Ухвала суду № 79072930, 04.01.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14217/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Тхір О.А.,

за участю секретаря Віраг Е.М.,

прокурора Куцин Я.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070170001178 від 30.09.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Вороновиця Вінницької області, яка зареєстрована та проживає за адреосю: АДРЕСА_1, громадянки України, не працюючої, з неповною вищою освітою, не одруженої, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме: у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке було вчинено нею за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 29.09.2018 близько 15:30 години керуючи технічно справним транспортним засобом марки «Fiat» моделі «Doblo» державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись на вказаному транспортному засобі по автомобільній дорозі М06 «Київ-Чоп», 813 км + 900 метрів в селі Холмок, Ужгородського району у напрямку до міста Чоп, не врахувала дорожню обстановку та порушила вимоги «Правил дорожнього руху України», а саме:

Пункт 2.3 (б) Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

Пункт 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

В результаті цього, не дотримавшись вище вказаних пунктів правил дорожнього руху України, не впоралась з керуванням, здійснила виїзд за межі проїзної частини, а саме: на ліве узбіччя відносно руху автомобіля, у зв'язку з чим, транспортний засіб перекинуло на дах.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, зареєстрована та фактично проживаюча за адресою АДРЕСА_2, отримала тілесні ушкодження та була доставлена в ЦМКЛ м. Ужгород, де була залишена на стаціонарне лікування.

За висновком судово-медичної експертизи № 483 від 22.11.2018, при судово-медичній експертизі потерпілої громадянки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, а також, згідно даних медичної документації, яка заповнена на її ім'я, під час госпіталізації і лікування у неї були виявлені наступні тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ. Струс головного мозку підтверджено неврологічною симптоматикою, закрита тупа травма грудної клітки, переломи 5,6,7 ребер справа (які підтверджені рентгенологічним дослідженням), перелом лівої головки нижньої щелепи, множинні садна обличчя, підшкірна гематома лобної ділянки справа. Виникли вищевказані тілесні ушкодження внаслідок дії тупих твердих предметів, якими найбільш ймовірно могли бути виступаючі частини легкового автомобіля, під час ДТП і вони характерні для пасажира салону легкового автомобіля і по своєму характеру потягли за собою розлад здоров'я на строк більше 21 дня і по цій ознаці по цій ознаці згідно п. 2.2.2 "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості і вкладаються в час і місце події, яка мала місце 29.09.2018 і виникли під час ДТП.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №10/327 від 29.11.2018:

1. В даній дорожній ситуації водій автомобіля марки «Fiat» моделі «Doblo» д.н.з. НОМЕР_1 громадянка ОСОБА_1 повинна була діяти у відповідності до вимог пунктів 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху України.

2. Технічна можливість уникнути з'їзду за межі проїзної частини полягає у дотриманні водієм автомобіля марки «Fiat» моделі «Doblo», державний номерний знак НОМЕР_1 гр. ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху України.

3. В діях водія автомобіля марки «Fiat» моделі «Doblo» державний номерний знак НОМЕР_1 гр. ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.п. 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху України, недотримання яких, з технічної точки зору, у своїй сукупності є причиною настання дорожньо-транспортної пригоди.

Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно зі ст. 66 КК України є активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття.

Обставини, що передбачені ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_1 вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Обвинувачена в судовому засіданні подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності в порядку ст. 45 КК України, яке у даному судовому засіданні вручено прокурору та надано останньому можливість для ознайомлення з його змістом.

Подання вищенаведеного клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 скоїла злочин вперше, вину визнає у повному обсязі та у вчиненому щиро кається, сприяла розкриттю правопорушення шляхом надання відповідних показань, збитки кримінальним правопорушенням не завдано, існують всі законні підстави для звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.

У судовому потерпіла не заперечувала щодо задоволення клопотання обвинуваченої про звільнення останньої від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям. Окрім того, ОСОБА_2 подала нотаріально засвідчену заяву, в якій зазначила, що претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченої не має.

Судом роз'яснено обвинуваченій суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, внаслідок чого судове провадження проводитиметься в повному обсязі в загальному порядку.

Обвинувачена в судовому засіданні, після роз'яснення судом наслідків задоволення такого клопотання та з'ясування розуміння обвинуваченою фактичних обставин справи, клопотання підтримала та просили його задовольнити. Поряд з цим, під час допиту обвинувачена, вину у вчиненні інкримінованого злочину визнала повністю та щиро розкаялася.

Прокурор не заперечила проти закриття кримінального провадження у зв'язку з дійовим каяттям обвинуваченої, та вважає, що наявна сукупність підстав для задоволення такого клопотання.

Заслухавши учасників судового провадження та перевіривши матеріали кримінального провадження щодо наявності судимостей в обвинуваченої та щодо встановлених органом досудового розслідування фактичних обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За приписами ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, окрім іншого, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення; форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, в кримінальному провадженні у формі публічного обвинувачення покладається на слідчого, прокурора. Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України мають міститися в обвинувальному акті.

На суд, відповідно до положень ст. ст. 314, 372, 374 КПК України покладається перевірка відповідності обвинувального акту вимогам цього Кодексу, а у разі винесення ухвали або вироку - зазначення суті питання, що вирішується ухвалою, формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, або пред'явленого особі і визнаного недоведеним, встановлені обставини, мотивів прийнятих рішень, доказів на підтвердження встановлених судом обставин, мотиви неврахування окремих доказів тощо.

За приписами ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до вимогКПК України у судовому засідання суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Статтею 285 ч. 1 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, - що карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд переконався, що інкриміноване стороною кримінального провадження з боку обвинувачення ОСОБА_1 діяння дійсно мало місце 29.09.2018 року, що воно містить склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України , що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, доведена та її діяння кваліфіковано вірно, а також є умови та підстави для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності.

Злочин, за ознаками якого органом досудового розслідування кваліфіковано діяння ОСОБА_1, а саме, ч. 1 ст. 286 КК України, за класифікацією злочинів, регламентованою ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, при цьому, суб'єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.

Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють сукупність (за винятком реальної), не може бути перепоною для застосування ст. 45 КК.

Судом з довідки № 63-06112018/21011 від 06.11.2018 року, наданої Ужгородським ВП ГУНП в Закарпатській області на вимогу вих. №7822/106/25/2-2018, наданої 06.11.2018 року, встановлено, що ОСОБА_1 не притягалася до кримінальної відповідальності.

При цьому, дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.

Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.

Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.

З матеріалів справи та в судовому засіданні судом встановлено, що потерпілою у даному кримінальному провадженні було підписано нотаріально посвідчену заяву від 26.12.2018 року, у якій вона повідомила, що не має жодних матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_1, про що підтвердила і в судовому засіданні, та просила суд закрити провадження щодо обвинуваченої.

Таким чином, вищенаведені обставини, за яких ОСОБА_1, вчинила злочин невеликої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, свою винуватість визнала повністю та у вчиненому щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, від якого збитки потерпілій відшкодовано повністю та претензій до обвинуваченої потерпіла не має, судимостей не має, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, позитивно характеризується, в своїй сукупності свідчать про наявність достатніх підстав для застосування відносно неї положень ст. 45 КК України, яка передбачає звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку з дійовим каяттям, та закриття провадження.

Отже, клопотання обвинуваченої підлягає задоволенню, в зв'язку з чим, слід обвинувачену ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, а провадження у справі закрити.

Водночас, слід зазначити, що закриття даного кримінального провадження у зв'язку із дійовим каяттям та звільнення від кримінальної відповідальності в порядку ст. 45 КК України не відноситься до реабілітуючих підстав.

У відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України речовий доказ - автомобіль марки "Fiat" моделі "Doblo" д.н.з НОМЕР_1 слід повернути його законному володільцю.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження проведено наступні судові експертизи : за клопотанням слідчого СВ Ужгородського РВП на підставі ухвали суду експертом Закарпатського НДЕКЦ УМВС України проведено експертизу технічного стану автомобіля, сума витрат на проведення якої становить 1144,00 гривень (одержувач: УК у м. Ужгород 24060300, код одержувача: 38015610, р/рахунок: 31114115700002 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО: 899998, призначення: за проведення інженерно - транспортного дослідження); - за клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП на підставі ухвали суду експертом Закарпатського НДЕКЦ УМВС України проведено автотехнічну, сума витрат на проведення якої становить 715,00 гривень (одержувач: УК у м. Ужгород 24060300, код одержувача: 38015610, р/рахунок: 31114115700002 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО: 899998, призначення: за проведення інженерно - транспортного дослідження). Зазначені процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченої в силу ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст. 100, 124, п.1 ч.2 ст. 284, ст. 285, ст. 337, ст. 372 КПК України, на підставі ст.45 КК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання обвинуваченої задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.09.2018 року за № 12018070170001178, відносно ОСОБА_1, за ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.

Зняти арешт з автомобіля марки "Fiat" моделі "Doblo" д.н.з НОМЕР_1, який перебуває на спецмайданчику тимчасового тримання транспортних засобів Ужгородського РВА Ужгородського ВП ГУНП у Закарпатській області, накладений у спосіб: шляхом заборони розпорядження та користування вказаним майном, згідно з ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2018 року.

Після набрання ухвалою суду законної сили повернути власнику або законному володільцю речовий доказ - автомобіль марки "Fiat" моделі "Doblo" д.н.з НОМЕР_1, який перебуває на спецмайданчику тимчасового тримання транспортних засобів Ужгородського РВА Ужгородського ВП ГУНП у Закарпатській області.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 1859 гривні процесуальних витрат за проведення судових інженерно -технічних експертиз ( №10/327 від 29.11.2018 та № 10/261 від 30.09.2018).

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали, після її проголошення, негайно вручити учасникам судового провадження.

Головуюча: суддя О. А. Тхір

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 09.01.2018 о 9 год.20 хв.