Ухвала суду № 79052717, 04.01.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/23803/18

н/п 1-кс/640/179/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Ашрафовій І.Р.,

за участю прокурора - Моргай А.С.,

адвоката - Голован З.С.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції Мирного Андрія Володимировича по кримінальному провадженню № 42017221380000151 від 17.10.2017, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Костянтинівка, Донецької області українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4, 2005р.н., офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 190, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, -

встановив:

02.01.2018 до Київського районного суду м. Харкова надійшло вищевказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017221380000151 від 17.10.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3,4 ст. 190, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

17.12.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України; у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України; у підробленні офіційних документів, які видаються та посвідчується підприємством і які надають права, з метою використання його підроблювачем та іншою особою, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України; у використанні завідомо підроблених документів, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України; у підробленні офіційних документів, які видаються та посвідчується підприємством і які надають права, з метою використання його підроблювачем та іншою особою, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, повторно, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Слідчий вказує, що вина ОСОБА_2 у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень підтверджується: заявами потерпілих СТОВ «ЛАН» та ФГ «Яковлівське», із додатками до них; фінансово-господарськими документами, по взаємовідносинам ТОВ «Реком груп» із СТОВ «ЛАН» та ФГ «Яковлівське»: договорами із специфікаціями до них, видатковими, товарно-транспортними накладними, документами аналітичного обліку, довідками фахівця-економіста, складеними за результатами дослідження фінансово-господарських документів вищевказаних підприємств; виписками про рух коштів за рахунками ТОВ «Реком груп», ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6, довідкою фахівця-економіста за результатами дослідження рухів коштів за вказаними рахунками; висновками аналітичного дослідження ГУДФС в Харківській області про результати фінансово-господарської діяльності ТОВ «Реком груп»; висновками судових економічних експертиз, якими підтверджено висновки фахівця економіста щодо нестачі матеріальних цінностей та встановленої суми матеріальних збитків спричинених СТОВ «ЛАН» та ФГ «Яковлівське»; показаннями потерпілого ОСОБА_7 та ОСОБА_8; показаннями свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_6; протоколами впізнання осіб за фотознімками, в тому числі із свідком ОСОБА_21 - менеджером ПП «Гленкор агрікалчер Україна», який впізнав ОСОБА_2 як представника постачальника насіння соняшника ТОВ «Реком груп», із свідком ОСОБА_22, яка впізнала ОСОБА_2 як особу яка надавала їй вказівки з приводу складання документів від імені ТОВ «Реком груп»; висновками судових почеркознавчих експертиз; аналітичною довідкою УОТЗ ГУНП в Харківській області щодо аналізу телефонних з'єднань за номерами мобільних телефонів, які використовувались під час вчинення злочинів.

Слідчий зазначає, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вірогідність спроб підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, у зв'язку з чим сторона обвинувачення вважає, що встановлені під час досудового розслідування обставини, в тому числі той факт, що вчинення особливо тяжких та тяжких злочинів протягом тривалого часу було основним доходом ОСОБА_2, та іншого джерела доходів він не має, у зв'язку із чим може продовжити протиправну діяльність, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам та застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_2 найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою є обґрунтованим.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, та просила встановити розмір застави, який перевищує розмір, встановлений КПК України.

Захисник підозрюваного просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на необґрунтованість повідомленої його підзахисному підозри, недоведеність ризиків, зазначених слідчим у клопотанні, міцні соціальні зв»язки підозрюваного та стан його здоров»я.

Підозрюваний повністю підтримав позицію свого захисника та просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази встановив, що в провадженні СУ ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування № 42017221380000151 від 17.10.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3,4 ст. 190, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

17.12.2018 о 10:38 год. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 190, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 190, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &a0,; 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2,у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, знищення, спотворення чи сховання будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконний вплив на свідків, потерпілих, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 2,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

На виконання вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м»якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті (тобто, наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч. 1 цієї статті (тобто, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, у зв»язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п"яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.

Надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_2 є недостатнім для запобігання ризиків, доведених в судовому засіданні.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.н., мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, одружений, має малолітнього сина ОСОБА_4, 2005р.н., має ряд хронічних захворювань, зокрема, гіпертонічну хворобу 2 ступеня, стенокардію, в період з 17.12.2018 по 31.12.2018 перебував на стаціонарному лікуванні та потребує коронарного шунтування.

Крім того, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.н., раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, в судовому засіданні встановлено, що після повідомлення йому 17.12.2018 підозри самостійно прибув на виклик до слідчого, виконує процесуальні обов»язки, покладені на підозрюваного.

Також, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Виходячи з наведеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов»язків, а також з урахуванням вказаних вище ризиків, доведених прокурором в суді; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, слідчий суддя вважає можливим застосувати до ОСОБА_2 більш м»який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, у вигляді домашнього арешту, оскільки прокурор не довів недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків.

При цьому, враховуючи дані про особу підозрюваного, викладені вище, слідчий суддя вважає можливим застосувати до підозрюваного домашній арешт цілодобово, в межах строку досудового розслідування, на строк 1 місяць 15 днів, до 17 лютого 2019 включно, з покладанням обов»язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції Мирного Андрія Володимировича по кримінальному провадженню № 42017221380000151 від 17.10.2017, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 190, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2, а саме: заборонити підозрюваному цілодобово залишати житло - квартиру АДРЕСА_3, без дозволу слідчого, прокурора, суду, в межах строку досудового розслідування на строк 1 (один) місяць 15 (п»ятнадцяіть) днів, до 17 лютого 2019 включно.

Покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, який здійснює досудове слідство у даному кримінальному провадженні, прокурора або суду;

2) не відлучатися із м.Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в»їзд в Україну ( у разі наявності).

5) утримуватись від будь-якого спілкування з наступними громадянами - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5.н., ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6.н. та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7.н.

Ухвалу направити для виконання до органів поліції за місцем проживання підозрюваного через слідчого СУ ГУНП в Харківській області Мирного А.В.

Встановити строк дії даної ухвали з 04 січня 2019 року по 17 лютого 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п»яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя С.А.Колесник

Копію ухвали отримав «___»__2019р. ___(ОСОБА_2