Рішення № 7904324, 20.01.2010, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 2-403/09 р.

№ 2-30/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2010 року

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі :

головуючого судді Сарновського В.Я.,

при секретарі Домчук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ланівці справу за позовом

Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитом

В С Т А Н О В И В :

11 листопада 2009 року представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення солідарної заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором № 646 від 20 січня 2006 року в сумі 10 539, 23 гривень, з них 5 021, 59 гривень - основного боргу, 4 026, 66 гривень - заборгованості по кредиту, 697, 43 гривень - по відсотках за користування кредитом, 26, 27 гривень – пеня за прострочення по відсотках, 267, 28 гривень – пеня за прострочення по кредиту, 500, 00 гривень – неустойка.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і пояснив, що 20 січня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі – Банк) та ОСОБА_1 (далі – відповідач №1) було укладено кредитний договір №646, згідно до умов якого Банк надав у тимчасове користування позичальнику грошові кошти в сумі 30 130, 00 гривень. для придбання автомобіля, зі строком користування кредитними коштами до 10 січня 2011 року, з виплатою процентів за його користування із розрахунку 15,5 % на рік від суми наданого кредиту, які позичальник мала повертати щомісячними платежами по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти.

На виконання умов кредитного договору між Банком, відповідачем №1 та ОСОБА_2 (далі - відповідач №2), який виступив поручителем ОСОБА_2 по цьому кредиту, був укладений договір поруки.

Для забезпечення цього кредитного договору 20 січня 2006 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено також договір застави (далі – Договір). Предметом застави за Договором є автомобіль марки ВАЗ 2107, 2005 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) ХТА 21070062292116, реєстраційний № НОМЕР_1.

Незважаючи на неодноразове звернення Банку до відповідачів, боргові зобов’язання не виконувались, чим грубо порушувались умови кредитного договору.

Представник позивача також пояснив, що позовні вимоги збільшувати не буде та не заперечує на винесенні заочного рішення по справі.

Відповідачі в судове засідання не з’явились та не повідомили про причини неявки, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступні обставини.

20 січня 2006 року між сторонами було укладено кредитний договір № 646 (далі - Договір), за яким ОСОБА_2 отримала грошові кошти в сумі 30 130, 00 гривень під 15,5 відсотків річних зі строком остаточного повернення не пізніше 10 січня 2011 року. Відповідач №1 зобов’язався щомісячно до дати, встановленої в графіку, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу Банку або безготівковим перерахуванням, у сумі не меншій суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів, встановлених графіком.

Того ж дня, 20 січня 2006 року, ОСОБА_2 виступив поручителем ОСОБА_2 по даному кредиту. Між Банком та відповідачами на виконання умов кредитного договору було укладено договір поруки.

- 2 -

Відповідно до п.2.1 договору поруки від 20 січня 2006 року у випадку невиконання відповідачем №1 своїх зобов’язань по кредитному договору кредитор має право висунути свої вимоги безпосередньо до поручителя – відповідача №2, які є обов’язковими до виконання через 5 днів з моменту невиконання своїх зобов’язань відповідачем №1 по кредитному договору.

За неналежне виконання умов Договору згідно п.7.1 Кредитного договору, боржнику №1 нараховується пеня в розмірі 0,4 % від суми простроченої заборгованості. Відповідно п.7.6 Кредитного договору позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф (неустойку), в сумі 500 гривень за порушення своїх зобов’язань (в тому числі і за порушення термінів виконання зобов’язань)

Відповідно до п.п. 5.5 Кредитного договору встановлено, що у випадку порушення умов Кредитного договору, Банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати за кредит, змінивши при цьому термін погашення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному розділом 11 кредитного договору.

В разі настання обставин, передбачених в тому числі й п.п. 5.5 Кредитного договору, згідно п.11.1 розділу 11 Кредитного договору, Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно п.1.2.2 Кредитного договору. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит – обов’язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги Банку. В цьому випадку позичальник зобов’язується достроково повернути отриманий кредит у встановлений заново термін в повному обсязі.

Для забезпечення цього кредитного договору 20 січня 2006 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено також договір застави (далі – Договір). Предметом застави за Договором є автомобіль марки ВАЗ, модель 2107, 2005 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1.

Згідно п.1.4 Договору застави, у випадку не виконання боржником положень кредитного договору Заставодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу, відсотки за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання умов договору, пеню та інші штрафні санкції, а також видатки, по зверненню стягнення на предмет застави та його реалізацію.

Банк направляв відповідачам лист-вимогу №137-51/133 від 06 березня 2009 року де вказано вимоги банку про погашення заборгованості по кредиту та відсотках і попереджено, що у разі їх невиконання про визнання терміну повернення кредиту таким, що настав. Проте відповідачі проігнорували вимоги банку та борг не сплатили.

Згідно ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 541 ЦК України солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання.

- 3 -

Згідно ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов’язання застава зберігається в початковому обсязі. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Виходячи з наведеного суд прийшов до висновку, що відповідачі не виконали свої обов'язки за кредитним договором, а тому є законні підстави для задоволення позову і стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором, відсотків за користування кредитом , а також судових витрат по справі.

Керуючись ст. ст. 541, 543, 1048, 1049, 1052, 1054 ЦК України, ст. ст. 213, 214 ЦПК України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, жителів вул.Л.Українки, 5 м.Ланівці Тернопільської області в користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (МФО 351005, код ЄДРПОУ – 09807750 на рахунок №29099000003304 із зазначенням в платіжному дорученні призначення платежу: «для погашення заборгованості ОСОБА_2М.») 10 539 (десять тисяч п’ятсот тридцять дев’ять) гривень 23 коп. , а також 105,39 гривень - державного мита і 120 гривень - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Лановецьким районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а також апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в такому ж порядку в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та заяви про його перегляд, якщо заяву про апеляційне оскарження або заяву про його перегляд не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя (підпис)

Голова суду ОСОБА_3

Секретар суду ОСОБА_4