Ухвала суду № 79035505, 08.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

08 січня 2019 року м. Київ № 640/19663/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши заяву представника відповідача про розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІС КЕПІТАЛ" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення, за правилами загального позовного провадження,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРІС КЕПІТАЛ" з позовною заявою до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення від 13 листопада 2018 року №800 щодо зупинення дії ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІС КЕПІТАЛ".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2018 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

19 грудня 2018 року представником відповідача до суду подано заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Вирішуючи по суті заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини дев’ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються - за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Так, частиною четвертою цієї статті визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з частинами другою, третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, з урахуванням положень статей 12, 257 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Разом з тим, частиною четвертою статті 260 КАС України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Заява представника відповідача обґрунтована складністю справи, яка полягає у значному обсязі доказів, що необхідно дослідити, важливим значенням справи для сторін та неможливістю розгляду справи за правилами, встановленими статтею 263 КАС України.

Разом з тим, представник відповідача не наводить жодних обґрунтувань щодо необхідності проведення у даній справі підготовчого судового засідання та не визначає дій, які необхідно вчинити в ході його проведення.

Окрім того, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом враховано значення справи для сторін, категорію та складність справи, а також обсяг та характер доказів у справі, з огляду на що, суд дійшов висновку, що справа є незначної складності, для якої пріоритетним є швидке вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 256, 260 КАС України,

ухвалив:

Заяву представника відповідача про розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІС КЕПІТАЛ" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення, за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 КАС України з моменту підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак