОРМАЦІЯ_2;

- телеканал Espreso.TV «ОСОБА_1 у Вечірньому Телеекспресі» ІНФОРМАЦІЯ_3;

- телеканал 5 канал «ОСОБА_1 - 29.12.2015 - Україна понад усе»ІНФОРМАЦІЯ_4

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 08.01.2019 року.

Суддя: В.М.Мізюк