Ухвала суду № 79034374, 21.08.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

21 серпня 2018 року м. Київ № 810/2927/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до публічного акціонерного товариства «Яготинський завод продтоварів» про стягнення податкової заборгованості,

в с т а н о в и в:

до суду звернулось ГУ ДФС у Київській області з позовом про стягнення з ПАТ «Яготинський завод продтоварів» податкової заборгованості в сумі 249975, 28 грн.

Ухвалою суду від 18.06.2018 р. позовну заяву було залишено без руху, визначено спосіб та встановлено десятиденний строк з моменту її одержання заявником для усунення недоліків; копія вищевказаної ухвали отримана уповноваженим представником позивача 09.08.2018 р., що підтверджено зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

В порядку усунення виявлених судом недоліків, 21.08.2018 р., до суду, від позивача, надійшла заява про усунення недоліків. Дослідивши заяву про усунення недоліків, суд дійшов висновку про невиконання вимог ухвали від 18.06.2018 р., з огляду на таке:

як слідує із змісту рішення суду від 18.06.2018 р. від позивача вимагалось надання суду належним чином оформленої позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим ст. 160 КАСУ, зокрема, із зазначенням адреси електронної пошти представника позивача; подання копій доданих до позовної заяви документів, завірених у відповідності до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" та доказу направлення відповідачеві копії позовної заяви із додатками.

У заяві про усунення недоліків від 21.08.2018 р., позивач замість виправлення недоліків позову надає власне тлумачення положень ст.160 КАСУ та власне бачення того, яка інформація є конфіденційною, вказуючи, що саме ці відомості відносно представника позивача витребував суд.

З огляду на що, суд вкотре звертає увагу керівництва ГУ ДФС у Київській області на таке: рішення суду, яке набрало законної сили має імперативний характер та підлягає безумовному виконанню; по-друге, відповідно до ч.4 ст.159 КАСУ подання позовної заяви є правом учасників справи, а не їх обов'язком; за правилами ч.3 ст.55 КАСУ, юридична особа або суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що звернення до суду не є обов' язком ГУ ДФС у Київській області і, при подачі позову заявник має право самостійно обирати оптимальні форми щодо його змісту та вказувати відомості, які виключають використання конфіденційної інформації.

Відносно твердження позивача про недопустимість позбавлення його права на доступ по правосуддя в контексті згадуваних рішень ЄСПЛ: "Міргаль Есколано та інші проти Іспанії" та "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії", суд зауважує таке:

статтею 17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено Конвенцією. Наслідком подання індивідуальної скарги у Європейський Суд з прав людини при зловживанні правом на її подачу, є визнання скарги неприйнятною (ст. 35 Конвенції). Таким чином, Європейський Суд запровадженням практики нерозгляду заяв продемонстрував необхідність: дисциплінувати скаржників; надав приклад застосування положень Конвенції щодо недобросовісних суб'єктів звернення.

Також ЕСПЛ у своєму рішенні у справі "Варбанов проти Болгарії" (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) підкреслив, "що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Суд зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Вказана практика ЄСПЛ знайшла своє відображення в новій редакції КАСУ. Так, ч.1 ст.45 КАСУ встановлено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, право на доступ до правосуддя не є абсолютним та підлягає обмеженням особливо щодо умов прийнятності (скарги) позовної заяви.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви були визначені законодавцем у редакції КАСУ 15.12.2017 р. Позивач із запровадженими змінами погодився, дії ВРУ щодо прийняття занадто суворих вимог для позовної заяви у КАСУ у судовому порядку не оскаржив; вказані вимоги не визнані неконституційними, тому, підлягають виконанню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 250, 256 КАСУ, суд

у х в а л и в:

позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до публічного акціонерного товариства «Яготинський завод продтоварів» про стягнення податкової заборгованості, - повернути позивачеві без розгляду разом із доданими до неї документами.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.