Вирок № 79048310, 04.01.2019, Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 403/107/16-к

Провадження № 1-кп/391/10/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" січня 2019 р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:

Головуючого - судді Червонописького В.С.,

секретарів судового засідання Єтенко К.В., Степанової Л.Г.,

за участі прокурорів Лещенка В.В., Звенигородської О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката Любович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 42015120000000166 від 19.10.2015 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Білгород-Дністровський, Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, українець, громадянин України, одружений, маючого вищу освіту, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, на момент вчинення кримінального правопорушення працюючого на посаді начальника Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області, маючого спеціальне звання майора міліції, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за наступних обставин.

ОСОБА_1 відповідно до наказу начальника УМВС України в Кіровоградській області за № 349 о/с від 10.10.2014, призначений начальником Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області.

ОСОБА_1, являючись майором міліції, начальником Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області, будучи працівником правоохоронного органу, службовою особою, що постійно здійснює функцію представника державного органу виконавчої влади, обіймаючи постійно посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, у відповідності до ст.19 Конституції України, ст.ст.1, 10-11, 20, 25 Закону України «Про міліцію», посадової інструкції, мав наступні права та обов'язки, зокрема: діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; надавати в межах своєї компетенції допомогу громадянам та посадовим особам у захисті їх законних прав та інтересів; здійснювати керівництво діяльністю райвідділу; визначати у межах компетенції, функціональні обов'язки своїх заступників, контролювати своєчасність та ефективність прийняття та реалізацію ними відповідних рішень; забезпечувати підготовку положень про структурні підрозділи, що входять до складу райвідділу та затверджувати їх; нести персональну відповідальність за виконання покладених на райвідділ завдань і функцій; визначати загальний напрям діяльності райвідділу, приймати рішення щодо удосконалення; виступати старшим оперативним начальником для всіх дислокованих на відповідній території підрозділів, установ та організацій системи внутрішніх справ, за винятком тих, що є структурними підрозділами обласних управлінь або безпосередньо підпорядковані МВС України; забезпечувати ефективне виконання завдань щодо реалізацій державної політики у сфері правоохоронної діяльності у межах повноважень, передбачених керівним органом внутрішніх справ;організовувати взаємодію підпорядкованих служб і підрозділів з іншими територіальними, галузевими та транспортними органами внутрішніх справ, органами виконання покарань, трудовими колективами, громадськими об'єднаннями тощо з питань боротьби зі злочинністю; здійснювати організацію звітів дільничних інспекторів міліції перед трудовими колективами та населенням; готувати та подавати вищому керівництву пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад керівників структурних підрозділів, що підпорядковані райвідділу; вирішувати в межах своєї компетенції питання призначення, переміщення особового складу; здійснювати прийняття і звільнення осіб рядового та молодшого начальницького складу, а також цивільних працівників; заохочувати особовий склад підпорядкованих підрозділів та накладати дисциплінарні стягнення, відповідно до встановленого порядку; вносити пропозиції щодо змін у штатному розкладі у межах встановленої чисельності та фонду грошового утримання; попереджувати та припиняти злочини; брати участь у боротьбі зі злочинністю; у своїй діяльності керуватися Конституцією України, Законами України, постановами Верховної Ради України, Указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України; неухильно дотримуватись законності, культури в роботі, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, положень нормативних документів, тощо.

Враховуючи наведене, відповідно до п.1 Примітки до ст.364, ч.3 ст.18 КК України, п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст.ст.1-2 Закону України «Про державну службу», ст.ст.1, 10-11, 20, 25 Закону України «Про міліцію», ОСОБА_1 був працівником правоохоронного органу, службовою особою, що постійно здійснює функцію представника органу виконавчої влади, обіймаючи постійно посаду, пов'язану з виконанням владних, адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій.

18.10.2015 близько 11 год. 40 хв. ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_5 неподалік домоволодіння розташованого по АДРЕСА_3, вказав останньому, що він має відомості причетності його до викрадення металевих виробів та запевнив, що він як начальник Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області завдяки своєму службовому становищу, за грошові кошти в сумі 5000 гривень, може вирішити питання щодо не притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 КК України.

Погодившись на вказану пропозицію ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_1 21.10.2015 близько 11 год. 40 хв. біля домоволодіння останнього, розташованого по АДРЕСА_3, де одержав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 500 гривень, як частину неправомірної вигоди.

В подальшому, ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_5 22.10.15, близько о 12 год. 30 хв. біля його домоволодіння останнього, де одержав від останнього, узгоджену остаточно суму грошових коштів, в сумі 2000 гривень в якості неправомірної вигоди для себе.

Будучи допитаний, ОСОБА_1 з приводу даного епізоду повідомив суду, що вину не визнає. Пояснив, що на момент інкримінованого йому кримінального правопорушення займав посаду начальника Устинівського РВ УМВС в Кіровоградській області. В той час в Устинівці проходили вибори. Для виконання службових обов'язків, а саме виїзду по дільницях працівників міліції на службових авто у відділенні було відсутнє пальне. Обвинувачений просив всіх працівників поліції допомогти та організувати збір пального. З цим питанням звернувся і до ОСОБА_6. Точної дати не пам'ятає, коли до обвинуваченого звернувся ОСОБА_6 та повідомив, що є людина, яка готова допомогти пальним. Після чого разом з ОСОБА_6 поїхали до будинку. Їх зустрів невідомий йому на той час чоловік. ОСОБА_6 переговорив з ним, але оскільки розмова була на відстані кількох метрів не чув про що вони говорили. Потім ОСОБА_6 запитав обвинуваченого: «Чи вистачить 2500 грн.,» - на що обвинувачений відповів: -«Вистачить». Після чого повернулись до райвідділу. Через декілька днів йому зателефонував ОСОБА_6 та попросив поїхати до ОСОБА_5. Після розмови відразу поїхати не вийшло був зайнятий іншими справами.

Свідок ОСОБА_7, суду повідомив, що точної дати не пам'ятає, коли на прохання працівника СБУ ОСОБА_8 поїхав в Устинівку. Останній йому коротко пояснив, що там буде передача хабара і його беруть в якості свідка. Приїхали до відділу поліції в Устинівці зайшли до кабінету, де на підлозі лежав гр.ОСОБА_1 руки були ззаду в кайданках, почали проводити обшук в кабінеті, діставали гроші з карману обвинуваченого. Хто не пам'ятає, але тих грошей які передавались в якості хабара не було. Про це повідомили працівники міліції. Ультрафіолетовими променями водили, але нічого не світилося, не пам'ятає, щоб якісь гроші із знайдених світились. В кармані у ОСОБА_1 були різні купюри, слідчий не говорив, що знайшов помічені гроші, потім після обшуку якийсь список вони звіряли, свідок не звіряв особисто. Обшук переривався ОСОБА_1 виводили, а потім заводили, весь час він був у наручниках, не пам'ятає чи пропонували ОСОБА_1 право на захист. Під час обшуку в черговій частині нічого не вилучали. В кабінеті були присутні обвинувачений, свідок, ще один понятий ОСОБА_9, працівники прокуратури та СБУ. Чи складались процесуальні документи - не пам'ятає. Потім поїхали до будинку ОСОБА_1. Двері вже були відчинені, там були працівники СБУ. Точно не пам'ятає, що відбувалось, але там в кімнаті знайшли сувенірні гроші. Потім проводили огляд автомобіля який стояв біля міліції, огляд проводився темної пори, працівники СБУ світили ліхтарем, відкривали багажник там були побутові речі. Потім оглянули салон де під килимком лежала купюра в двісті гривень. Також зазначив, що не пам'ятає, чи підписував напередодні якісь документи про вручення коштів.

Показаннями свідка ОСОБА_9, що приблизно в кінці жовтня 2015 року працівниками СБУ був запрошений понятим для проведенні оперативно - слідчих дій в Устинівському РВ УМВС. В його присутності, слідчим та оперативними працівниками було проведено огляд кабінету начальника Устинівського РВ УМВС та одягу ОСОБА_1 При огляді було вилучено грошові купюри, серед яких була незначна кількість грошових купюр, ідентифікованих для передачі службовій особі, як неправомірної вигоди. В квартирі, якою користувався ОСОБА_1 було виявлено та вилучено патрони та грошову купюру. В автомобілі ОСОБА_1 було виявлено та вилучено грошову купюру. Підписував якісь процесуальні документи, але які саме, вже не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомив, що працював в Устинівському районному відділу поліції, не пам'ятає точно на якій посаді здається помічником чергового, керівником був ОСОБА_1. Дійсно їздив до ОСОБА_5, але подробиці не пам'ятає пройшло багато часу, їздив на автомобілі ОСОБА_1 Їздив за місцем його роботи до ТОВ «Агрокомплексу», а потім здається і до помешкання ОСОБА_5, але подробиць не пам'ятає, не може сказати точно. Не пам'ятає, щоб ОСОБА_5 притягували до кримінальної відповідальності. Про отримання грошових коштів ОСОБА_1 від ОСОБА_5 він дізнався ввечері того ж дня від співробітників поліції. При передачі грошових коштів ОСОБА_5 ОСОБА_1 присутнім не був, інше не пам'ятає пройшов довгий час. Зазначив, що його допитував слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда, на той час пам'ятав обставини події зараз не пам'ятає, за цей час сталось багато трагічних моментів. ОСОБА_5 свідок знає як односельця, розмови того часу з ним не пам'ятає. Відмовляється давати покази відносно себе. Також повідомив суду, що коли обвинувачений був начальником поліції він давав власні кошти на пальне для службових автомобілів.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що працював в Устинівському районному відділу поліції з травня по грудень 2014 року, точно не пам'ятає, в той час керівником райвідділу був обвинувачений. Свідок виконував обов'язки інспектора міліції та заступав на чергування в слідчо-оперативну групу, на виїзди їздили на службовому автомобілі іноді на власних, талони на пальне видавав черговий, а черговому кошти на пальне давав ОСОБА_1. Звідки він брав кошти не знає, скоріш за все його особисті. З ОСОБА_1 на час роботи були робочі дружні відносини. ОСОБА_12 йому знайомий, оскільки коли працював опером в Леніському відділі приходилось зустрічатись, але ніколи не спілкувався з ним той вживав наркотики, а тому не поважає таких людей. Дружину ОСОБА_12 не знає. На час затримання ОСОБА_1 вже не працював в міліції.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що працював в Устинівському районному відділу поліції приблизно три роки з 2013 року. Під час виконання обов'язків начальника відділу міліції ОСОБА_1, займав посаду начальника дільничних інспекторів міліції. На той час, в зв'язку з відсутністю працівників міліції дуже часто виконував обов'язки чергового в райвідділі. До його обов'язків входило направляти за викликом слідчо-оперативну групу на місце пригоди. Він повідомляв начальника відділу про обставини події, а той давав кошти на пальне, які останній передавав оперативній групі. Не знає де обвинувачений брав кошти на пальне, оскільки не запитував. З приводу знайомства з ОСОБА_12 та ОСОБА_14, повідомив, що ОСОБА_14 неодноразово звертались в райвідділ з заявами на свого чоловіка ОСОБА_12., оскільки останні дуже часто сварились і між ними виникали сімейні конфлікти. Під час розгляду заяв, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 звинувачували одне одного та гучно сварились. Після чого він зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що відбувається сварка і попросив приїхати. Коли приїхав ОСОБА_1, ОСОБА_12 продовжував виражатись нецензурною лайкою в бік своєї дружини і почав викрикувати слова: «Кого ви захищаєте, вона була в СБУ, написала заяву на ОСОБА_1 і скоро його закриють..». Це відбувалось в 2015 році. Після чого продовжили складати протокол на ОСОБА_12. З приводу затримання ОСОБА_1 не може нічого відповісти, оскільки на той час вже не працював в міліції.

Судом також досліджено аудіо- запис допиту ОСОБА_6, який був проведено за результатом задоволеного клопотання слідчого слідчим суддею Ленінського районного суду Кіровоградської області (ухвала від 10.11.2015). Також протокол огляду від 13.12.2015 яким оглянуто оптичний диск із записами судового засідання. (т.2 а.п. 160-171)

Судом враховується, що оскільки в судовому засіданні ОСОБА_6 посилаючись на поганий стан здоров'я та тривалий час, який сплив після 2015 року, а тому до уваги береться проведений допит останнього слідчим суддею. Під час допиту останній повідомив, що їздив разом з ОСОБА_1 до домоволодіння ОСОБА_5 і на його роботу. Коли приїхали втрьох до будинку останнього розмову з ним вів саме ОСОБА_1. Чув, що розмова була про якийсь метал. Який саме він не чув. Також була розмова про кошти, що ОСОБА_5 має заплатити за метал, щоб не бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Бачив, що 21.10.2015 ОСОБА_5 передавав якісь кошти ОСОБА_1. Яку суму йому невідомо. Також заїжджали на заправку, де ОСОБА_1 залишив гроші на заправку службового автотранспорту.

Оцінюючи даний допит ОСОБА_6 на предмет належності та допустимості, суд вважає, що його проведено відповідно до вимог ст. 225 КПК України, враховуючи, що його допит впливає на повноту та достовірність показань, на підставі клопотання слідчого, задоволеного ухвалою слідчого судді, в присутності прокурора, обвинуваченого, адвоката. Всім учасникам процесу була надано можливість поставити запитання ОСОБА_15, а тому даний доказ є належним та допустимим.

За клопотанням прокурора, в судовому засіданні було заслухано аудіо- запис допиту ОСОБА_5 проведеного 02.03.2017 (журнал с/з т.2 а.п. 85-97) під час першого розгляду даного провадження в Устинівському районному суді Кіровоградської області. Прокурор зазначив, що останній на час повторного розгляду даного кримінального провадження в суді першої інстанції помер. Під час допиту, даний свідок повідомив суду, що в жовтні 2015 року з робочого місця у ТОВ «Агрокомплекс» його забрали працівники міліції ОСОБА_1 та ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні ним злочину проти власності. ОСОБА_6 провів обшук у господарських приміщеннях домоволодіння та знайшов металевий кутник, який належить йому на праві власності. ОСОБА_6 пригрозив йому кримінальною відповідальністю за злочин проти власності та запитав у ОСОБА_1 чи буде достатньо, щоб він надав грошову суму 2500.00 грн. ОСОБА_1 пояснив йому, що як начальник Устинівського РВ УМВС, завдяки своєму службовому становищу, виключно за грошові кошти в сумі 2500.00 грн., може вирішити питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності. Був вимушений погодись на вимоги ОСОБА_1 щодо надання йому неправомірної вигоди, з метою запобігання настання для нього негативних наслідків у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності. За порадою знайомих осіб звернувся із заявою про злочин до управління служби безпеки України. Працівниками СБУ йому було надано для передачі ОСОБА_1 грошову суму 2500.00 грн. та звукозаписуючу апаратуру. 21 жовтня 2015 року близько 11.40 год. на АДРЕСА_3, біля свого домоволодіння, на вимогу ОСОБА_1 передав йому грошові кошти в сумі 500.00 грн, як частину грошової суми за вирішення питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності. ОСОБА_1 домовився з ним про наступну зустріч 22 жовтня 2015 для отримання від нього решти грошових коштів. 22 жовтня 2015 року близько 12.30 год. на АДРЕСА_3, біля свого домоволодіння, на вимогу ОСОБА_1 передав йому грошові кошти в сумі 2000.00 грн., як частину грошової суми за вирішення питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності.

Оцінюючи посилання адвоката на безпосередність дослідження показань, суд зазначає наступне. Виходячи з вимог ст. 23, 352 КПК України, показання свідка ОСОБА_5 були предметом безпосереднього дослідження судом першої інстанції 02.03.2017 та останній допитаний за участі прокурора, обвинуваченого та адвоката. Особа попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, сторони могли і ставили запитання свідку у суді, мали можливість усунути протиріччя тощо. Враховуючи наведене, та те, що на час повторного розгляду даного провадження Компаніївським районним судом Кіровоградської області ОСОБА_5 помер, суд вважає за можливе надані останнім покази 02.03.2017 визнати допустимими і використовувати їх під час ухвалення даного вироку.

Крім показів свідків, вина обвинуваченого підтверджується наступними письмовими доказами:

Заява ОСОБА_5 до УСБУ Кіровоградської області від 19.10.2015 щодо неправомірних дій ОСОБА_6 і ОСОБА_1. (т.2 а.п.139)

Витяг з ЄРДР з кримінального провадження № 42015120000000166 з якого вбачається, що № 1 внесено 19.10.2015 з фабулою: працівники одного з правоохоронних органів Кіровоградської області вимагають грошові кошти в сумі 5 тис грн. в якості неправомірної вигоди за вирішення питання, що не притягнення до кримінальної відповідальності; № 2 внесена 21.10.2015 з фабулою працівники одного з правоохоронних органів Кіровоградської області вимагають грошові кошти в сумі 5 тис грн. в якості неправомірної вигоди за вирішення питання, щодо повернення викраденого майна (т.2 а.п.127).

Постановою прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчинення злочину у формі спеціального експерименту та інших негласних слідчих (розшукових) дій від 20.10.2015. (т.4 а.п.104-106)

Протоколом про застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових купюр на загальну суму 500.00 грн. від 21 жовтня 2015 року, які вручено ОСОБА_5, для участі у проведенні контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину одержання встановленою досудовим слідством особою неправомірної вигоди. (т.2 а.п.215-218)

Протоколом про застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових купюр на загальну суму 2000.00 грн. від 22 жовтня 2015 року, які вручено ОСОБА_5, для участі у проведенні контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину одержання встановленою досудовим слідством особою неправомірної вигоди. (т.2 а.п. 225-229)

Протоколом огляду місця події із застосуванням відеозапису від 22.10.2015 згідно якого у службовому кабінеті начальника та адміністративній будівлі Устинівського РВ УМСВС України в Кіровоградській області по вул. Леніна,56 у смт. Устинівка під час огляду особистих речей ОСОБА_1, а саме його карманів, було виявлено та вилучено, зокрема, грошові купюри, номіналом по: 500 грн. - 1 шт., 200 грн. - 2 шт., 100 грн. - 11 шт., 50 грн. - 4 шт., 20 грн. - 1 шт., 10 грн. - 2 шт., 2 грн. - 4 шт.. Також під час огляду з кабінету вилучені мобільні телефони з сім картками, аркуш паперу із записом номера мобільного телефону і прізвища «ОСОБА_14», блокнот, 3 банківські пластикові картки, диктофон, грошову купюру номіналом 200 грн виявлену під робочим столом. Проводився відеозапис на відеокамеру марки «Sony», також вилучено відеозапис події 22 жовтня 2015 року з відеокамери зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження. (т.2 а.п.141-144)

Протоколом огляду місця події у невідкладних випадках, під час якого у автомобілі «КІА CEED», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 було виявлено і вилучено, зокрема, грошові купюри номіналом: 500 грн. - 1 шт., 200 грн. - 6 шт., 1 грн. - 1 шт., іноземну валюту один долар США. (т.2 а.п.153-154)

Ухвала слідчого судді Ленінського районного суду Кіровоградської області від 24.10.2018 якою задоволено клопотання слідчого про надання дозволу на проведення огляду службового кабінету начальника Устинівського РВ. (т.2. а.п.181-1183) та ухвала слідчого судді від 24.10.2018 якою задоволено клопотання слідчого про надання дозволу на огляд автомобіля «Кіа ceed» номер НОМЕР_1 (т.2 а.п. 184-186).

На речі, вилучені у ОСОБА_1 під час проведених слідчих дій 22.10.2018, за клопотанням слідчого, слідчим суддею Ленінського районного суду Кіровоградської області 27.10.2018 накладено арешт. (т.2 а.п. 187-195)

Висновком експерта від 08.12.2015 № 399/1, згідно якого вилучені у службовому кабінеті начальника Устинівського РВ УМСВС України в Кіровоградській області по вул. Леніна, 56 у смт. Устинівка, при обшуку квартири за АДРЕСА_1 та огляді у автомобіля «КІА CEED», державний номерний знак НОМЕР_1 грошові купюри, виготовлені підприємством, що здійснює випуск державних грошових знаків для Національного банку України. Грошова купюра, номіналом 200 (двісті) гривень з серійним номером ЕВ0512844 виготовлена не підприємством, що здійснює офіційний випуск грошових знаків для Національного банку України. (т.2 а.п.240-249)

Крім наведених письмових доказів, прокурор також посилається на:

Протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 23.10.2015 (т.3 а.п. 1-3)

Протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.10.2018 (т.3 а.п.4-5)

Протокол огляду предметів (документів) від 15.12.2015 (т.3 а.п. 11-13)

Відео-аудіозаписом про отримання 21 жовтня 2015 року біля 11.40 год. та 22 жовтня 2015 року біля 12.30 год. ОСОБА_1, від ОСОБА_5 на АДРЕСА_3 грошової суми 500.00 грн. і 1500.00 грн., як неправомірну вигоду за вирішення питання про не притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ст.185 КК України.

Вказані документи відносяться до матеріалів НСРД проведених, як зазначається в самих протоколах, на підставі ухвал слідчого судді апеляційного суду Черкаської області від 20.10.2015 за № 2670т і № 2671т.

Однак прокурором суду не надано вказаних ухвал, а надано лише клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді спостереження за особою, аудіо-, відео контролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.10.2015 адресоване голові апеляційного суду Черкаської області (т.4 а.п.101-103).

Оцінюючи вказані документи з приводу їх допустимості і належності суд зазначає наступне.

Постановою прокурора від 20.10.2015 (т.4 а.п. 104-106) надано дозвіл слідчому та оперативним підрозділам УСБУ в Кіровоградській області провести негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді контролю за вчиненням злочину начальником Устинівського РВ ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у формі спеціального слідчого експерименту. Застосувати під час проведення НСРД за участі, зокрема ОСОБА_5, у формі спеціального слідчого експерименту, заздалегідь ідентифіковані, спеціально помічені засоби - грошові кошти в сумі 10 тис грн..

Суд критично оцінює доводи адвоката, щодо протоколи про застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 21.10.2015 та 22.10.2015 є неналежними і недопустимими доказами. Дана слідча дія проведена на підставі постанови прокурора від 20.10.2015 (т.4 а.п.104-106).

Даний доказ було надано прокурором після відкриття його стороні обвинувачення (протокол від 10.07.2018) (т.4 а.п. 107-108) після його розсекречення 26.02.2018. Відкриття даного письмового доказу проведено прокурором відповідно до вимог ч. 11 ст. 290 КПК України, оскільки прокурором отримано даний доказ під час судового розгляду.

Згідно вимог ст. 271 КПК України, саме за постановою прокурора може проводитись дана негласна слідча (розшукова) дія у вигляді контролю за вчиненням злочину. Враховуючи наведене, протокол про застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових купюр на загальну суму 500.00 грн. від 21 жовтня 2015 року (т.2 а.п.215-219) та протокол про застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових купюр на загальну суму 2000.00 грн. від 22 жовтня 2015 року (т.2 а.п. 225-229) якими ОСОБА_5 були вручені кошти для передачі ОСОБА_1 суд визнає допустимими доказами.

З приводу посилання прокурора про допустимість інших матеріалів НС(Р)Д (протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.10.2018 (т.3 а.п.4-5), протокол огляду предметів (документів) від 15.12.2015 (т.3 а.п. 11-13), Відео-аудіозаписом про отримання 21 жовтня 2015 року біля 11.40 год. та 22 жовтня 2015 року біля 12.30 год. ОСОБА_1, від ОСОБА_5 на АДРЕСА_3 грошової суми 500.00 грн. і 1500.00 грн.), наданих останнім по даному епізоду суд погодитись не може, виходячи з наступного.

Проведення негласних. слідчих (розшукових) дій повинно бути підпорядковане засадам кримінального провадження, верховенства права (ст.8 КПК), законності (ст.9 КПК), вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 1950 року.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до розділу 5 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшуковик) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої сумісним наказом Генеральної прокуратури України, МВС України, СБУ, Адміністрації державної прикордонної служби України, міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України № 114/1042/516/1199/936/1687,5 від 16 листопада 2012 року «Постанова слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшуковик) дій, клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії та додатки до нього, протокол про проведення негласних слідчих (розшуковик) дій, які містять відомості про факт та методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, місце або річ, щодо якої проводиться або планується проведення такої дії, розголошення яких створює загрозу національним інтересам та безпеці, підлягають засекречуванню.

Далі в цій же Інструкції ідеться про те, що «Після завершення проведення негласних слідчих (розшуковик) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовім розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшуковик) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України. Таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовім розслідуванням, що погоджується керівником прокуратури. Після розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймається рішення про їх зняття з обліку в РСО та долучення до матеріалів кримінального провадження у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 99 КПК України до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні); складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії. При цьому, згідно ч. 3 цієї ж статті сторона кримінального провадження, зобов'язана надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ.

Відповідно до правової позиції, висловленої судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України у своїй постанові у справі №671/463/15-к від 6 березня 2017 року, щодо не відкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку статті 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов'язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (зокрема ухвали слідчих суддів), та їх не відкриття є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як докази. Таким чином, дані, що містяться у протоколах та додатках до них (відеозаписах) за результатами проведення всіх негласних слідчих дій, є недопустимими доказами, оскільки вони отримані з порушенням порядку передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України.

Враховуючи наведене, та оскільки прокурором не надано суду ухвал слідчого судді, на підставі яких були проведені негласні слідчі (розшукові) дії, а саме спостереження за ОСОБА_1, аудіо-, відео контроль за ОСОБА_1, та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, результати даних дій відображені у наведених вище письмових доказах суд визнає недопустимими доказами.

Враховуючи наведене, оцінюючи у сукупності покази свідків, обвинуваченого, письмові докази, суд зазначає, що вони є узгодженими належними і допустимими доказами. А саме, заява ОСОБА_5 і його покази в якості свідка, узгоджується до показами ОСОБА_6 в часті того, що до нього приїжджали ОСОБА_1 та ОСОБА_6 спочатку до роботи, а потім до будинку. Обвинувачений отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду, за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за викрадення виробів з металу. Останнім було передано ОСОБА_1 21.10.2015 500 грн. в якості неправомірної вигоди, а 22.10.2015 ще 2000 грн.. Під час огляду вмісту карманів ОСОБА_1 22.10.2015, серед грошей останнього, виявлено, зокрема, 2 грошові купюри номіналом по 100 грн. серії МР 6470439, КФ 0669384, які відповідно до протоколу про застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 21.10.2015 вручались ОСОБА_5 ОСОБА_1. Також під час огляду автомобіля ОСОБА_1 в підлокітнику виявлено посвідчення працівника міліції останнього, де в обкладинці виявлені грошові купюри номіналом 500 грн. ВЖ 2255010, номіналом 200 грн. - КМ 4302558, ЕШ 5103976, КЗ 1183883, ЕВ 4097841 які відповідно до протоколу про застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 22.10.2015 вручались ОСОБА_5 ОСОБА_1

Враховуючи наведене, дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішенню особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Крім наведеного, згідно зміненого обвинувального акту від 04.12.2018 згідно пред'явленого обвинувачення начальник Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_1 будучи майором міліції, працівником правоохоронного органу, службовою особою, що постійно здійснює функцію представника органу виконавчої влади, обіймаючи постійно посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, спонукаємий жадобою до наживи та незаконного збагачення, вирішив умисно використати свої службові повноваження працівника міліції із корисливих мотивів, а саме з метою одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, при наступних обставинах.

Мешканка смт. Устинівка, Устинівського району, Кіровоградської області ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4, звернулася 08.10.2015 до Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області із заявою про викрадення у неї легкового автомобіля марки ВАЗ - 2109, д.р.н. НОМЕР_2, яким остання користується відповідно до довіреності №350 від 09.04.2014.

За наслідками розгляду вказаної заяви ОСОБА_14, Устинівським РВ УМВС України в Кіровоградській області було прийнято рішення по внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідних відомостей та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015120290000255 за вказаним фактом.

В ході здійснення пошукових заходів у вказаному кримінальному провадженні, 08.10.2015 викрадений у ОСОБА_14 автомобіль марки ВАЗ - 2109, д.р.н. НОМЕР_2, був знайдений покинутим на одній із вулиць с. Лозуватка Компаніївського району Кіровоградської області. Того ж дня близько 14.00 години, під час проведення огляду місця події слідчим слідчого відділу Устинівського РВ УМВС України в області був вилучений автомобіль ВАЗ - 2109, д.р.н. НОМЕР_2 та поміщений для зберігання на територію Устинівського районного відділу міліції.

За результатами досудового розслідування, 15.10.2015 кримінальне провадження №12015120290000255 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, слідчим слідчого відділу Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області було закрито, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 КК України.

Начальник Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області, майор міліції ОСОБА_1 знаючи, що слідчим відділом Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015120290000255, розпочатому за зверненням ОСОБА_14, за фактом викрадення у останньої легкового автомобіля марки ВАЗ - 2109, д.р.н. НОМЕР_2 та встановлення його місцезнаходження, вирішив використати свої владні повноваження начальника

Устинівського районного відділу міліції із корисливих мотивів, а саме з метою одержання неправомірної вигоди для себе.

Так, близько 18.00 години 20.10.2015 начальник Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області, майор міліції ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний план щодо незаконного збагачення, спілкуючись по мобільному телефоні з ОСОБА_14, грубо порушуючи вимоги ст.19 Конституції України, ст.ст. 10-11, 20 Закону України «Про міліцію» вказав останній, що автомобіль ВАЗ - 2109, д.р.н. НОМЕР_2, який перебував у її користуванні, являється «Двійником», проте він, як начальник Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області вирішить питання щодо повернення вилученого працівниками міліції транспортного засобу та безперешкодного користування вказаним автомобілем в подальшому, та в неї не буде проблем з підрозділами ДАІ Кіровоградської області з даного приводу, однак для вчинення таких дій, ОСОБА_14, має передати йому 5000 гривень, як грошові кошти в якості його вигоди, за вчинення відповідних дій.

Громадянка ОСОБА_14 з метою запобігання настання для себе негативних наслідків у вигляді позбавлення можливості користуватися легковим автомобілем марки ВАЗ - 2109, д.р.н. НОМЕР_2, погодилась на умови начальника Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_1 щодо надання йому неправомірної вигоди.

Внаслідок цього, начальник Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області, майор міліції ОСОБА_1 21.10.2015 близько 15 год. 10 хв. діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди, зустрівся за попередньою домовленістю з ОСОБА_14 в його службовому кабінеті, розташованому на першому поверсі адміністративного приміщення Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області, за адресою: Кіровоградська область, смт. Устинівка, вул. Леніна 56, де одержав від ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 1500 гривень, як частину неправомірної вигоди для нього за вирішення питання, шляхом впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, про повернення вилученого працівниками міліції транспортного засобу та безперешкодного користування легковим автомобілем марки ВАЗ - 2109, д.р.н. НОМЕР_2, на території Кіровоградської області, у зв'язку з тим, що транспортний засіб являється «Двійником», при цьому домовившись про те, що решту грошових коштів в сумі 3500 гривень в якості неправомірно вигоди ОСОБА_14 передасть ОСОБА_1 під час наступної зустрічі, а саме 22.10.2015.

В подальшому, 22.10.2015 близько 15 год. 50 хв. начальник Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області, майор міліції ОСОБА_1, діючи умисно на досягнення своєї злочинної мети, з метою одержання неправомірної вигоди, зустрівся за попередньою домовленістю з ОСОБА_14 в його службовому кабінеті, розташованому на першому поверсі адміністративного приміщення Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області, за адресою: Кіровоградська область, смт. Устинівка, вул. Леніна 56, де одержав від ОСОБА_14 другу частину грошових коштів в сумі 3500 грн. у якості неправомірної вигоди для нього, за вирішення питання, шляхом впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, про повернення вилученого працівниками міліції транспортного засобу та безперешкодного користування легковим автомобілем марки ВАЗ - 2109, д.р.н. НОМЕР_2, на території Кіровоградської області.

22.10.2015 близько 15 год. 55 хв., після отримання від ОСОБА_14 3500 гривень, в якості неправомірної вигоди для себе, начальник Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області, майор міліції ОСОБА_1, був викритий працівниками УСБУ в Кіровоградській області.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи начальником Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області, майором міліції, працівником правоохоронного органу, службовою особою, що постійно здійснює функцію представника органу виконавчої влади, обіймаючи постійно посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, вчинив одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України.

На підтвердження вини обвинуваченого прокурор посилається на наступні письмові докази:

Заяву ОСОБА_14 від 21.10.2015 згідно якої начальник Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградські області ОСОБА_1 вимагає у неї кошти в сумі 5 000 грн. за повернення їй вкрадений автомобіль. (т.2 а.п.140)

Витяг з ЄРДР з кримінального провадження № 42015120000000166 з якого вбачається № 2 внесена 21.10.2015 з фабулою працівники одного з правоохоронних органів Кіровоградської області вимагають грошові кошти в сумі 5 тис грн. в якості неправомірної вигоди за вирішення питання, щодо повернення викраденого майна (т.2 а.п.127).

Постановою прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчинення злочину у формі спеціального експерименту та інших негласних слідчих (розшукових) дій від 20.10.2015. (т.4 а.п.104-106)

Протоколом про застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових купюр на загальну суму 1500.00 грн. від 21 жовтня 2015 року, які вручено ОСОБА_14, для участі у проведенні контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину одержання встановленою досудовим слідством особою неправомірної вигоди. (т.2 а.п.219-224)

Протоколом про застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових купюр на загальну суму 35000.00 грн. від 22 жовтня 2015 року, які вручено ОСОБА_14, для участі у проведенні контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину одержання встановленою досудовим слідством особою неправомірної вигоди. (т.2 а.п. 230-237)

Протоколом огляду місця події із застосуванням відеозапису від 22.10.2015 згідно якого у службовому кабінеті начальника та адміністративній будівлі Устинівського РВ УМСВС України в Кіровоградській області по вул. Леніна,56 у смт. Устинівка під час огляду особистих речей ОСОБА_1, а саме його карманів, було виявлено та вилучено, зокрема, грошові купюри, номіналом по: 500 грн. - 1 шт., 200 грн. - 2 шт., 100 грн. - 11 шт., 50 грн. - 4 шт., 20 грн. - 1 шт., 10 грн. - 2 шт., 2 грн. - 4 шт.. Також під час огляду з кабінету вилучені мобільні телефони з сім картками, аркуш паперу із записом номера мобільного телефону і прізвища «ОСОБА_14», блокнот, 3 банківські пластикові картки, диктофон, грошову купюру номіналом 200 грн виявлену під робочим столом. Проводився відеозапис на відеокамеру марки «Sony», також вилучено відеозапис події 22 жовтня 2015 року з відеокамери зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження. (т.2 а.п.141-144)

Протокол обшуку від 22.10.2015 згідно якого проведено обшук квартири АДРЕСА_1 де проживав ОСОБА_1 (т.2 а.п.145-152)

Протоколом огляду місця події у невідкладних випадках, під час якого у автомобілі «КІА CEED», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 було виявлено і вилучено, зокрема, грошові купюри номіналом: 500 грн. - 1 шт., 200 грн. - 6 шт., 1 грн. - 1 шт., іноземну валюту один долар США. (т.2 а.п.153-154)

Ухвала слідчого судді Ленінського районного суду Кіровоградської області від 24.10.2018 якою задоволено клопотання слідчого про надання дозволу на проведення огляду службового кабінету начальника Устинівського РВ. (т.2. а.п.181-1183) та ухвала слідчого судді від 24.10.2018 якою задоволено клопотання слідчого про надання дозволу на огляд автомобіля «Кіа ceed» номер НОМЕР_1 (т.2 а.п. 184-186).

На речі, вилучені у ОСОБА_1 під час проведених слідчих дій 22.10.2015, за клопотанням слідчого, слідчим суддею Ленінського районного суду Кіровоградської області 27.10.2015 накладено арешт. (т.2 а.п. 187-195)

Висновком експерта від 08.12.2015 № 399/1, згідно якого вилучені у службовому кабінеті начальника Устинівського РВ УМСВС України в Кіровоградській області по вул. Леніна, 56 у смт. Устинівка, при обшуку квартири за АДРЕСА_1 та огляді у автомобіля «КІА CEED», державний номерний знак НОМЕР_1 грошові купюри, виготовлені підприємством, що здійснює випуск державних грошових знаків для Національного банку України. Грошова купюра, номіналом 200 (двісті) гривень з серійним номером ЕВ0512844 виготовлена не підприємством, що здійснює офіційний випуск грошових знаків для Національного банку України. (т.2 а.п.240-249)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 28.12.2015 за участі ОСОБА_14 та відео- фіксації його (т.3 а.п.6-10)

Протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 23.10.2015 (т.3 а.п. 1-3)

Протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.10.2015 (т.3 а.п.4-5)

Протокол огляду предметів (документів) від 15.12.2015 (т.3 а.п. 11-13)

Відео-аудіозаписом про отримання 21 жовтня 2015 року та 22 жовтня 2015 року ОСОБА_1, від ОСОБА_14 грошової суми 1500.00 грн. і 3500.00 грн., як неправомірну вигоду за вирішення питання про не притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ст.185 КК України.

Крім вказаних письмових доказів, прокурор вважає, що вина обвинуваченого доводиться, окрім показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які були понятими, при проведенні слідчих дій та свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , їх покази наведені вище, також показами наступних свідків:

Свідок ОСОБА_12 повідомив, що з ОСОБА_1 товаришували, він попросив допомогти йому на будівництві тому поїхав до Устинівки, один дільничний познайомив його з майбутньою дружиною ОСОБА_14 з якою розписались. У вересні 2015 року не повідомив дружину ОСОБА_14 про користування автомобілем «ВАЗ - 2109», та, що через технічну несправність транспортного засобу залишив його на дорозі в Компаніївському районі. Вранці йому стало відомо, що дружина написала заяву до міліції про те, що автомобіль викрали. Потім з'ясувалось, що автомобіль знайшли працівники ДАІ і поставили на території райвідділу. При зверненні 17 жовтня 2015 року, ОСОБА_1 повідомив, що автомобіль він зможе йому повернути транспортний засіб у разі надання йому грошової суми 5000.00 грн. Ключі від автомобіля знаходились у його матері в м.Кіровограді, ОСОБА_1 приїздив до його матері та забрав ключі від машини. Свідок повідомив дружині, що потрібно заплатити ОСОБА_1 5000 грн., на що вона повідомила, що зберемо урожай соняшника та розрахуємось. Про те, що дружина зверталась до працівників СБУ йому стало відомо тільки тоді коли обвинуваченого заарештували. Звертався до слідчого з приводу повернення авто, але він перенаправляв до ОСОБА_1, що лише він вирішує дане питання. Потім для того, щоб розрахуватись з ОСОБА_1 вирішив продати авто, отримав в міліції ключі від машини і поїхав з працівником поліції ОСОБА_27, який їхав на його авто, а свідок їхав на іншому авто. Приблизно від'їхавши від Устинівки 15-20 км. У селі зустрілись з покупцями авто, після чого забравши виручені гроші за автомобіль поїхав до дому. Вдома розповів дружині про все, вона забрала в нього гроші і повідомила, що сама передасть ОСОБА_1 гроші. Наступного дня поїхав до ОСОБА_1, він відпочивав та передав йому двісті гривень, а іншу суму віддасть дружина. Після чого обвинувачений наніс декілька ударів свідкові по обличчю і він поїхав до свого помешкання. Про передачу грошей йому стало відомо після того як ОСОБА_1 заарештували.

Свідок ОСОБА_19 повідомив, що 22 жовтня 2015 року був присутній при проведенні слідчим обшуку автомобіля, що належить на праві власності ОСОБА_1 Під час проведення слідчим з понятими огляду багажника, якийсь незнайомий чоловік заліз в автомобіль зі сторони водія, про що зробила слідчому зауваження захисник Любович Л.В. Коли слідчий з понятими повторно оглянули місце водія, було виявлено грошову купюру 200 гривень. Захисник Любович Л.В. звернула на ці порушення увагу понятих та попросила слідчого внести до протоколу про допущені порушення норм процесуального права при проведенні огляду автомобіля.

Показаннями свідка ОСОБА_14, що 08 жовтня 2015 року нею було подано до Устинівського РВ УМВС України письмову заяву про викрадення легкового автомобіля «ВАЗ - 2109», д.н.з. НОМЕР_2, яким користується відповідно до довіреності. 20 жовтня 2015 року близько 18.00 год. ОСОБА_1 по мобільному зв'язку повідомив її, що автомобіль «ВАЗ - 2109», д.р.з. НОМЕР_2, являється «Двійником», проте він, як службова особа, працівник правоохоронного органу вирішить питання щодо гарантування безперешкодного користування для неї цим автомобілем, в тому числі з працівниками підрозділів ДАІ Кіровоградської області. Але для вчинення таких дій, вона має передати йому 5000.00 грн., як винагороду, за вчинення відповідних дій. Вимушена була погодись на вимоги ОСОБА_1 щодо давання йому неправомірної вигоди; з метою запобігання настання для себе негативних наслідків у вигляді позбавлення можливості користуватися автомобілем, який є «Двійником». 21 жовтня 2015 близько 15.10 год. в службовому кабінеті адміністративного приміщення Устинівського РВ УМВС в смт. Устинівка вул. Леніна 56, ОСОБА_1 шляхом вимагання одержав від неї грошові кошти в сумі 1500.00 грн, як частину неправомірної вигоди для нього за вирішення питання щодо гарантування безперешкодного користування легковим автомобілем на території Кіровоградської області. ОСОБА_1 домовився з нею про наступну зустріч 22 жовтня 2015 року, де вона передасть йому решту грошових коштів в сумі 3500.00 грн. 22 жовтня 2015 близько 15.50 год. в службовому кабінеті адміністративного приміщення Устинівського РВ УМВС України ОСОБА_1 шляхом вимагання одержав від неї другу частину грошових коштів в сумі 3500.00 грн., як неправомірну вигоду для нього, за вирішення питання щодо гарантування безперешкодного користування нею автомобілем.

Свідка ОСОБА_20, повідомив, що 22 жовтня 2015 року виконував службові обов'язки чергового Устинівського РВ УМВС. Біля 16.00 год. до приміщення Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області зайшли працівники СБУ та затримали начальника районного відділу УМВС ОСОБА_1 З ОСОБА_1 та ОСОБА_14 проводились слідчі дії.

Свідок ОСОБА_21, суду повідомив, що 22 жовтня 2015 року, як працівник органу внутрішніх справ чергував на виборчій дільниці та підтвердив покази данні свідком ОСОБА_20

Свідок ОСОБА_22 повідомив суду, що в Устинівському РВ УМВС виконував службові обов'язки слідчого та проводив досудове слідство по кримінальному провадженню за заявою ОСОБА_14 про викрадення невстановленими особами у неї транспортного засобу. Через деякий час автомобіль було виявлено і він зберігався на території районного відділу УМВС. Кримінальне провадження, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, закрито, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 КК України, оскільки ОСОБА_14 відмовилась від своєї заяви, коли дізналася, що авто взяв без її дозволу її чоловік ОСОБА_12. За погодженням з ОСОБА_14 автомобіль було передано її чоловікові ОСОБА_12, який забрав транспортний засіб. Автомобіль був речовим доказом у кримінальному провадженню і тільки з дозволу слідчого може бути повернутий потерпілій особі або власнику. Ніяких вказівок, щодо закриття провадження ОСОБА_1 йому не давав. Зазначив, що лише узгоджував з ним знаходження вилученого автомобіля на території райвідділу, оскільки треба було забезпечити збереження речового доказу.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_1 по даному епізоду пояснив наступне.Зі слів чергового дізнався, що о 06:00 годині ранку прийшла до райвідділу ОСОБА_14 із заявою, що в неї викрали автомобіль, який знаходився біля її дому. Дати, коли це відбулося не пам'ятає. У відділку ОСОБА_14 йому пояснила, що прийшли у її двір двоє невідомих та погрожуючи викруткою, яку підставили під око, забрали авто після чого зникли. Даний факт було внесено до ЄДРСР за фактом угону та розбій, поставили на контроль в Управлінні, оголосили план перехват. Пізніше зателефонували з Компаніївського райвідділу і повідомили, що даний автомобіль стоїть на узбіччі с.Лозоватки Компаніївського району. ОСОБА_1 взявши з собою слідчого, оперуповноваженого, працівників ДАІ Долинського р-ну, поїхали на місце перебування автомобіля. Через деякий час автомобіль доставили до Устинівського райвідділу провівши процесуальні дії та опечатавши автомобіль. Через кілька днів прийшла ОСОБА_14 з ОСОБА_12 з повідомленням, що хоче забрати заяву, зазначивши, що видумала покази щодо двох невідомих та їх дій, пояснивши це тим, що якби повідомила, що це зробив ОСОБА_12 - авто не шукали б. Потім дізнався, що авто віддали з міліції ОСОБА_12, а кримінальне провадження по даному факту закрили. Пізніше до нього зателефонував ОСОБА_12, повідомив що хоче зустрітися, при зустрічі передав обвинуваченому 400 гривень, на що останній відмовився їх брати, зім'явши їх та засунувши в рот. У ОСОБА_14 коштів жодних не брав. Просить виправдати його поданому епізоду також.

Оцінюючи у сукупності надані прокурором письмові докази та покази свідків суд приходить до наступного.

З заявою про вимагання у ОСОБА_14 начальником Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградські області ОСОБА_1 коштів в сумі 5 000 грн. за повернення їй вкраденого автомобілю ОСОБА_14 звернулась до УСБУ в Кіровоградській області 21.10.2015.

Відомості до ЄДРД по даному факту також внесено 21.10.2015.

Однак, з наданої прокурором постанови, про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту та інших негласних слідчих (розшукових) дій від 20.10.2015 (т.4. а.п.104-106) прокурором надано доручення провести негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді контролю за вчиненням злочину ОСОБА_1 не тільки по заяві ОСОБА_5 (заява від 19.10.2015) а і по заяві ОСОБА_14, з якою остання звернулась і дана заява була зареєстрована наступного дня - 21.10.2015.

А тому суд визнає вказану постанову прокурора від 20.10.2015 в частині надання доручення слідчому та оперативним працівникам провести негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді контролю за вчиненням злочину ОСОБА_1 у формі спеціального слідчого експерименту з використанням заздалегідь ідентифікованих, спеціально помічених засобів - коштів, по заяві ОСОБА_14 як недопустимий доказ.

Враховуючи дану обставину суд вважає, що протоколи про застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 21 та 22 жовтня 2015 року, згідно яких ОСОБА_14 вручались кошти, для передачі ОСОБА_1 недопустимими доказами.

Оскільки частина письмових доказів, на які посилається прокурор по двом епізодам отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди від ОСОБА_5 та ОСОБА_14 є одними, а саме протоколи огляду місця події від 22.10.2015 (у службовому кабінеті, у квартирі та у машині), враховуючи визнане судом недопустимість таких доказів, а саме використання працівниками правоохоронних органів заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 21, 22 жовтня 2015 року, тобто коштів переданих ОСОБА_14 для вручення ОСОБА_1, вказані протоколи огляду місця події в частині доведення вини ОСОБА_1 по заяві ОСОБА_14 судом не оцінюються.

Протокол слідчого експерименту, на який посилається прокурор, судом також як письмовий доказ не оцінюється, враховуючи вище наведене, та те, що 22.10.2015 коштів, які передавались ОСОБА_1 ОСОБА_14 виявлені не були.

Щодо матеріалів, на які посилається прокурор, а саме: протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 23.10.2015 (т.3 а.п. 1-3); протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.10.2018 (т.3 а.п.4-5); протокол огляду предметів (документів) від 15.12.2015 (т.3 а.п. 11-13); Відео-аудіозаписом про отримання 21 жовтня 2015 року та 22 жовтня 2015 року ОСОБА_1, від ОСОБА_14 коштів у сумі 1500.00 грн. і 3500.00 грн., то вказані письмові докази судом визнано недопустимими по першому епізоду, як наслідок, вони не оцінюються як докази по другому епізоду.

Судом також звертається увага на те, що з клопотанням від 19.10.2015 про проведення НС(Р)Д прокурор звертався до слідчого судді лише в межах проведення досудового розгляду у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР № 42015120000000166 від 19.10.2015 по заяві ОСОБА_5 (т.4 а.п.101-103)

Покази свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_14, та заява останньої, самі по собі не можуть переконливо доводити вину ОСОБА_1 у пред'явленому прокурором обвинувачені по даному епізоду. Крім того, свідок ОСОБА_12 повідомив суду, що автомобіль йому було переданого слідчим після закриття кримінального провадження по заяві його дружини ОСОБА_14 та 18 жовтня 2018 був проданий.

У відповідності до ст. 62 Конституції України визначено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частина 3 ст. 373 КПК України визначає, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні злочину.

У відповідності до п. 23 Постанови №5 Пленуму Верховного суду України від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму верховного суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Суд вважає, що обвинувачення по епізоду одержання ОСОБА_1 від ОСОБА_14 неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України ґрунтується на припущеннях та протиріччях, які не можуть бути покладені судом в основу обвинувального вироку, а всі можливості по збиранню нових доказів по справі вичерпані.

Відповідно до п. 2,3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим або не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

За таких обставин, суд виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання їх процесуальних обов'язків, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних та беззаперечних доказів наявності в діяннях обвинуваченого ОСОБА_1, складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України за заявою ОСОБА_14

Обираючи вид та міру покарання суд, керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує вид та межі покарання, установлені в санкції частини 2 статті 369-2 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

При визначенні обвинуваченому міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, що вчинені ним злочини відносяться відповідно до ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вчинив новий умисний злочини, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З врахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у вигляді штрафу, оскільки саме таке покарання буде відповідати принципам та цілям його призначення та буде найбільш необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому міру покарання за ст.369-2 ч.2 КК України, суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд враховує характер, корисний мотив та ступінь тяжкості злочину, який вчинений з використанням службового становища, що підриває авторитет державних органів, свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, розмір отриманої неправомірної винагороди в сумі 2500 гривень, особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, сімейний та майновий стан, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, те що ОСОБА_1 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеристики з місця проживання, роботи, досвід роботи на займаній посаді, (т.3 а.п. 21-39), а також досудову доповідь від 22.03.2018 згідно висновків якої існує імовірність виправлення правопорушника без ізоляції від суспільства. (т.3 а.п. 239-240)

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Згідно до вимог ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

Враховуючи загальні засади призначення покарання у відповідності до ст.65 КК України, суд вважає, що необхідно призначити покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.2 ст.369-2 КК України.

Витрати за проведення експертизи підлягають стягненню із ОСОБА_1. на користь держави, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів вирішити відповідно до КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_23 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.369-2 ч.2 КК України призначивши покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень.

Запобіжний захід застосований відносно ОСОБА_1 у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Після набрання вироком законної сили заставу у сумі 110 240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень повернути ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 4527 (чотири тисячі п'ятсот двадцять сім) грн. 87 коп.

Арешт, накладений на майно згідно ухвали слідчого судді від 27 жовтня 2015 - скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-грошові кошти, які вручалися ОСОБА_1 21 та 22.10.2015 ОСОБА_5 та ОСОБА_14, а саме купюри, що мають наступні серії та номера: 500 гривень серія ВЖ №2255010, та ВЗ 5305043, купюри номіналом 200 гривень - КЙ №4302558, ЕШ №5103976, КЗ №1183883, ЕВ №4097841 та КБ №2343400, купюри номіналом 100 гривень - ЗВ 3587281, КФ 0669384, ЄА 4664518, ВА 6908346, МР 6470439, ГЕ 7038995, КБ 2609593, ВИ 6157180, ГФ 6669697, ЕЗ №4051387 та КА №5317963 повернути до УСБУ в Кіровоградській області;

-ві грошові купюри номіналом по 200 гривень: серія КА №3271504 та серія КЗ №2333165, дві грошові купюри номіналом по 100 гривень, які мають серії та номери: МП 2128105 та МК 1537090, чотири грошові купюри номіналом по 50 грн., які мають серії та номери: УГ 3698391, УГ 3698398, ВЮ 1726749, УГ 3698392, одна грошова купюра номіналом 20 грн., яка має серію та номер: КЯ 9735294, дві грошові купюри номіналом по 10 грн., які мають серії та номери: НЄ 0831615, КР 4792100, чотири грошові купюри по 2 грн. кожна, які мають серії та номери: ПЄ 2324627, ТЖ 0675257, ПБ 9377387 та ТЖ 0675258; грошову купюру номіналом 200 гривень серія ЕВ №0512844; грошова купюра номіналом 200 гривень: ПЄ №3191026, одну гривню серії ПВ №3298984 грошова купюра номіналом один долар США серія В №16275009F, що є власними коштами - повернути ОСОБА_1;

-мобільний телефон марки «НОКІА», який має ІМЕІ №1 НОМЕР_3, ІМЕІ №2 НОМЕР_4, з сімкартами мобільних операторів «Київстар» та «МТС»; два ключі від вхідних дверей; блокнот (записник) в синій обкладинці з рукописними записами; три банківські пластикові картки: дві картки банку «А-БАНК», які мають НОМЕР_5, НОМЕР_6; одна картка «Приватбанк», яка має НОМЕР_7; пластикову картку від сім карти мобільного оператору «КИЇВСТАР» НОМЕР_8; диктофон марки «OLYMPUS» в пластиковому корпусі синього кольору; мобільний телефон марки «Нокіа» чорного кольору, ІМЕЙ: «НОМЕР_9» з сім картою мобільного оператора «Лайф»; пластикова карта «ПриватБанк» НОМЕР_10; посвідченням водія на ім'я ОСОБА_24 серії НОМЕР_11, посвідчення працівника міліції в шкіряній обкладинці коричневого кольору серії НОМЕР_12 на ім'я ОСОБА_1, жетон ЗС України М-066886; пластикова картка «Ощадбану» НОМЕР_13; два Флеш-накопичувача без назв, один з серією та номером SDCZ33, 4GB, BH130823893D, другий 15121230023245; ноутбук "Samsung" NP R528, modelcode: NP-R528-DA07UA, S/N: ZSJZ93BZ600475K повернути власнику ОСОБА_1;

-аркуш паперу з написом від руки синього кольору: «НОМЕР_14 ОСОБА_14 » залишити при матеріалах кримінального провадження;

-Флеш-накопичувач марки «Transcend» серійний № 6134481622 з файлами відеозаписів подій за 22.10.2015 року з 16 год до 18 год. з відеокамер зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження Устинівського РВ УМВС України в Кіровоградській області скопійованими з відеореєстратора «Alhua» інвентарний №11360181 залишити при матеріалах кримінального провадження;

-4 патрони калібру 5,6 мм (три з яких з гільзами жовтого кольору та 1 сірого кольору), а також прозорий пакунок з 4 патронами калібру 5,6 мм (усі з гільзами жовтого кольору), прошитий нитками з біркою з пояснювальними надписами командира взводу ПС МГБ ЛВ на ст. Знам'янка ОСОБА_25 про вилучення їх 19.07.2010 у обвинуваченого по кримінальній справі ОСОБА_26, дев'ять набоїв до гладкоствольної зброї, які також опечатано до окремого конверту залишити в кімнаті зберігання речових доказів;

-Диски з відео-аудіо записами залишити при матеріалах кримінального провадження;

-200 грн. Серії ЕВ 0512844, що виготовлена не підприємством, що здійснює офіційний випуск грошових знаків для Національного банку України, знищити.

Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницький апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Компаніївський районний суд Кіровоградської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя В.С.Червонописький