Ухвала суду № 79060507, 03.01.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/2271/17

Провадження № 6/200/304/18

У Х В А Л А

03 січня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Женеску Е.В.,

за участю секретаря Сисо А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Горбачової О.О. про оголошення розшуку дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Горбачова О.О. звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з поданням, в якому ставиться питання про оголошення у розшук дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку за судовим рішенням належить відібрати у батька ОСОБА_3 та повернути матері ОСОБА_4.

Згідно з ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

На виконанні у Шевченківському відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження № 56814013 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2200/2271/17 від 17.07.2018 року, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про відібрання дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та повернення дитини матері ОСОБА_4.

Частина 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право здійснювати повноваження, передбачені цим Законом.

Так, зокрема відповідно до пункту 12 частини 3 цієї статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

Статтею 36 Закону передбачено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Відповідно до пункту 4 Розділу 9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (зі змінами), за неможливості з'ясування місцезнаходження боржника чи дитини державний виконавець звертається з поданням до суду про розшук дитини або боржника.

Боржником у виконавчому провадженні № 56814013 є ОСОБА_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

Місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, невідоме.

З матеріалів, доданих до подання, вбачається, що постановою від 20.07.2018 року державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Горбачової О.О. відкрито виконавче провадження № 56814013.

02 серпня 2018 року державний виконавець направив на адресу боржника вимогу про виконання рішення суду.

10 вересня 2018 року державним виконавцем складено акт, з якого вбачається, що за адресою м. Дніпро, ж/м Тополя-1, 14/27, боржник не проживає, зі слів сусідів, виїхав разом з дитиною на тимчасову окуповану територію - АР Крим. Більше року за вказаною адресою не з'являвся.

Таким чином, державним виконавцем вжито всі можливі заходи розшуку дитини.

Отже, аналізуючи викладене, враховуючи обсяг виконавчих дій, вчинених до часу звернення державного виконавця з поданням, суд приходить до висновку про існування підстав, визначених ст. 438 ЦПК України.

За таких підстав подання слід задовольнити.

Керуючись ст. 438 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Горбачової О.О. про оголошення розшуку дитини задовольнити.

Оголосити розшук дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1

Розшук оголосити за останнім відомим місцем проживання дитини - АР Крим.

Розшук дитини ОСОБА_2 доручити Шевченківському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Про результати прийнятих розшукових заходів щодо боржника повідомити Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення . Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до п.15.5 ч.1Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Е.В. Женеску