Рішення № 79053403, 19.12.2018, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 691/1344/18

Провадження № 2/691/638/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі :

судді Черненка В.О.

за участю секретаря судових засідань Сидоренко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Валявська сільська рада Городищенського району Черкаської області про втрату права користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про втрату права користування жилим приміщенням.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що вона є власником житлового будинку по АДРЕСА_1. В даному будинку була здійснена державна реєстрація місця проживання її сина ОСОБА_3, який фактично вказаним будинковолодіння з 2008 року не користується. Вважає, що її права, як власника вказаного нерухомого майна, є порушеними, а тому підлягають захисту. Враховуючи викладене, просила визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1.

В судове засідання позивач не з'явилася, але до суду надійшла заява, у якій вона просила справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить копія оголошення опублікованого 07.12.2018 року на офіційній сторінці Городищенського районного суду веб-порталу судової влади України. Листа про розгляд справи у його відсутність чи відзиву (заперечення) до суду не надходило.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, проте до суду надійшла заява, в якій останній просить слухати справу без участі представника, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вище викладене, за відсутності заперечень позивача, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, дослідивши та оцінивши всі наявні докази у справі в їх сукупності, вважає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником будинку по АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу № 283 від 28.08.1990 року.

Відповідач ОСОБА_3, яка, як зазначила позивач у позовній заяві, є її сином, та зареєстрований у вказаному домоволодінні, за вказаною адресою не проживає. Так, згідно довідки виконавчого комітету Валявської сільської ради Городищенського району, Черкаської області від 08.10.2018 року № 974/02-44, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, але з 2008 року фактично за місцем реєстрації не проживає.

Відповідач добровільно змінити місце реєстрації не бажає.

Позивач вважає, що це порушує її права як власника будинку, в зв'язку з чим звернулася до суду.

Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають займати, визначається його власником.

Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Хоча в названій статті сервітут, який встановлено членам сім'ї власником житла, не називається особистим, він за своєю сутністю є таким, оскільки це право можуть мати не всі, а лише конкретні особи - члени сім'ї власника житла. З цього виходить, що особи, які не є (тобто вже не вважаються) членами сім'ї, такого сервітуту не мають. Іншими словами, особи мають особистий сервітут, передбачений цією статтею, доки вони мають статус члена сім'ї власника.

Поняття члена сім'ї визначається в сімейному та житловому законодавстві. За ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Стаття 64 ЖК УРСР визначає як членів сім'ї наймача його дружину, його дітей і батьків, а також інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Членами сім'ї, які мають право на користування житлом власника, є лише особи, які відповідають тим ознакам, що містяться в ст. 405 ЦК України та житловому законодавстві.

Права власника будинку визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК УРСР, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право користування власника можливо лише з підстав передбачених законом.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР «Про ратифікацію Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Відповідач ОСОБА_3 не проживає в спірному жилому приміщенні з 2008 року, підстав для продовження терміну зберігання за ним права користування спірним жилим приміщенням, передбачених ст.71 ЖК УРСР немає, в утриманні будинку, його ремонті, оплаті комунальних та інших послуг відповідач участі не приймає, що свідчить про втрату ним інтересу до спірного жилого приміщення як до свого місця проживання, тому суд вважає за необхідне захистити права позивача як власника спірного будинку та визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

На підставі ст. 141 ЦПК України, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 704 гривні 80 копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР «Про ратифікацію Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст.ст. 316, 317, 319, 321, 383 ЦК України, ст.ст. 71, 150 ЖК УРСР, ст. ст. 2, 4, 5, 9, 10, 12,13, 17, 18, 76 - 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

позов задоволити. Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування судових витрат - 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29.12.2018 року.

Суддя В. О. Черненко