Ухвала суду № 79075738, 09.01.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/379/19

н/п 1-кс/640/461/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Ашрафовій І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області капітана поліції Коротія Дмитра Васильовича, про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12019220000000009 від 05 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

08.01.2019 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області капітана поліції Коротія Д.В., погоджене з прокурором відділу 04/2/4 прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Антоненко Д.С. про накладення арешту на автомобіль «BMW 318» р.н. НОМЕР_1 (польська реєстрація), який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ, перебуває на праві власності у ОСОБА_3, зареєстрованого: АДРЕСА_2, та на теперішній час знаходиться на майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів ГУ НП в Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська 107.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 04.01.2019 близько 20:00 на автодорозі Київ-Харків-Довжанський (Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Весела буд. 42) автомобілем «BMW 318» р.н. НОМЕР_1 (польська реєстрація) під керуванням ОСОБА_3 було здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 В результаті ДТП ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці події.

Слідчий вказує, що автомобіль «BMW 318» р.н. НОМЕР_1 (польська реєстрація), є речовим доказом, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, зазначений транспортний засіб як речовий доказ необхідний для проведення слідчих дій, з метою з'ясування параметрів механізму дорожньо-транспортної події, дій учасників пригоди.

Слідчий зазначає, що в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 04.01.2019 слідчий відділу СУ ГУ НП в Харківській області Остапченко О.О. вилучив автомобіль «BMW 318» р.н. НОМЕР_1, який є тимчасово вилученим майном та відповідає критеріям п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України.

Як вказує слідчий, згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ, вказаний автомобіль перебуває на праві власності у ОСОБА_3, зареєстрованого: АДРЕСА_2.

Орган досудового розслідування вказує, що на даний час існує реальна загроза зміни або знищення транспортного засобу як речового доказу, його окремих складових частин, проведення ремонту пошкоджених деталей з боку заінтересованих у результатах кримінального провадження осіб, як особи які в подальшому можуть бути залучені як відповідачі по цій справі.

В судове засідання слідчий не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання. 09.01.2019 слідчий СУ ГУ НП в Харківській області Коротій Д.В. через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання про накладення арешту на автомобіль «BMW 318» р.н. НОМЕР_1 без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити.

Власник автомобіля ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, 09.01.2019 через канцелярію суду подав заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти арешту його автомобіля автомобіль «BMW 318» р.н. НОМЕР_1 на час слідства та просив розглянути вказане клопотання без його участі.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника автомобіля та слідчого.

Більш того, власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 05.01.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220000000009, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області капітана поліції Коротія Д.В. від 05.01.2019 транспортний засіб «BMW 318» реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12019220000000009 від 05.01.2019.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Вилучений відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.01.2019 автомобіль «BMW 318» реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, був поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, розташований за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.

На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити відчуження, розпорядження, користування та ремонтування автомобіля «BMW 318» р.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області капітана поліції Коротія Дмитра Васильовича, про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12019220000000009 від 05 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль «BMW 318» реєстраційний номер НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_3, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2, фактично мешкаючому за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони відчуження, розпорядження, користування та ремонтування, - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.

Місцем зберігання автомобіля «BMW 318» р.н. НОМЕР_1, згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, визначити майданчик тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 107.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Колесник С.А.